ЧЗВ: чим загрожують світу можливі пожежі

10 березня професійна спілка екологів ПАЕУ звернулась до провідних світових організацій, серед яких International Atomic Energy Agency (IAEA), The OECD Nuclear Energy Agency (NEA), The United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation (UNSCEAR), The United Nations Environment Programme (UNEP) та ін. з проханням:

1. Забезпечити дотримання російськими окупантами Женевської конвенції, зокрема припинення бойових дій поблизу об'єктів підвищеної небезпеки, включаючи атомні електростанції, щоб уникнути глобальної катастрофи.
2. Закрити небо (Договір про відкрите небо) над Україною та надати Україні об'єкти ППО, які дозволять запобігти непередбачуваним аваріям.

На Чорнобильській АЕС 13 березня відновлено електропостачання. Українськими фахівцями НЕК Укренерго завершено ремонтні роботи на лінії 330 кВ Лісова – ЧАЕС та відновлено електропостачання Чорнобильської АЕС та міста Славутич, заявили в Енергоатомі. Раніше Чорнобильська станція, всі ядерні об'єкти зони відчуження та місто Славутич залишилися без електропостачання 9 березня.Бойові дії унеможливлювали проведення ремонтних робіт та відновлення енергоживлення.

Ще одне з надважливих завдань на сьогодні – унеможливити пожежі в ЧЗВ

У 1986 році, на початковій фазі аварії на ЧАЕС, з реактора у довкілля було викинуто 1700 тон графіту та майже 190 тон «гарячих часток» – частинок палива та конструкційних матеріалів реактора, які до цього часу мають надзвичайно високу питому активність.

На сьогодні значна їх частина розповсюджена у ЧЗВ та на прилеглих територіях у диспергованому вигляді. Із «гарячих часток» останнім часом активно вилуговується (виділяється) високотоксичний плутоній ( 239Pu ), що у 250 раз токсичніший цезію.

Під час розпаду 239Pu утворюється америцій 241Am, що має значно більшу міграційну здатність і токсичність та є потужним джерелом α-випромінювання. При цьому максимум його активності настане приблизно в 2058 році. Поки гарячі часточки локалізовані у ЧЗВ – небезпеку вони складають лише для персоналу та відвідувачів.

Але під час пожеж та інших стихійних атмосферних явищ у ЧЗВ і прилеглих територіях зосереджені на поверхні ґрунту, найменш контрольовані і найнебезпечніші гарячі частки, піднімаються у високі шари атмосфери та переносяться на значні відстані. Тривалість життя радіоактивної хмари у стратосфері складає багато років.

Так під час пожежі 2015 року вивільнено до атмосфери 137Cs - 130 ГБк, у 2020 році - 700 ГБк 137Cs.

Мезомасштабними та високими атмосферними течіями, що існують у цьому регіоні, до 5% відсотків радіоактивних речовин, вивільнених під час пожежі, з летючими продуктами горіння були перенесені на відстані до 1000 км, підвищення фонових концентрацій радіонуклідів спостерігалось як у європейських країнах, так і у Північній Африці та Казахстані.

На сьогодні залишкова концентрація радіонуклідів у попелі пожежі 2020 року досягає рівня 1986 року, місцями – перевищує концентрації одразу після аварії.

Також на території ЧЗВ знаходиться низка об’єктів, що законсервовані або покинуті з часів активної фази ліквідації аварії на ЧАЕС. Більшість цих об’єктів має радіоактивне забруднення, яке значно перевищує рівень забруднення прилеглих ділянок, та становить потенційну загрозу радіаційного впливу на довкілля, особливо у випадку надзвичайних подій (пожежі, аномальні природні явища та погодні умови тощо).

Проблеми частого виникнення пожеж у ЧЗВ додатково посилюються періодичними пиловими бурями, виникнення яких характерне для регіону Полісся у весняний період, а також смерчами (було вже 9!).

Пилова буря 16-17 квітня 2020 року виникла під час масштабної лісової пожежі у ЧЗВ, у результаті чого понад 20% від вивільнених радіонуклідів було повторно піднято у повітря та переміщено, у тому числі – транскордонно.

Це найбільш тривожна тенденція, оскільки така пилова буря переносить також 241Am та інші гарячі частки, що є джерелом α-випромінювання.

У разі такого сукупного ефекту від одночасної дії техногенної аварії та природних стихійних явищ можуть спостерігатись інші небезпечні атмосферні процеси, розвиток яких відбувається не лінійно у складних системах, у тому числі - настання у Чорнобильській зоні події DK (Dragon King).

Беручи до уваги наявність зосередженої на площі 67 тис.га сухої деревини із запасом горючого матеріалу 12,5 млн.м3, можливе також одночасне виникнення інших небезпечних атмосферних явищ, які на сьогодні ще мало вивчені - пірокластичної хмари, вогняних смерчів із подальшим розвитком вогняної бурі.

Такий розвиток пожежі непередбачуваний і не піддається тушінню не тільки у нас, а й у всьому Світі.

Наслідком буде піднімання у стратосферу дуже великої кількості попелу та гарячих часток з ближньої до ЧАЕС зони.

Вогняні смерчі та вогняні бурі, в симбіозі з мезомасштабними та високими атмосферними течіями, становлять новий вид радіоекологічної регіональної та глобальної небезпеки.

Прес-служба ПАЕУ