Кошти промислових підприємств варто спрямувати на РЕАЛЬНУ екологічну модернізацію, а НЕ НА ПРОЦЕДУРИ

Зупинення діяльності підприємств без суду у воєнний час - які ще зміни приніс прийнятий ЗП №5339? Чому вкотре необґрунтовано встановлено та розширено дискреційні повноваження Міндовкілля?

9 липня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №5339 про удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Під вплив нового закону підпадуть близько 35000 підприємств.
Документ закріпив на законодавчому рівні положення підзаконних нормативно-правових актів, зокрема:

• необхідність підприємства контролювати ефективність роботи газоочисних установок та обладнати місця збору проб для вимірювання газопилового потоку;
• порядок видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на викиди та призупинення господарської діяльності підприємства;
• методику розрахунку шкоди за понаднормові викиди в атмосферне повітря, тощо.

Однак, деякі новації прийнятого законопроєкту №5339 ще більше зарегульовують дозвільну сферу.

Законопроектом 5339 встановлюється обов’язковість:

• Отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від малих джерел викидів (нормальна світова практика)
• В разі виникнення додаткових малих джерел викидів на пром. майданчику потрібно оформлювати нові дозволи на викиди, хоча було б достатньо вносити корегування в діючі дозволи на викиди (зайвий регуляторний тиск)

У зв’язку з відновленням зруйнованих підприємств та інфраструктури, а також у зв’язку з заходами  посилення пожежної, противибухової, промислової безпеки та оперативного відновлення пошкоджених об’єктів  у військовий час,

- утворюються тисячі нових малих джерел (для прикладу):

- невеликі верстати, пайка в приміщеннях;

- зварювальні, фарбувальні пости тощо.

Викидів забруднюючих речовин з таких малих джерел декілька сотен грамів на рік, екоподатку на декілька гривень на рік. Їх облік та адміністрування екологічно та економічно недоцільні.

Отримання нових дозволів на викиди забруднюючих речовин займає 4-6 місяців, що призведе до затримки та ускладнення відновлення зруйнованих підприємства та інфраструктури після закінчення воєнного стану. Крім того, є ризик зловживань контролюючих органів.

Враховуючи кадрові складнощі (недостатність кадрів, потреба використання трудових ресурсів на більш важливих об’єктах та роботах)   через військові події та економічний занепад,  вимога призведе до невиправданих зайвих витрат ресурсів підприємств, які більш бажано спрямувати для стабілізації промислових підприємств та працівників, відновлення роботи промислових об’єктів економіки.

Кошти промислових підприємств варто спрямувати на відновлення їх роботи та інфраструктури, РЕАЛЬНУ екологічну модернізацію, збереження кадрів, посилення рівня захищеності  від руйнувань пов’язаних з бойовими діями тощо,  а НЕ НА ПРОЦЕДУРИ щоразового оформлення нових дозволів на викиди лише через появу нового «ящика з піском» для цілей пожежогасіння. 

На адресу спілки професіоналів довкілля ПАЕУ надходить в зв’язку з цим безліч тривожних звернень від представників юридичних осіб.  

Нагадаю, ще в червні наша спілка ПАЕУ активно наголошувала на ризиках, попереджала про їх невідворотнє настання.

Так, у пункті 2 РЕЗОЛЮЦІЇ ФОРУМУ «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція», що відбувся 24 червня за ініціативи ПАЕУ було акцентовано:

щодо Проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (номер реєстрації 5339), ПАЕУ звертає увагу на ряд прихованих ризиків, в т. ч. корупційного характеру. 

Зокрема, під час розгляду законопроєкту № 5339 до другого читання в комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, було враховано дві поправки, які передбачають можливість зупинення дії дозволу на викиди (де-факто зупинення господарської діяльності) за рішенням Міндовкілля.  

Вказані положення є необґрунтованим встановленням та розширенням дискреційних повноважень Міндовкілля

Детальніше тут >>>

Вбачаємо проблему в відсутності необхідної критичної маси зацікавлених в реальних змінах, латентності фахівців-практиків та недостатній активності і медійності самих підприємств. 

Запрошуємо долучитись до роботи комітетів профспілки ПАЕУ вже зараз, щоб порядок денний в Україні був справді зеленим, а не його імітацією!

Людмила ЦИГАНОК, президент ПАЕУ, директор Національного центру сталого розвитку.