5 пріоритетних напрямів адаптації ландшафтів ОТГ до змін клімату: рекомендації ПАЕУ

Коронавірусну кризу, незважаючи на її масштаб та загрози, упродовж другої половини квітня 2020 року періодично затьмарюють екологічні кризи, іноді — у прямому розумінні слова. 16 квітня у Києві основною темою був не коронавірус, а  якість атмосферного повітря і пилова буря.

Щороку зі сходу та південного сходу у наші широти приходили гарячі і сухі вітри — суховії, але вони не приносили пилових бур. Західний вітер був довгоочікуваним гостем — він приносив аграріям таку потрібну для посівної вологу. Цього року північно-західні, західні та південно-західні, холодні та сухі вітри спричинили пилові бурі.

Однак, виділення тільки однієї причини дасть неповний аналіз, пилові бурі виникли за сукупної дії таких факторів:

• Недостатня кількість опадів упродовж осені-зими 2019-2020, у зв’язку з чим у ґрунті надзвичайно низький рівень вологи.
• Неконтрольована посівна. Зважаючи на низький вміст вологи у ґрунті, у більшості випадків на полях провели ранню і дуже глибоку оранку, посіви ще не піднялись та не змогли частково затримати розвіювання.
• Після масштабних пожеж на полях осіла значна кількість легкого попелу і дрібнодисперсного пилу, що піднявся вітром
• Сильний північно-західний холодний вітер, без опадів.
• Полезахисні смуги значною мірою знищені, ті, що залишилися — не доглядаються і не виконують в повній мірі свої функції.

Яку кількість родючого шару ґрунту безповоротньо втрачено оцінити складно, збитки сільгоспвиробників будуть пораховані. Орендарі повернуть селянам сплюндровану землю, яка тепер вже нікому не потрібна — ні в оренду, ні на продаж. У помислах про майбутнє нашої землі усе частіше на загадку приходить термін з підручника екології «Бедленд — дурні землі», незмінний супутник дикого капіталізму у сільськогосподарському виробництві.

Синоптики прогнозують зростання середньорічної температури ще на 1 градус у короткостроковій перспективі, для України, з її рівнем розораності ґрунтів — це дуже багато. Кліматичні межі природних зон за різними оцінками змістяться на північ від 150 до 200 км. У Лісостепу буде степовий клімат. Отже, такі пилові бурі будуть щорічно.

Про причини глобального потепління і вплив людської діяльності на цей процес потрібно окрему розмову.

Сьогодні ПАЕУ пропонує прийняти це як факт та, не особливо зосереджуючись на катастрофічних наслідках, для усіх вже зрозумілих, але спробувати у загальних рисах окреслити наше бачення адаптації.

Таке прийняття дає нам певні переваги — розуміння факту, що хоча ми не можемо суттєво позитивно впливати на клімат Землі, але ми можемо формувати місцевий клімат — мезоклімат.

Таким чином, скоординованими діями органів влади сусідніх невеликих територій, наприклад, ОТГ, можливо на значній частині України сформувати більш сприятливий місцевий клімат, ніж той, що зумовлений глобальними кліматичними процесами.

Для цього необхідно розробити і довести до виконавців нескладний і дешевий План заходів на 10 років щодо адаптації до змін клімату шляхом формування місцевого клімату громад.

Кожна громада може самотужки підготуватись до майбутніх природних катаклізмів, наше завдання – надати методичну допомогу.

Основні напрями плану заходів для формування місцевого клімату мусять бути чітко орієнтовані на межі і особливості конкретних ландшафтів. Розроблення таких планів цілком співпадає з процесом формування територіальних громад і нових районів, що зараз завершується в Україні. Це надзвичайно вдалий шанс при формуванні територіальних громад врахувати ключові територіальні особливості ландшафту, важливі для адаптації до змін клімату, та, як наслідок — благополуччя ОТГ у майбутньому, економічної спроможності новостворених ОТГ та їх готовності до майбутніх викликів (наприклад – пилових бур, суховіїв, посух і т.п.). Кількість проектних спроможних громад становить понад 1410, зараз затверджуються території громад. Далі — проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проекту закону щодо утворення нових районів. Це потужний ресурс, скоординована діяльність якого може дати вражаючі результати у адаптації до змін клімату.

Оскільки не всі кліматоутворюючі фактори можливо суттєво змінити, варто зосередитись на тих, які ми можемо змінити шляхом розроблення і упровадження на рівні ОТГ реалістичних і недорогих проектів, з терміном виконання до 10 років.

Поверхневі води. Для зменшення кількості вологи, що випаровується із ландшафтів, збільшення водності малих річок на території ОТГ упродовж 10 років:

• Зменшується кількість ставків та інших штучних водойм до 1 ставка на населений пункт;
• Проводиться розчищення струмків і малих річок;
• Виводяться з експлуатації існуючі меліоративні канали, осушувальні та дренажні мережі та інші меліоративні системи;
• Припиняються роботи, що можуть негативно впливати на водність і функціонування водно — болотних угідь (видобування торфу, розмивання піску, будівельні роботи і т.д).

Підземні води. Питна вода буде найбільш дефіцитним товаром першої необхідності, отже підлягає абсолютній охороні і дуже раціональному використанню. Водокористування для потреб, не пов’язаних із питним водопостачанням із підземних джерел водопостачання, розташованих на території ОТГ — заборонити, провести тампонаж існуючих свердловин, визначити підземні води питного якості недоторканим запасом ОТГ.

Рослинний покрив. Досить густий трав’яний покрив зменшують добову амплітуду температури ґрунту і знижує її середню температуру, зменшує добову амплітуду температури повітря. Над лісом зростає кількість опадів, перед лісовим масивом чи полезахисною смугою місцевий клімат змінюється на відстані 3 висоти дерева, після них — 5 висот дерева (збільшується вологість повітря, зменшується сила вітру, затримується ґрунтова волога і т.д.). Випаровування вологи з відкритої водойми — 17 %, з рослинного покриву 7 %.

5 пріоритетних напрямів адаптації ландшафтів ОТГ до змін клімату

В Професійній асоціації екологів пропонують кілька першочергових кроків:

1. Виділити межі ландшафтів та меж місцевих кліматів.
Цей напрям має пріоритетне значення для формування плану заходів. Оскільки ефективними для конкретного ландшафту будуть тільки адекватні заходи, необхідно залучення до виділення меж академічних наукових установ НАН України — Інститут географії НАН України, Рада з вивчення продуктивних сил НАН України та ін.

2. Створити планувальну документацію формування місцевого клімату
Слід розробити для кожної ОТГ план з участі у зміні кліматоутворюючої поверхні ландшафтів. Узгодити дії із сусідніми ОТГ. Мають бути залучені до розроблення провідні науково-дослідні спеціалізовані інститути, зокрема Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького та ін.

3. Виділити у межах ОТГ максимально можливу кількість земель під заліснення, полезахисне лісорозведення, залуження.

4. Скоротити площі орних земель і збільшити за їх рахунок площ степів, луків, лісів та боліт. На цьому етапі незаконно розорані землі вилучаються із обробітку з метою відновлення до первісного стану.

5. Досягти кардинальної поступової зміни характеру кліматоутворюючої поверхні

• для лісових ландшафтів — лісорозведення на всіх, придатних для вирощування лісу землях (крім орних земель приватної форми власності), існуючі полезахисні смуги  перетворюються у лісові ландшафти;
• для лучних ландшафтів — залуження, створення водоохоронних смуг, заліснення яружно-балкових систем;
• для польових — полезахисне лісорозведення новостворених захисних лісових насаджень лінійного типу, щорічне збільшення їх площі на 100 тис.га, посилення захисних і меліоративних функцій.;
• для прибережних ландшафтів — залуження, створення водоохоронних та прибережних насаджень.

Для реалізації цього плану необхідно негайно привести у відповідність до сучасних викликів нормативну базу лісового господарства та агролісомеліорації, розроблену на основі лісових досліджень, які проводились століття тому. З того часу навколишнє середовище та умови росту лісів суттєво змінилися, вже немає тих лісів, для яких були розроблені чинні нормативні документи (якщо не змінимо нормативну базу — і ніколи не буде).

Наприклад, потребує змін розроблення плану з реалізації Концепція розвитку агролісомеліорації в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. № 725-р.

Коронавірус вибере слабких і затихне.
Глобальне потепління не пожалкує нікого.

Валентин Щербина,
Голова Комітету з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття, розвитку екомереж, віцепрезидент ПАЕУ, еколог-практик