Економічний розвиток регіонів чи екоманіпуляції: що обере держава?

Економічний розвиток регіонів чи екоманіпуляції: що обере держава?

Олександр Вотінцев, власник ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» 

Сфера охорони довкілля потерпає від подвійних стандартів. Неодноразово в Професійній асоціації екологів України наголошували на небезпеці таких явищ, як екоманіпуляції та, навіть, екотероризм. Із перших днів літа 2021 року асоціація інформує суспільство про показовий кейс екологічних маніпуляцій. По один бік протистояння — так звані екоактивісти та небайдужі громадяни, по другий — представники ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» (БЗК), кар’єру зі збагачення та переробки каоліну (з комплексом будівель і споруд на території Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області). Яка ж ситуація з інвестиційним проєктом, який би мав значною мірою покращити економічну та соціальну ситуацію в регіоні? З’ясовуємо реальний стан справ у власника, інвестора ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», Олександра Вотінцева.

Нагадаємо, що головне побоювання місцевих жителів визначається значним антропогенним впливом унаслідок діяльності ТОВ «БЗК» від нібито наявної «уранової» гілки в місцях робіт. 

На перший погляд усі ці побоювання — цілком логічні. Адже пересічним жителям, які за своє життя неодноразово довіряли «гарантованим» запевненням, а потім стикалися з абсолютним обманом, повірити незнайомому інвесторові, який нібито прийшов працювати з дотриманням норм і правил… погодьтеся, ну, дуже нелегко. Бо ж добре пам’ятають принцип дії «граблів», на які не раз наступали. А повірити в його шляхетну мету створювати робочі місця з цілком конкурентною заробітною платою?.. Та ж то чудасія якась, а до таких «чудес» українці ставляться з насторогою.

Тож, щоб розвіяти всі сумніви місцевих жителів, ТОВ «БЗК» замовило в наукових установ послугу з проведення цілої низки дослідів, за результатами яких було зроблено 3 головних висновки: сукупний вплив від видобування каоліну в штатному режимі експлуатації є екологічно допустимим; в радіусі до 30 км від Вільнянська є велика проблема з якістю питної води – дуже велика мінералізація води і аномально високі рівні вмісту урану в підземних та наземних водах регіону. І ці проблеми жодним чином не перетинаються. 

ДОВІДКОВО:
Із детальною інформацією досліджень можна ознайомитись безпосередньо на сайті підприємства		або на сайті Запорізької ОДА

У перебігу засідання робочої групи з проблемних питань реалізації проєкту ТОВ «БЗК» Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА були презентовані результати соціологічного дослідження. Їх надала Агенція регіонального розвитку Запорізької області, яка й проводила цю роботу.

Зокрема, дані дослідження демонструють позитивне ставлення громади до запланованої діяльності на їхній території, поінформованість та обізнаність мешканців у цьому питанні. Начебто всі побоювання розвінчані й громада готова прийняти інвестора. 

Та чи розпочаті роботи? І яка ж ситуація з інвестиційним проєктом, який би мав значною мірою покращити економічну та соціальну ситуацію в регіоні? З’ясовуємо реальний стан справ у власника, інвестора ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», Олександра Вотінцева. 

Отже, пане Олександре, впродовж більш ніж трьох років тривали підготовчі роботи до запуску виробництва. Яка наразі ситуація з проєктом? Коли вже регіон та громада почнуть отримувати дивіденди від діяльності вашого підприємства? 

На жаль, на сьогодні роботи з добування каоліну, а саме розробка кар’єру, не відбуваються. Причиною цього є продовження перешкоджання плановій діяльності нашого підприємства групою осіб, що організовують мітинги, які вже давно вийшли за рамки визначення «мирних протестів».

Мають місце захоплення території, руйнування парканів, пошкодження техніки. Для цього використовують гастролерів з інших регіонів: Гуляйполя, Полог, Бердянська, Комишувахи. Юридичний троллінг, коли подається багато скарг з вимогою скасувати кожен дозвільний документ.

Останнім часом від людей похилого віку які, навіть не здогадуються про ці скарги. Більше того — відбуваються дії, спрямовані на провокування нещасних випадків, коли окремі мітингувальники зумисне лягають під техніку. Біля підприємства було організовано постійне чергування представників, які називають себе «небайдужими громадянами та захисниками Вільнянщини від екологічної катастрофи». 

Ці так звані екоактивісти продовжують маніпулювати темою видобутку урану, залякують жителів регіону радіаційною загрозою та «другим Чорнобилем» від діяльності нашого підприємства. Натомість, запевняю, ці твердження не мають під собою ніякого наукового й навіть логічного підґрунтя. Ситуація досить абсурдна: громада вже прийняла нас як інвестора, нам довіряють, оскільки мешканці вже розібралися в ситуації завдяки проведеним роз’ясненням. Адже ми запрошували до діалогу фахівців із міжнародним іменем, демонстрували приклади діяльності схожих виробництв і зрештою, на основі переконливих фактів, запевнили людей у безпечності нашої діяльності. Але є нечисленна група «екопатріотів», які не хочуть чути жодних доводів, вони наполягають на своєму, профінансованому зацікавленими особами, баченні. І повірте, в мене є всі підстави говорити про те, що ці мітингувальники працюють за зарплату від зацікавлених у дестабілізації в регіоні. 

Пане Олександре, ви як інвестор заходили не в один регіон, чи стикалися з подібними провокаціями та небажанням становлення нового виробництва? 

Загалом тільки із 2017 року я заснував низку підприємств в п’яти областях України й займаюсь різними видами діяльності. Це й спорудження терміналу «з нуля» в Миколаївській області, логістичного терміналу в Одесі, й вирощування на українських землях лохини, волоського горіха та фундука, який зазвичай експортують в Україну. Це цікаві напрями діяльності, й мені подобається розвивати перспективні проєкти. Кожен із цих проєктів специфічний, зі своїми особливостями та складнощами, але якщо маєш на меті щось створювати, а не руйнувати, то громада тебе приймає і бізнес працюватиме. 

Так само було і з кар’єром із видобутку каоліну. Це не той напрям, який би зацікавив великий бізнес, це ж не вугілля або нафта. Каолін — це, по суті, сорбент, він цілком безпечний. Навіть більше — якщо б у місці розробки кар’єру дійсно був уран, як це пропагують окремі групи «екоборців», то видобуток каоліну не зацікавив би ні мене, ні будь-кого іншого, оскільки забруднений домішками каолін не має ніякої цінності. Тож проблема зовсім не в урані та екології — під цими гаслами приховані зовсім інші цілі. 

Які саме? Невже представників регіону не цікавить його розвиток, створення нових робочих місць для його жителів?

Для тих, хто фінансує всі ці акції протесту, головна мета — будь-якими засобами примусити нас відступити від задуманого та відмовитись від ідеї видобутку каоліну. Та навіть більше — вони прагнуть взагалі позбутися нашої присутності в регіоні. Є конкретні люди, які від самого початку приходили з вимогою долучити їх до складу інвесторів, тобто «взяти в долю». Та, отримавши відмову, вони в дусі «лихих дев’яностих» попередили нас, що не дадуть нам налагодити виробництво. Тому все, що наразі відбувається, — це виконання тієї самої погрози місцевих «темних кардиналів», які насправді показали нам своє справжнє обличчя. 

Я прагну працювати, розвивати новий проєкт, отримувати як бізнесмен від нього певний зиск і водночас приносити користь регіону, громаді, працевлаштованим на підприємстві людям. Але чому я маю когось «брати в долю»? Я не перший рік у бізнесі, працюю з європейськими компаніями, добре ознайомлений із можливостями їхнього ведення бізнесових справ. Там немає такого нахабного явища, як «примусове партнерство». Навпаки, європейські держави заохочують інвесторів, надають усі необхідні умови для успішного старту та налагодження роботи, адже новий проєкт або виробництво — це сплачені податки, нові робочі місця тощо. В Україні досі, на жаль, стикаємось із тим, що на папері та з екранів телевізорів ми декларуємо європейські цінності, а по факту перебуваємо у «феодальному устрої», де один місцевий «феодал» вирішує долю чи не всього регіону. 

Які наступні ваші дії? Яким ви бачите майбутнє свого проєкту? Чи бути ТОВ «БЗК» працюючим підприємством?

Звісно, бути! Все ж маю надію, що ми живемо в правовій країні, де верховенство права не скасовано. Тому ми будемо звертатись із судовими позовами проти тих, хто блокує нашу діяльність. На жаль, до цього часу, з боку місцевої поліції поки не мали очікуваної підтримки: майже ніяких дій щодо виправлення цієї ситуації не робиться, і всі заяви від нас як від постраждалої сторони, на наш погляд, досі належно не опрацьовані, справа не дістала ретельного розгляду за наданими нами фактами. 

Та ми не збираємося здаватися й сидіти склавши руки. Готуємо звернення у відповідні інстанції щодо проведення внутрішнього розслідування. Також плануємо подати позов у суд стосовно основних організаторів протестів. Оскільки місцеві жителі вже втомилися від дій цих псевдопатріотів, які справжні свої цілі приховують під гаслами, що буцімто діють в інтересах мешканців та від їхнього імені, але насправді стоять на заваді розвитку регіону. 

Ми прийшли до громади з чітко обґрунтованою, задекларованою та оголошеною програмою діяльності підприємства із соціально-економічною відповідальністю, а це на першому етапі: 

• створення понад 100 додаткових робочих місць; 
• сплата податків та інших обов’язкових платежів; 
• у розвиток інфраструктури громади планується інвестувати близько 28 млн грн: із них 10 млн грн — у розвиток системи газопостачання, 15 млн — у розвиток електромереж, 3 млн — у розбудову мережі доріг. 

Запевняю, що від своєї мети ми не відступимо, і зграя економічно-екологічних терористів уже точно не зможе перешкодити нам розпочати законну, підкреслюю — законну! — діяльність. Ми вирішуватимемо все в правовому полі. Та вже маємо більш ніж 20 виграних справ в 2–3 інстанціях кожна. Віримо в торжество справедливості, в те, що зможемо відстояти своє право на законну підприємницьку діяльність. 

Наразі все більше підприємств стикається з цією проблемою, а саме маніпулюванням темою екології задля припинення діяльності підприємств або ж недопущення інвестора в регіони. Цю тему порушує на своїх заходах ГС «Професійна асоціація екологів України», і саме ваш випадок був одним із перших, який обговорювали на ECOBUSINESS Forum, що відбувся в Одесі в липні цього року, а в жовтні на Форумі в Києві таких кейсів було вже чотири. На вашу думку, з чим пов’язане таке стрімке зростання випадків маніпуляцій екологічною тематикою? 

До Професійної асоціації екологів України звернулись на початку нинішнього літа. Варто зазначити, що насамперед експерти спілки затребували від нас усі документи задля повноцінної перевірки та виявлення можливих негативних наслідків для екології в результаті діяльності підприємства. До складу робочої групи Асоціації з вивчення нашого питання було долучено юристів із екологічного права, експертів із надрокористування, розробників звітів з ОВД тощо. Було проведено низку зустрічей, зокрема з представниками Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА та опрацьовані матеріали досліджень робочих груп, які проводились за вимогою ГО «Вольтерра». Зазначу, що це саме та організація, яка поширювала (та й досі продовжує це робити) інформацію щодо наміру видобутку нашим підприємством уранової руди замість каоліну, що, звісно, є відвертою брехнею, оскільки, знову наголошую, науковими дослідами встановлено, що її вмісту в кар’єрі не виявлено. 

І вже після вивчення всіх документів Асоціація порушила в інформаційному просторі тему екологічного рейдерства, екотажу та екотероризму. Ця тема не була популярною серед ЗМІ, вони неохоче за неї брались, а якщо відверто, то взагалі її сторонилися. Зараз же ситуація докорінно змінилась. Навіть інші підприємства, які стикалися з подібною проблемою, побачили, що вони не самотні у своїх схожих ситуаціях, та почали вголос про це говорити, ділитись своїм досвідом боротьби з цими ганебними явищами в нашому суспільстві. 

На базі цих обговорень була сформована Резолюція з вимогою до керівництва держави, окрім іншого, врегулювати питання законодавчого визначення термінам «екотаж», «екорекет», «екотероризм» та відповідальності за вчинення таких дій. Під цією резолюцією підписалось і наше підприємство. Адже зволікання із урегулюванням на законодавчому рівні цього питання має катастрофічні наслідки і для держави, і для бізнесу, і для дійсно свідомих громадян, які займаються і повинні займатись громадською діяльністю. 

Саме держава має бути зацікавлена в успішній діяльності наявних та розвитку нових підприємств, адже це — розвиток економіки країни в цілому, вирішення соціальних питань, працевлаштування населення, поліпшення добробуту населення. І якщо держава не звертатиме на це увагу та залишить інвесторів наодинці з проблемою екологічного рейдерства, тоді всі ці заяви про розвиток регіонів це — порожні слова, відірвані від реальності та не підкріплені діями. Ми ж, зі свого боку, як і раніше, будемо відкриті до співпраці та діалогу. Не припинимо своїх звернень до відповідних установ із судовими позовами й вимогою притягнути до відповідальності винних у блокуванні роботи підприємства та недоотриманні громадою й областю коштів, які необхідні для розвитку регіону. 

У своєму протистоянні екотероризму ми рішуче налаштовані відстоювати свої правові засади і віримо в досягнення переможного завершення цього протиборства. Головне, я вважаю, що ми знайшли спільну мову саме з громадою, яка чекає на повноцінну роботу нашого підприємства, а державі, в тому числі правоохоронним органам, слід забезпечити порядок та право на законну діяльність.