Держава повинна бачити ресурси в відходах: врегулювання масштабних об’ємів досі лишаються поза увагою

Побачити в відходах не лише проблему, а втрачені щороку можливості – завдання для України сьогодні.

Про завдання і можливості країн ЄС в сфері зеленого переходу розповіла сьогодні керівник відділу «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та довкілля» у Представництві ЄС в Україні Клое Алліо на круглому столі у рамках проекту Green Deal на тему «Як розвивається сфера управління відходами в Україні в контексті циркулярної економіки» в ІА «Інтерфакс-Україна»

«Сьогодні українській промисловості з переробки побутових відходів не вистачає сировини. Локальні підприємства з переробки вторсировини завантажені лише 70%. Мова про картонно-паперові заводи, склозаводи, підприємства, що переробляють полімери і пластик», зазначила голова Асоціації управління відходами Ніколь Данилова.

Україна щороку імпортує на 50 мільйонів доларів макулатури, на 12 мільйонів доларів – полімерних матеріалів і на 1,5 мільйона доларів – склобою

Водночас 95 % твердих побутових відходів Україна доставляє на захоронення на полігонах, далеких від сучасних природоохоронних вимог.

Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) продовжила:

«Розвиток галузі переробки відходів, за оцінкою ЄБРР, надасть Україні додаткових 400 тис. робочих місць та 4-5 млрд грн ВВП щороку.

Повторне використання, переробка відходів здатні суттєво знизити використання природних ресурсів України та імпорту сировини ззовні.

Причому це стосується не лише ТПВ, а й величезного (на порядок більший) обсягу промислових відходів, особливо це стосується відходів видобувної галузі.

• Левова частина таких відходів може стати у пригоді у «Великому будівництві», замінивши той же пісок та щебінь.

Наприклад, в ЄС шлакові матеріли, які утворюються в результаті генерування енергії  на ТЕС (золи виносу) або в металургійних виробництвах, не класифікуються як відходи.

Шлакові матеріали успішно використовуються в будівництві та можуть бути розміщені на полігонах підприємств лише на тимчасове зберігання. В Україні ці матеріали поки що вважаються  «промисловими відходами». Ми значно відстаємо від ЄС по рівню їх утилізації. 

• Переробка шин може замінити до 15% бітуму, який Україна імпортує з Білорусі та РФ. Прикро, що питання врегулювання таких масштабних та значущих об’ємів ресурсів досі лишилося поза увагою держави»

Людмила Циганок додала: «При цьому підприємства не просять спеціальних норм чи нормативних актів для раціонального поводження з природними ресурсами, а просто ПРОЯВЛЯЮТЬ ВОЛЮ І РЕАЛІЗУЮТЬ ЇЇ.

Звісно, обсяги відходів, які утворюються, не можуть бути використані в межах одного родовища, але можуть бути використані в межах держави для будівництва транспортних шляхів, виготовлення будматеріалів тощо.

Для цього необхідно:

• державні механізми для повторного використання відходів   
• заборона використання природних ресурсів за можливості їх заміни вторинною сировиною
• високий екологічний податок за використання природних ресурсів (пісок) тощо
• розвиток технологій утилізації відходів та їх ринок;
• державне сприяння вивченню і належному фінансуванню досліджень і робіт щодо вироблення методів і способів використання відходів в інших галузях виробництва;
• надання економічних преференцій інвесторам, які готові інвестувати у сферу переробки відходів та підприємствам, що використовують відходи як вторинну сировину.

Промислові відходи мають різну морфологію, залежно від виду промислового виробництва.

Для організації дієвого ринку управління промисловими відходами, насамперед, необхідно:

1. відокремити їх від загального поняття «відходи»
2. налагодити систему обліку, для чого, шляхом проведення обласними державними адміністраціями інвентаризації накопичених промислових відходів у регіонах, встановити їх власність: державна, приватна або безхазяйна.
3. скласти впорядковану базу промислових відходів з визначенням їх хімічного складу, токсичності та шкідливості тощо,як на регіональному (тобто на рівні кожної області), так і на загальнодержавному рівнях.

Окремо:

• визначити техногенні об’єкти, діяльність яких може спровокувати виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру;
• об’єкти дослідити, вивчити, оцінити та згідно з вимогами Кодексу України про надра включити до Державного фонду родовищ корисних копалин, як техногенні родовища» 

Сергій Савчук, виконавчий директор ГК «Кліар Енерджі» зазначив, останнім часом в Україні вдосконалено нормативно-правову базу для розвитку сектору біоенергетики. А це значить, що Україна має значний потенціал в перетворенні проблем в управлінні відходами в суттєві вигоди для України.

Прес-служба ПАЕУ