Нагадаємо, форум взаємодії «TOGETHER-2022: Стійка трансформація як частина глобальної технології перемоги», що відбувся 27 жовтня онлайн, зібрав довкола викликів сьогодення сфери довкілля і перспектив зеленої відбудови і відновлення понад 180 представників ОТГ з різних регіонів України, 145 представників бізнес-представників різних сфер та галузей (в онлайн протягом дня активно брали участь в обговоренні понад 150 фахових еко-, енерго- та waste-менеджерів). Форум відбувся за ініціативи Асоціацій ПАЕУ, Об’єднаних ТГ, Global 100 RE Ukraine, за підтримки проєкту UNIDO
Резолюція підготована також за участі
Нижче пропонуємо текст резолюції
РЕЗОЛЮЦІЯ форуму взаємодії «TOGETHER-2022: Стійка трансформація як частина глобальної технології перемоги», що відбувся 27 жовтня, онлайн Адресовано:
Офіс Президента
Кабінет Міністрів України
Верховна Рада України
НКРЕКП
Питання, що винесено на обговорення:
Зазначено,
шо незважаючи на безпрецедентність ситуації через військову агресію рф та значну багатофакторну невизначеність, базові підходи для програмування відновлення та розвитку міжнародним співтовариством все ж напрацьовані та стануть Україні в нагоді.
Наголошено,
що за висновками світової наукової спільноти, а також ООН, ОЕСР та ЄС:
Підкреслено,
що Європейська Комісія:
Привернуто увагу,
що в Україні НПЕК розглядається відповідальністю лише Міненерго, ще навіть не оприлюднений для компетентного обговорення стейкхолдерами, високовірогідно не охоплює всі необхідні галузеві сектори та програмні дії щодо фінансування. Також треба зауважити, що актуальний НПЕК за процедурою має бути розроблений тільки на підставі оновленого НВВ2, розробка якого у терміни до СОР27 є міжнародним зобов’язанням України.
Зауважено,
що інтеграція в нові ланцюжки створення вартості потребує прискореної підготовки до впровадження широкого спектру провідних інноваційних технологій, регуляторного забезпечення змішаного фінансування та апроксимації функціонування вітчизняного фінансового сектору до відповідних механізмів Міжнародних Фінансових Організацій та ЄС. Недосконалість системи фінансових послуг України для корпоративних клієнтів:
Це стає особливо актуальним через колосальне підвищення дефіциту державного, місцевих та бізнесових бюджетів внаслідок масштабних руйнувань об’єктів значного спектру інфраструктури України російським загарбником.
Закликано:
Щодо виконання вимог Закону України «Про енергетичну ефективність»
Зазначено,
що для виконання ЗУ щорічно необхідно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету.
Наголошено
Україна має представити вже у 2022 році національну відповідь на ініціативу ЄС «Хвиля реновацій». Абсолютно логічним виглядає пакет із 3-ох інструментів з термомодернізації будівель:
Всі інструменти мають інституційну основу та матимуть синергію завдяки підсилення один одного, створення прозорої конкуренції у бюджетній сфері та житловому секторі. За достатнього фінансування 20% будівель відповідатимуть європейським стандартам енергоефективності вже до 2030 року.
Закликано:
Для достатнього фінансування цих інструментів потрібно лише виконання вимог Закону України «Про енергетичну ефективність»: щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету.
Акцентовано:
На 2023 рік це 25 млрд грн, що в 4,5 рази менш за обсяг дотацій на здешевлення газу для населення у 2022 році.
Термомодернізація будівель зараз і надалі відіграватиме стратегічну роль в процес зеленої трансформації національної економіки враховуючі 34% частку сектору будівель в енергобалансі кінцевого споживання, додаємо про те, що централізоване теплопостачання великих міст вщент зруйноване за останні два тижні.
Щодо ОВД
Наголошено:
Попри надскладні для економіки України умови діюча процедура ОВД досі має більш зарегульований, ніж вимагає Директива 2011/92/ЄС характер і повністю закорумпована, що в умовах війни можна прирівняти до особливого злочину! Міжнародні партнери змусять Україну привести все у відповідність до їхніх вимог, тому що, скажімо, Скринінг і Скоупінг – це одні з найважливіших елементів без яких процедура ОВД неможлива.
Запропоновано:
- переглянути та привести у відповідність до Європейських критеріїв, згідно яких визначається необхідність проходження процедури ОВД.
- Залучити профільних фахівців відповідних галузей;
- розробити систему скоупінгу (визначення обсягу досліджень);
- розпочати роботу з розроблення методик прогнозування впливу на довкілля, які відсутні (наприклад з розрахунку обсягів утворення відходів);
- привести у відповідність до Закону постанову КМУ №1026, внести зміни якими скасувати можливість відмови у видачі висновку з ОВД та усунути невизначеності щодо обсягів збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти під час переоснащення, капітального ремонту, реконструкції чи розширення;
- у постанові 1026 додати, що викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території подаються у випадку їх наявності та поширення на територію планованої діяльності. Оскільки вищезазначені документи поширюються на межі населеного пункту, а промислові об’єкти переважно розташовані переважно поза ними;
- встановити відповідальність за невидачу висновку з ОВД, з порушенням вимог нормативних актів;
- при наступних перевірках/оцінках дотримання екологічних умов Висновків з ОВД враховувати забруднення, спричинені військовими діями, як фонові концентрації забруднюючих речовин в компонентах довкілля та не вимагати від підприємств компенсувати збитки, нанесені довкіллю.
- провести аналіз змісту виданих висновків з ОВД прибрати з висновків абсолютно нічим необґрунтовані екологічні умови.
-розробити загальні та секторальні Методичні рекомендації з післяпроектного моніторингу.
Важливо скасувати дублювання ОВД та Оцінки впливу на довкілля.
Доцільно в ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)» внести зміни за аналогією з ДБН А.2.2 – 3:2014 «Склад та зміст проєктної документації»: «За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації розробляються тільки в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля.».
Додатково акцентовано:
У Висновках з ОВД просимо Міндовкілля враховувати порядок звітування виключно у відповідності з вимогами чинного законодавства! Зазначені у численних Висновках з ОВД вимоги ускладнюють роботу підприємств нафтогазової галузі особливо великих державних компаній у воєнний час, які бурять десятки свердловин на рік у різних регіонах України та забезпечують енергетичну безпеку держави. При цьому щомісячна інформація про відходи не використовується Міндовкілля для жодного аналізу.
Обгрунтовано:
За останній час у низці Висновків з ОВД планової діяльності підприємств нафтогазової сфери містяться необґрунтовані вимоги щодо поводження з відходами при розробці нафтогазових родовищ, особливо при бурінні експлуатаційних і розвідувальних свердловин. У таких Висновках є вимога «щомісячно надавати інформацію щодо утворюваних відходів на підприємстві, їх кількісного та якісного складів, а також відомості стосовно спеціалізованої організації, яка забезпечує їх утилізацію».
У попередні довоєнні роки, була інша більш лояльна вимога «щорічно надавати інформацію щодо утворюваних відходів на підприємстві та їх кількості, якими спеціалізованими організаціями вони вивозитимуться та утилізуватимуться». У відповідності до вимог Податкового кодексу України звітним періодом для сплати екологічного податку є квартал. Наказом Мінприроди від 07.07.2008 No 342 затверджено типову форму первинної облікової документації N 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», згідно з якою звітним періодом також є квартал. Відповідно до вимог нормативних актів Держстату України звіт про утворення та поводження з відходами згідно з формою No 1-відходи подається виключно щороку.
Щодо спрощення регуляторних вимог з:
- № 2 (тп) – повітря – видалити для підприємств 3 групи рознесення
викидів за процесами та категоріями
- № 1 – відходи – подавати звітність за місцем реєстрації (наразі один
оператор системи розподілу вимушений ділити 3 тис. тон відходів на 35
місцевих одиниць)
Щодо перегляду кодексу НКРЕКП щодо обсягу споживання природного газу
Наголошено,
на необхідності термінових заходів по врегулювання ситуації НКРЕКП із розрахунками за договором розподілу природного газу для підприємств, в яких обсяг споживання природного газу в умовах війни падає понад втричі
Запропоновано
дозволити робити додаткове коригування в бік зменшення, адже насьогодні неможливо точно спланувати роботу у постійних форс-мажорних обставинах та визначитись з обсягом природного газу, потрібного для їх роботи.
Обгрунтовано
Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року зі змінами внесеними в 2020р., встановлення з січня 2020р. річної замовленої потужності (за замовчуванням) споживачу на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу споживачем за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (абзац 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодекса газорозподільних систем). І відповідно оплата здійснюється за замовлену потужність.
Таким чином, вказаним нормативним документом підприємства позбавлені можливості проводити розрахунки за договором розподілу природного газу за фактично використаний підприємством природний газ.
Зазначимо, про уточнення річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача, що не є побутовим, в умовах воєнного стану, непобутові споживачі мають право одноразово, у термін з 24.05.2022 року по 15.09.2022 року провести коригування обсягів споживання (замовленої потужності) природного газу на 2022 рік.
Значна частина підприємств зробила коригування навесні, однак це не вирішило подальшу проблему, бо обсяг споживання і надалі критично падає.
За таких обставин надмірно сплачені власні кошти підприємством за невикористаний газ не повернуться підприємству, а залишаться монополісту.
В разі невжиття термінових заходів по врегулювання ситуації із розрахунками за договором розподілу природного газу сотні підприємств зупиняться на невизначений період (в тому числі будівельної сфери – вкрай критично в умовах війни), що призведе до вивільнення працівників, а держава не дотримає надходження до бюджету у вигляді податків.
Щодо REPowerUA для України для розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та відмови від російського викопного палива
18 травня 2022 року Європейська комісія схвалила план REPowerEU, який передбачає повну відмову членів ЄС від російських енергоресурсів. І таке рішення викликано не тільки російською агресією проти України, а й енергетичною залежністю європейської економіки від імпортного російського викопного. Енергетична залежність української економіки – це пряме спонсорство озброєння рф. За нашою останньою оцінкою Україна за російські енергоносії (нафта, бензин, дизель, газ, вугілля, ядерне паливо, електроенергія) заплатила близько 350 млрд дол. США (в реальних цінах з поправкою на інфляцію) за роки незалежності.
Всі компонети європейського плану повністю підходять в якості зелених інструментів відновлення та розвитку України. Тому потрібно розробити новий план REPowerUA для України для розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та відмови від російського викопного палива.
Запропоновано
Заходу;
Щодо розвитку сталого сільського господарства, відновлення родючості ґрунтів та розмінування земель С/Г призначення
Наголошено:
Через російське вторгнення Україна опинилася в лідерах по забрудненню територій вибухонебезпечними предметами. З 2014 року постраждало 150-180 тисяч кв. км, що становить 25-30% всієї території. Зокрема, сільськогосподарські землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами. На цих територіях українські аграрії не можуть здійснювати господарську діяльність.
В умовах війни саме аграрний сектор, який став основним наповнювачем бюджету, забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та експорт, потребує якнайшвидшого очищення територій. Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.
Окрім того, зменшення природної родючості ґрунту аграрії почали відчувати ще до повномасштабної війни, і загрозливі для сільського господарства тенденції продовжують зростати. Щорічні втрати ґрунтів становлять майже 500 млн тон на рік.
За різними експертними оцінками, внаслідок втрати NPK в ґрунтах через ерозію, щорічні збитки становлять десь 5 млрд доларів США, а на 1 гривню доданої вартості в рослинництві припадає 1/3 гривні втрат від ерозії.
Запропоновано:
Прикінцеві положення
Наголошуємо, для ефективної взаємодії законодавчої, виконавчої, місцевої влади, бізнесу, громад, науки, з метою вирішення зазначених проблем, кроссекторальних завдань України на шляху декарбонізації, green recovery, адаптації до змін клімату учасниками платформи
Запропоновано
Допомогу Україні від створеної у жовтні 2022 року Національної мережі «НАБС» з метою ефективної підготовки України до членства в ЄС (ДОДАТОК ДО РЕЗОЛЮЦІЇ), підвищення інституційної спроможності у сфері європейської інтеграції, створивши кроссекторальну потужну силу, що:
Інформовано:
Національна мережа «НАБС» створена за ініціативи Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ залучає партнерів для реальної дієвої допомоги Україні:
а також:
Відеозапис – за посиланням
Прес-служба ПАЕУ
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»