Дерегуляція чи імітація: і до чого тут довкілля?

• Чи допомагає довкіллю імітація захисту?
• Чи допомагає державі під час війни формальна дерегуляція?
• Чому громадськості пускають туман в очі, переконуючи в необхідності певних процедур, прикриваючись під час війни захистом довкілля і європейськими прагненнями, які не мають жодного відношення до реального стану довкілля?
• І чи не є подібна бездіяльність підіграванням ворогу?

Давайте спробуємо разом проаналізувати ситуацію.

Третій місяць війни…Подолання бар’єрів на шляху розвитку бізнесу – пряма задача Уряду від Президента. Це кровоносна система економіки. Заяви про дерегуляцію звучать чи не з кожного каналу комунікацій. Бізнес потребує швидких і дієвих кроків. Це з одного боку!

З іншого – європейські прагнення України мають бути підкріплені реальними правилами і в сфері охорони довкілля, бо ці зобов’язання ніхто не відміняв.

Що маємо насправді?

Щоб залучати в розвиток економіки інвестиції, мають бути чіткі, гарантовані державою правила. Для планової діяльності в мирний час ось уже кілька років існує європейський інструмент оцінки впливу на довкілля – дозвільна процедура ОВД.

В мирний час – це інструмент участі громадськості.

ОВД – процедура мирного часу!

Чому не надаючи дозвільному документу – висновку з оцінки впливу на довкілля, декларативного характеру на військовий час, втрачається загальний сенс дерегуляції?

1. Висновок з ОВД це не один дозвільний документ відносно однієї господарської діяльності.

Це дозвіл відносно 115 видів діяльності, передбачених ч.2 і ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Закон), у т.ч. щодо їх зміни, переоснащення, перепрофілювання, розширення і т.д.

Зараз, в критичних умовах, порушеннях логістичних ланцюгів, підприємства змушені змінювати сировину, що позначається на якісних і кількісних обсягах утворення відходів, викидів забруднюючих речовин, та формально є підставою для проходження ОВД.

При цьому, види планованої діяльності, вказані у Законі є бюджетоутворюючими, здійснюються суб’єктами великого підприємництва.

2. Проходження процедури затягнуто в часі. Не дивлячись на терміни, вказані в Законі, фактично процедура триває 4-6 місяців. В умовах війни, такі очікування є неприпустимими.
3. Наріжним каменем процедури ОВД є гласність. В умовах війни з метою безпеки закритий доступ громадськості до Єдиного реєстру з ОВД. Відповідно до вимог Закону всі етапи процедури охоплені інформуванням громадськості як через реєстр, так і через друковані ЗМІ. Без доступу до реєстру елемент гласності не дотримано, що є підставою для скасування висновку з ОВД.

Тобто всі, висновки видані після закриття реєстру та розпочаті справи можуть бути скасовані у майбутньому з формальних причин. Інвестиції в такому форматі практично неможливі і фахівці це знають!

4. Фактичне здійснення оцінки впливу не можливе. Оскільки:

• доступ до реєстрів, публічної кадастрової карти заблоковано (для підготовки звіту використовується близько 60 реєстрів публічних даних);
• на даний час заборонено перебування в лісових масивах (за Методичними рекомендаціями Міндовкілля територія дослідження повинна охоплювати радіус 2 км від місця планованої діяльності, в які практично завжди потрапляють ліісопосадки та ліси), що унеможливлює здійснення дослідження біорізноманіття;
• будь-яке переміщення з метою проведення натурних досліджень (відбір проб ґрунту, вод, атмосферного повітря) за межами населеного пункту повинно здійснюватися за погодженням з Військовими адміністраціями (в більшості випадків такі погодження не надаються).

За вказаних умов підготувати звіт суб’єкт господарювання не має можливості.

Фактично дерегуляція буде поширюватися на суб’єктів, які не потребують отримання дозвільних документів, не впливають на основні бюджетні надходження, не є роботодавцями для тисяч громадян.

В свою чергу, суб’єкти, які реально впливають на економіку застрягнуть в очікуванні можливостей для проходження ОВД.

Якщо не охорона довкілля є метою процедури ОВД, то що? Яка справжня мета прикривається європейськими директивами в умовах війни?

Людмила Циганок, президент ПАЕУ: «Від імені профспілки екологів ПАЕУ звертаюсь до Уряду та пропоную передбачити для висновку з ОВД декларативний принцип з обов’язковим проходженням процедури після війни.

Практика проходження ОВД для діючих підприємств наявна, сформована на виконання приписів Держекоінспекції.

Ці зміни можуть бути відображені як в перехідних положенням Закону, так і шляхом виключення висновку з ОВД з додатку 2 постанови КМУ No 314.

Всі ризики ретельно зважені. Вважаємо таке тимчасове рішення виправданим, державницьким і проукраїнським».

Прес-служба ПАЕУ