Дослідження у рамках конференції «Екологічна безпека України в умовах воєнного часу та програма Green economic recovery» за підтримки проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективість в Україні», що виконується GIZ

Дослідження у рамках конференції «Екологічна безпека України в умовах воєнного часу та програма Green economic recovery» за підтримки проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективість в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини

Національним центром сталого розвитку за ініціативи Професійної асоціації екологів України було проведено дослідження у рамках конференції «Екологічна безпека України в умовах воєнного часу та програма «Green economic recovery» за підтримки проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективість в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини

В опитуванні взяло участь 132 учасника, з них:

61 учасник з боку бізнесу, 14 учасників - держава, а 57 – наука та громадськість

Рис. 1 Структура респондентів

Представників бізнесу можна узагальнити за напрямами:

Рис. 2 Представники бізнесу у розрізі секторів

Серед учасників опитування відзначилися наступні компанії:

1. Чи вважаєте Ви своєчасним прийняття змін до ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» в частині узаконення роботи еколога на підприємстві

Понад 59 % респондентів вважає прийняття змін до ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» в частині узаконення роботи еколога на підприємстві невідкладним рішенням, що здатне змінити ставлення до виконання природоохоронних вимог, ще 34 % підтримують необхідність змін після завершення війни (78 - вважає невідкладним, 45 - так, але по завершенню війни, 4 - переконані, що це недоречно, 5 - вказали свій варіант)

Рис. 3. Чи вважаєте Ви своєчасним прийняття змін до ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» в частині узаконення роботи еколога на підприємстві

2. На запитання «Які ресурси ви споживаєте», отримали такі результати:

Рис. 4. Які ресурси ви споживаєте?   

3.Чи змінились постачальники енергоресурсів?

За результатами проведеного дослідження більшість, а саме 39% (51 респондент), зазначила, що зміни постачальників енергоресурсів не відбулося

Майже 20% респондентів відповіли, що зміни відбулися з різних причин, наприклад, через ціну на газ, дефіцит пального, збільшення частки електроенергії, перерозподіл відповідальності, зміну логістики, зміни у споживанні або переходу з газу на деревину чи то альтернативні види палива (в т.ч. спалювання твердих побутових та промислових відходів, брикетів з лушпиння соняшника), в той же час лише 3% зазначає військові дії причиною зміни постачальника енергоресурсів

Також відмічається, що проблема в енергетичному секторі України сталась ще до початку російського вторгнення через дефіцит і подорожчання викопних видів палива.

Біля 41% або не володіють інформацією, або важко відповісти.

Рис. 5. Чи змінились постачальники енергоресурсів?

4. Чи було ушкоджено обладнання підприємства? Якщо так, то вкажіть яке? Які процеси постраждали?

Серед 61 представника бізнесу на запитання щодо ушкодження під час воєнних дій обладнання підприємства, 10 відповіли ствердно.

Рис. 6. Чи було ушкоджено обладнання підприємства?

Отже, 16% підприємств вказали на пошкодження, більшість з яких це підприємства енергосфери,  видобутку та постачання енергоресурсів: у компанії Укренерго частково пошкоджені підстанції, які залишилися на непідконтрольній Україні території, Нафтогаз України має пошкодження в процесах зберігання нафти, резервуарів, компресорних станцій, УКПГ, свердловин, переробних цехів, трубопроводів тощо, постраждала електропідстанція Каховської ГЕС, пошкоджені лінії електропередачі компанії ДТЕК Мережі

Мають певні проблеми підприємства цементної галузі, наприклад, на одному з підприємств, яке розташоване у м. Балаклеї Харківської області – ПрАТ «Балцем» зруйнований цементний силос, від прямого попадання снаряду в підстанцію – пошкоджена підстанція.  Але повна картина руйнувань стане відомою після закінчення повномаштабної війни.

Представник Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами зазначив, що постраждав транспорт і дорожня інфраструктура

На руйнуванні логістики та дефіцит компонентів акцентує підприємство легкої промисловості Botanical cosmetics

Всеукраїнське Братство Бджолярів України акцентує, увагу на повністю знищені пасіки і пасічницькі господарства - вулики розтрощені, весь реманент і обладнання або розтрощене або викрадене, бджоли відсутні на зруйнованих пасіках. Будівлі на пасіках – господарські і для викачки та збереження продукції, а також транспортні засоби знищені, розбомблені або частково, або повністю. Заміновані ділянки пасік. Також агрокомпанія «Індичка» наголошує, що знищенні посівні площі

Окрім цього, зазначаються пошкодження вікон та стін власного житла та офісів

5. Чи відчуваєте ви брак спеціалістів в сфері енергозабезпеченні та енергоефективності?

83 % всіх опитаних не відчувають браку спеціалістів в сфері енергозабезпечення та енергоефективності (110 із 132), однак 22 респонденти все ж вказали на низький рівень кваліфікації фахівців

6. Чи плануєте ви переміщення підприємства у інші регіони?

14 % бізнесу планує переміщення підприємства у інші регіони, зокрема вказано Одеську, Черкаську область, Західну Україну, Кропивницький та Київ, як майбутні регіони для переміщення.

7. Чи плануєте ви переміщення спеціалістів у інші регіони?

Тільки 9 учасників опитування з 132  зазначили, що фахівці переїхали: до Івано-Франківської області або інших областей Західної України Черкаської області, Львова чи Києва, а також в постраждалі регіони для наукового супроводу відновлення довкілля

8.Серед першочергових кроків, на які мають бути спрямовані зусилля держави, експертів та бізнесу, названо:

Рис. 7. Першочергові кроки, на які мають бути спрямовані зусилля держави, експертів та бізнесу

Якщо виокремити представників бізнесу з основної статистики,  переважна більшість опитаних турбує створення механізмів залучення коштів на переоснащення (38 компаній з 61), потреба в консультаційній допомозі зараз необхідна в рівному ступені всім респондентам від бізнесу незалежно від сфери діяльності (12 респондентів), потреба в навчанні важливіша для представників енергетичної сфери, про що вказало 4 компанії з 7, які обрали даний пункт. Три компанії вказали на першочерговість удосконалення екологічного законодавства для полегшення впровадження екологічних проектів, розроблення галузевих "дорожніх карт" відбудови з обов’язковими екологічними заходами в кожній з галузей, поєднання всіх запропонованих варіантів, перехід від контроля до менеджменту роботи органів. 

9. Чи вважаєте Ви, що ваше підприємство потребує впровадження енергоефективних рішень?

40% опитаних вважають, що підприємство (організація, структура) потребує впровадження енергоефективних рішень, в тому числі 10,6% опитуваних вважають за необхідне впровадження технологій відновлювальної енергетики, відповідно зменшення енергетичних втрат та посилення енергонезалежності. Також серед рішень, що конче необхідні, зазначають зменшення споживання викопних видів палива, тепломодернізацію будівель, модернізацію або заміну енергетично затратного обладнання, зменшення споживання енергоресурсів, покращення енергоменеджменту, тощо. До 60 % досі не усвідомлює надважливості таких рішень 

В тому числі 21 учасник від бізнесу погодився з тезою необхідності впровадження енергоефективних рішень, 40 представників бізнесу не вважають питання актуальним

10.Серед найбільш актуальних питань на сьогодні зазначено:

• Першочергові кроки відбудови держави на принципах зеленої економіки, забезпечення екологічної безпеки
• Енергоефективність, впровадження енергозберігаючих технологій та екомодернізація підприємств.
• Ядерний тероризм
• Спрощення дозвільних процедур.
• Адаптація законодавства до умов воєнного часу

11. Як бізнесу підготуватись до роботи в нових умовах: під призмою енерго- та екотрансформації, під час військового часу та вимог ЄС щодо гармонізації законодавства? Відповіді на поставлене запитання були різноманітними, але більшість можна звести до наступного:

• По-перше, активізувати вивчення екологічних стандартів ЄС та пошук консультацій Західних партнерів
• По-друге, впроваджувати кращі світові практики, шукати найкращі доступні технології та методи, в тому числі енергоефективні та ресурсозберігаючі

Як наслідок підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу при пошуку джерел фінансування завдяки впровадженню принципів сталого розвитку вже сьогодні

• По-третє, диверсифікувати ризики, ефективно та раціонально використовувати наявні ресурси

Також респонденти зазначили необхідність колаборації бізнесу і органів влади, акцентували, що на рівні держави надважлива дерегуляція (декларативний принцип отримання дозвільних документів), боротьба з корупцією,

підвищення рівня кваліфікації контролюючих органів і законотворчих органів влади, гармонізація міжнародних стандартів до українських реалій

12. Для створення ефективного інструменту green recovery респонденти вважають слід врахувати:

• необхідність адаптації екологічного законодавства до умов воєнного часу та подальшого стійкого розвитку України, світовий досвід та наявність висококваліфікованих кадрів у даній галузі, постійний розвиток науки
• впровадження програм економічної підтримки та пільг, в т.ч. податкових, а також відповідальності за взяті зобов’язання, прозорого механізму державного фінансування для підприємств, що впроваджують принципи ESG та green recovery
• комплексних підхід до проблем, стану кожного регіону та антропогенного навантаження регіонів (екологічний, економічний і соціальний блоки, що може бути вирішено в т.ч. завдяки розробленню містобудівної документації та стратегічної екологічної оцінки)
• часовий ресурс, прийняття єдиного електронного кабінету подачі документів, дерегуляцію та максимальне спрощення процедури отримання дозвільних документів
• можливість переробки відходів для отримання зеленої енергії тощо

Підготовлено Національним центром стійкого розвитку за сприяння профспілки фахівців-environmentalists PAEU за підтримки проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини