Екологізація АПК: понад 300 учасників спільно з експертами шукатимуть шляхи прискорення «зеленого курсу» в Україні

Вже 22 лютого відбудеться другий Міжнародний форум «AgroGreenDeal-2022: екотрансформація агросфери та відповідальність громад», ініційований профспілкою екологів ПАЕУ.

Понад 300 учасників на сьогодні вже висловили бажання долучитись до співпраці, зареєструвавшись на платформі.

Коли буде впроваджено Green Deal в Європі, перед Україною постане подвійний виклик, тому вже сьогодні наша держава має сформувати єдину політику та скоординувати роботу з міжнародними партнерами задля впровадження Європою «зеленого курсу».

Зoкрема, цe рoбиться зa допoмoгoю

• угoд прo визнaння сeртифікaтів безпечнoсті прoдуктів та мaркувaння
• фoрмувaння нoвих вирoбничих лaнцюгів продовольствa
• зaлучення інвестицій для трaнсформaції агрaрногo сектoру
• ствoрeння спільних прoгрaм стимулювaння вирoбників та спoживачів для пeрехoду на альтернaтивні джерелa енeргії
• цифрoвe відстежувaння прoцeсу вирoбництвa тa пoхoджeння з мeтoю уникнeння диспрoпoрцій у торгівлі
• фoрмувaння cприятливoгo зoвнішньoгo сeрeдoвищa для укрaїнськoгo вирoбникa.

Адже зeленa eконoмікa і «зелені фінанси» – цe нe питaння вибoру, а питaння eкономічнoгo виживaння у нaшому стoлітті для України

Для аграрного сектору будуть представлені нові стандарти і вимоги, згідно з якими вони обов’язково мають отримувати вуглецеві сертифікати. Натомість компанії будуть змушені виконувати певні вимоги, наприклад висаджувати більше лісів, брати на облік існуючі насадження, доглядати за ними.

Для агровиробників абсолютна більшість зобов'язань у рамках ЄЗК фінансово непідйомна, тому Євросоюз виділяє на реалізацію нової угоди неймовірні кошти: трохи більше трильйона євро до 2050 р. Проте ці кошти призначаються винятково для виробників країн Євросоюзу.

Поки що Україна може розраховувати тільки на технічну допомогу в адаптації законодавства та позики фінансових інституцій – ЄБРР, ЄІБ чи інвестиційних банків окремих країн – членів ЄС.

Тобто наші виробники будуть позбавлені тих фінансових можливостей, які матимуть їхні європейські партнери та конкуренти. Європейські компанії будуть не тільки захищатися за допомогою вуглецевих тарифів чи фітосанітарних норм, а й матимуть суттєву фінансову допомогу.

Нашому виробнику конкурувати стане суттєво важче. Сьогодні вітчизняні виробники на власний страх і ризик наважуються переходити до органічного способу землеробства.

Але, на жаль, немає жодних гарантій, що вирощений урожай експортуватиметься або реалізовуватиметься на місцевому ринку за ціною, вищою від середньої, адже органічна продукція входить до преміум-сегмента ринку, займаючи високий ціновий діапазон, а купівельна спроможність населення України останнім часом, як відомо, значно знизилася.

«Ми в ПАЕУ фіксуємо кілька важливих трендів сьогодення», - зазначає ініціатор форуму, президент профспілки екологів ПАЕУ Людмила Циганок, -

• «Очевидно, що саме українські агровиробники часто є більш готовими до екотрансформації, як суб’єкти господарювання, ніж держава Україна в особі деяких органів влади. Тому потрібна щоденна робота щодо співпраці агробізнесу та державних органів, адже у таких питаннях від чиновників потрібні виважені стратегічні державницькі рішення, без яких упровадження «Європейського зеленого курсу» точно не відбудеться в інтересах українського аграрного сектору – це з одного боку.
• З іншого боку - на місцях, в громадах фіксуємо надзвичайно низький рівень розуміння всіх екологічних проблем з боку місцевих органів влади, можливостей превентивних заходів для запобігання порушенням, часто бездіяльність
• І всі зазначені проблеми поглиблюються вкрай низьким рівнем екосвідомості мешканців громад…

Саме тому 22 лютого ми вирішили вдруге провести масштабну платформу взаємодії громад, агробізнесу, влади, науки, щоб об’єднати зусилля небайдужих і запропонувати рішення щодо прискорення трансформаційних процесів»

«Європейський зелений курс покращить добробут та здоров'я громадян та майбутніх поколінь, надавши їм свіже повітря, чисту воду, здоровий ґрунт, здорову та доступну їжу», — заявляє Європейська комісія.

Чи це не виключно декларація? – стурбовані експерти. Зворотній ефект зеленого курсу цілком стійкий — це зниження доходів фермерських господарств у зв'язку з екологічними обмеженнями, у яких мета скорочення надлишків поживних речовин є ключовим чинником, що викликає скорочення поголів'я худоби та птиці та пов'язаного з ними виробництва.

«Зрозуміло одне – за українців роботу з пошуку балансу між екологічністю і економічним розвитком не знайде ніхто, тому кожен, хто долучається до платформи взаємодії, матиме можливість почути думку всіх учасників процесу трансформації і запропонувати рішення.

До взаємодії ми запросили Офіс Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Офіс реформ при КМУ, ФАО, представники агропідприємств, міжнародних структур та фондів, банків, логістичних компаній, трейдерів, компаній, що надають послуги, техніку, обладнання та інше для сільськогосподарських підприємств, представники ЗМІ.

Вже долучились до пошуку рішень представники найбільших компаній сфери - МХП, Kernel, Bayer, Atmosfera, а також Всеукраїнська Асоціація ОТГ, IFC,GIZ, ЕВА та ін.

На порядок денний форуму винесено ті питання, які найчастіше протягом року піднімались за результатами проведення минулорічної платформи» - акцентує Людмила Циганок, а саме:

Як підвищити рентабельність та стійкість до кліматичних умов, заощаджуючи при цьому кошти, час та зберігаючи ґрунти?

Зростання цін на сировинні ресурси ставить під загрозу прибутковість сільського господарства! Україна має долучитися до «клубу лідерів» країн, що впроваджують систему нульової обробки ґрунту (no-till). Про практику no-till, як інструмент збереження коштів, часу та ґрунту детально розповість Володимир Нехай, Консультант з кліматично-орієнтованого землеробства IFC

Як підвищити рівень обізнаності фермерів щодо порядку безпечного застосування пестицидів?

Якщо ви спробуєте з’ясувати, хто і за що у сфері пестицидів відповідає – у вас нічого не вийде. Профільний Закон містить згадку про різні органи влади, але визначена для них компетенція – це суцільні плутанина, суперечність і дублювання.

Є чимало прикладів, що свідчать про хаос в сфері розподілу повноважень між органами влади. Звідси виникає запитання: «Як вітчизняному бізнесу працювати в умовах такої заплутаності державного регулювання?» Мабуть, вже настав час докласти зусиль для системного перегляду положень законодавства і створення адекватного правового регулювання відносин в сфері пестицидів», - наголошує Тамара  Підберезняк, президентка ВГО «Фумігаційна асоціація», директорка  ГС «Пест контроль Україна»

Як уникнути небезпеки і наслідків зловживання з тарою від ХЗЗР? – свої пропозиції озвучить Кирило Косоуров, голова комітету ПАЕУ з управління відходами

Сучасну аграрну промисловість неможливо уявити без хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). ХЗЗР безперечно забезпечують більшу урожайність, зниження ризиків шкідників, більшу ефективність господарської діяльності, збільшення економічної ефективності діяльності аграрного бізнесу та багато інших переваг для збільшення урожайності харчових та технічних сільськогосподарських культур, що вирощуються на родючих ґрунтах України.

Виробники ХЗЗР надають чіткі інструкції щодо безпечного зберігання, використання та знешкодження своєї продукції.

Це пов’язано з великими ризиками негативних наслідків для здоров’я людей та довкілля, що можуть принести некоректне поводження з ХЗЗР.

Тара від ХЗЗР – це неминучі небезпечні відходи, яких уникнути агросектору не вдається. Отже, в сучасному та цивілізованому світі має бути чітка та злагоджена система поводження з такими небезпечними відходами.

За різними даними в Україні щороку утворюється від 5 до 7 тисяч тон таких небезпечних відходів. Така кількість надто небезпечних речовин вимагає особливої уваги.

На жаль, певну частину уваги привертає тіньовий сектор, який намагається використати у своїх шахрайських інтересах: фальсифікація дороговартісних ХЗЗР, високоякісна сировина від тари, компенсаційні платежі від імпортерів та виробників ХЗЗР.

Які екологічні та економічні наслідки для агробізнесу і ТГ від знищення самосійних лісів та полезахисних лісосмуг?

Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ неодноразово акцентує, після знищення самосійного лісу - на території ОТГ погіршується мікроклімат, підвищується сила вітру, змінюється кількість та характер опадів, знижується рівень підземних вод, скорочується продуктивний вегетаційний період, відбуваються швидкі і катастрофічні втрати біорізноманіття, збільшується кількість шкідників саду і городу, з’являються нові шкідники та хвороби.

У результаті знищення полезахисної лісосмуги - на відстані до 100 метрів з навітряного боку і до 300 метрів з підвітряного боку, у агроугіддях раптово виникають екстремальні погодні умови, що характеризуються суттєвими відхиленнями від нормального регіонального клімату або перевищенням порогових значень, завдяки чому відбуваються такі негативні процеси:

1. Посилюється деградація ґрунтів через збільшення частоти та інтенсивності часті пилових бур, поверхневого змиву родючого шару ґрунту, лінійної ерозії, активізується розвиток ярів).
2. Погіршуються важливі для рослин умови розвитку через зміну балансу тепла-вологи
3. Зменшується вологість повітря, підвищується частота та тривалість посух, підвищується ймовірність виникнення заморозків, на заміну затяжних дощів – короткочасні грози, посилюється транспірація вологи з ґрунту.

✅ Економічні наслідки для не захищеної полезахисною смугою частини поля:

1. Зменшується урожайність до 30 % через надзвичайну посушливість влітку, заморозки на ґрунті та недостаток ґрунтової вологи навесні, погіршується якість урожаю.
2. Скорочується кількість видів сільгоспкультур, можливих для використання, збільшуються витрати на закупівлю більш якісного, стійкого до несприятливих погодних умов і насіння.
3. Зростає мінімум на 10 -15 % собівартість продукції через збільшення витрат на добрива, пестициди та інсектициди.

✅ Економічні наслідки для ОТГ

1. Зменшується площа пасовищ і сіножатей, їх корисна продуктивність знижується на до 40 % – зменшення поголів’я худоби у фермерських господарствах.
2. Знижується оціночна вартість сільгоспугідь
3. Збільшуються витрати на водопостачання
4. Підвищуються ризики втрати врожаю, недоотримана виручка фермерських господарств впливає на інвестиційну привабливість регіону.

Як запобігти екологічним катастрофам в агросекторі?

Дискусійну панель з такою темою проведемо з

✅ Романом Сластьоною, генеральним директором асоціації  «Український клуб аграрного бізнесу»

✅ Михайлом  Соколовим, заступником голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», керівником АЦ «Розумна Країна»

✅ Владиславом Седиком, експертом АЦ «Розумна Країна»

✅ Леонідом Козаченком, президентом ВГО «Українська аграрна конфедерація»

Як удосконалити законодавство хімічної та біологічної безпеки дізнаємося від Сергія Кріводонова, Голови ГО «Українська Пест Контроль Асоціація», заступника Голови Робочої групи ДЕІ

Вибудувати дієву систему управління біоризиками неможливо без розвитку відповідного законодавства та інструментарію - компетенцій співробітників. Ідеальною можна вважати ситуацію, коли досвід управління ризиками стає частиною корпоративної культури.

Відсутність розрахунку збитків та страхових ризиків - два головні чинники завдяки яким не враховується завдання шкоди добробуту людини. Людина, це складова частина екосистеми – синтез. В Україні немає порядку розрахунків, де оцінюються наслідки змін і шкоди всієї екосистемі, немає наукової основи дій, необхідного поліпшення, збереження та раціонального використання екосистем та її ресурсів для благополуччя людини, як і немає синтезованих висновків і не передбачається в найближчому майбутньому всеосяжне наукове узагальнення.

Роль громадськості в управлінні біологічної та хімічної безпеки переоцінити буде неможливо, при створенні умов розвитку відповідальності та корпоративної культури.

Яким має бути законодавче впровадження основних принципів гендерної рівності в сфері безпечного поводження з біоцидами (відповідно до цілі 5 Цілей сталого розвитку ООН) розповість  з Ірина Брильова , ГО «Професійні жінки Євразії у Пест Менеджменті», секретар Робочої групи ДЕІ

Андрій Гуцал, менеджер відділу комерційних сонячних електростанцій компанії «Атмосфера» надасть експертні відповіді на питання:

❓ Які підприємства отримають найбільший економічний ефект від СЕС?

❓ Період встановлення, запуску та окупності власної СЕС?

❓ Що робити з надлишком виробленої енергії?

❓ Чи допоможе СЕС уникнути додаткових податків при експорті?

❓ Умови користування та технічне обслуговування СЕС.

Про можливості ESG для розвитку АПК розповість Ольга Бойко, Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

ESG практиками стурбовані ті галузі, які вже зараз відчувають тиск невідворотності: сировина, металургія, нафтогаз, енергетика, агросфера.

Особливо експортний бізнес, громадські підприємства, чи учасники ринку запозичень капіталу.

В Україні ESG ще й досі не на порядку денному. Бесіди на цю тему з генеральними директорами показують, що мало хто може відразу розшифрувати цю абревіатуру.

Дуже мало хто знає про цілі сталого розвитку. І лише одиниці розуміють, що це означає на практиці.

Прес-служба ПАЕУ