Держава повинна звернути увагу на інституційну спроможність реалізувати всі найамбітніші зобов’язання

Чи пройде Україна тест міжнародної солідарності під час, а головне — після кліматичних переговорів, що тривають з 31 жовтня по 13 листопада у місті Ґлазґо, Шотландія (COP26 - UN Climate Change Conference of the Parties)? 

Нагадаємо, протягом двох тижнів представники більш ніж 190 країн світу вкотре намагаються домовитися щодо невирішених або відкладених питань з реалізації Паризької угоди та боротьби зі зміною клімату.

Економічна ситуація в Україні вряд чи дозволить у найближчі роки фінансово підтримувати інші країни у досягненні їхніх кліматичних цілей, незважаючи на її високу історичну відповідальність за зміну клімату. Але допомога може виявлятися й у технологічній підтримці та виконанні своїх  цілей для реального зменшення викидів парникових газів. Україна має шанс правильно розставити пріоритети власного розвитку, перевівши його із відпрацьованих рейок на інноваційні. А також врахувати, що у боротьбі за утримання глобального потепління будь-яке відкладання «на завтра» є згубним для мільйонів людей. 

А доки точаться дискусії на найвищому міжнародному рівні, в Україні потрібно звернути особливу увагу на інституційну спроможність реалізувати всі амбіції та домовленості!

Сьогодні  «глобальна світова еліта» і «топ-інвестори» розуміють і висловлюються, що  кліматичні ризики є більш серйозними, ніж економічні, що уряди повинні приділяти стільки ж уваги навколишньому середовищу, скільки ж і ВВП.

В час, поки далекоглядні політики та програми будуть ЛИШЕ ФОРМУВАТИСЯ, на локальному рівні (на рівні конкретного підприємства) ЗАБЕЗПЕЧИТИ БАЛАНС економічних та екологічних інтересів спроможний саме менеджер з управління екологічними ризиками.

Людський потенціал у будь-якій сфері, у т.ч. і у сфері менеджерів з управління екологічними ризиками, кліматичних менеджерів є надважливим, як і дії щодо запобігання змінам клімату, негативному промисловому впливу чи його усунення.

Проте, за результатами дослідження ПАЕУ щодо інституційної спроможності громад протидіяти та адаптуватися о змін клімату, щодо системи природоохоронного управління суб’єктів господарювання, виявлено, що часто «на місцях» немає навіть усвідомлення небезпеки, а функції екологічної служби передаються службі з охорони праці, консалтинговим організаціям чи взагалі зводяться до статистичних звітів, які подає бухгалтер, що в результаті негативно позначається на екологічному управління підприємства, і як наслідок, на екологічній безпеці країни в цілому.

ПАЕУ прагне:

• підвищити екологічну обґрунтованість і ефективність діяльності суб’єктів господарювання, поліпшити екологічні характеристики продукції, встановити відповідність об’єктів екологічного аудиту вимогам природоохоронного законодавства та удосконалити систему екологічного управління суб’єктами господарювання, які здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля;
• запровадити безперервну екологічну освіту;
• забезпечити перехід до системи запобігання правопорушенням і моніторингу стану довкілля, побудову дієвої системи управління охороною довкілля на підприємствах з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах - членах Європейського Союзу;
• зберегти безцінний людський і професійний потенціал екоменеджерів.

Як інструмент досягнення вказаних цілей ПАЕУ пропонує створення служби з охорони довкілля  у складі суб’єктів господарювання, які належить до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення  сторонніх спеціалістів   на   договірних   засадах,   які   здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі субєкта господарювання,  який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

ПАЕУ стверджує, що безперервний професійний розвиток лідерів з екологічної безпеки, підтвердження бізнес-компетенцій з екологічного права та екологічного менеджменту – це запорука успішного ведення бізнесу з урахуванням екологічних ризиків, запровадження принципів сталого розвитку та найкращих технологій і систем екологічного менеджменту, підвищення відповідального ставлення до дотримання природоохоронного законодавства, тому до участі у добровільній сертифікації ELEML запрошуються:

• топ-менеджери, які здійснюють загальне керівництво підприємством або керують екологічними аспектами її діяльності;
• директори секторів ОНС;
• головні екологи, головні інженери, начальники управлінь; 
• начальники конструкторських і виробничо-технічних відділів, начальники цехів;
• директори інжинірингових, проєктних, науково-дослідних організацій тощо;
• директори та фахівці департаментів екології органів місцевого самоврядування;
• екологічні інспектори та інші посадові особи

Система ELEML спрямована на підтвердження рівня професійних знань і навиків шляхом проведення кваліфікаційних тестувань і створення умов для тривалої професійної освіти, впровадження високих стандартів професійної діяльності менеджерів та фахівців.

Претенденти, що розпочинають навчання за програмами підготовки та атестації ELEML, повинні мати певний Оpening-рівень професійної підготовки. Право на участь у сертифікації ELEML надається особам, що відповідають кваліфікаційним вимогам до освіти і стажу роботи, які володіють визнаними професійною спільнотою кваліфікаційними документами (свідоцтвами, сертифікатами, атестатами, дипломами тощо), що фіксується в особистому портфоліо претендента на отримання/пролонгацію сертифіката ELEML — «Environmental law. Environmental management. Leadership».
 

Прес-служба ПАЕУ