Хто забезпечить системну і послідовну модернізацію водної сфери?

Недостатній запит від населення на оновлення інфраструктури, на підвищення якості води, стану річок та навколишнього середовища провокують водну кризу, яка вже відчутна в багатьох регіонах. Вартість логістики води і стоків є непомітною у собівартості комунального, споживчого та політичного «продуктів». ІІ Щорічний бізнес-форум з промислової екології «Екомодернізація-2021: КРАЩІ ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ» за ініціативи Професійної асоціації екологів України зібрав понад сотню учасників 31 березня для пошуку рішень в цій сфері!

Грошовий обсяг ринку модернізації водної галузі України, згідно з підрахунками українських та європейських експертів, становить майже 40 мільярдів доларів. І ці кошти необхідні для того, щоб стабілізувати галузь: побудувати нові очисні, модернізувати водоканали великих міст, зробити санацію труб.

Кошти та розуміння необхідності інвестування у водні підприємства країни у МФО є, але немає достатньої «інфраструктури» для якісного використання цього фінансового ресурсу. Пілотні проекти з модернізації окремих підприємств започатковано ще на початку 2000-х. Та все ж системна модернізація досі не запущена з багатьох причин.

Серед головних причин, які гальмують процес модернізації, першочерговою можна назвати відсутність політичного «замовлення». Немає суб’єкта і системного інтегратора цього процесу. Бюджет України не тільки не здатен поки що інвестувати в модернізацію, а й не в змозі створити інституції, які б могли ефективно використати кредитні кошти міжнародних фінансових інституцій.
Друга суттєва причина досі відсутнього розвитку — держава не усвідомлює глибину проблеми! Тому немає сильної і системної позиції на «підтягування» українських водоканалів до рівня європейських. Як результат — відсутня стратегія розвитку цілої галузі!

«Головна задача нашої асоціації це поєднати тих людей, які шукають рішення щодо екологізації, з тими людьми, які ці рішення бачать. Ми прагнемо зробити галузь інвестиційно привабливою, якою вона є в розвинених країнах.
Це експертне поле нам потрібне для створення «мапи» руху галузі і майбутньої її імплементації. Наші стейкхолдери та постійні члени ПАЕУ інвестують власні кошти та кошти партнерів, щоб відкрити великий, прозорий ринок логістики води і стоків із захистом інвестицій.Якщо не модернізувати водогосподарську сферу зараз, ми будемо пити каналізацію… Врятувати потрібно не воду, а себе!», - сказала Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, відкриваючи третій тематичний день щорічного форуму.

Під час першої сесії представники влади та експерти обговорили нормативне регулювання, контроль і моніторинг якості промислових стічних вод.

Зокрема, Олександр Бонь, заступник директора департаменту раціонального природокористування - начальник відділу охорони водних ресурсів Міндовкілля повідомив про те, які кроки уряд зробив у напрямку ефективного управління водними ресурсами:

«З минулого року уряд почав активно займатися імплементацією директиви про нітратні забруднення через сільськогосподарське виробництво. Також уряд досягнув значного прогресу в імплементації водної рамкової директиви. В 2016 році прийняли Закон, який визначив повністю правові аспекти і засади інтегрованого управління водними ресурсами за басейновими принципами. На сьогоднішній день фактично на 99% забезпечили повністю забезпечили розроблення і затвердження всієї нормативно-правової та підзаконної бази, щоб принцип інтегрованого управління працював.

Крім цього, всю територію України поділили на 9 річкових басейнів. Це зробили, щоб визначили перш за все об’єкти управління. Зараз об’єктом управління виступає повністю весь річковий басейн. Для управління інфраструктурою басейнів ми повністю реорганізували структуру державного водного агентства, і утворили для кожного басейну басейнове управління і басейнові ради.

В басейнові ради входять всі водокористувачі басейну, включно з місцевими органами виконавчої влади, центральними органами виконавчої ради та представниками основних водокористувачів. Вони створені, щоб на рівні свого басейну вирішувати наявні екологічні проблеми».

Тему продовжив Шкінь Олександр, директор «Укрводоканалекологія», який окреслив основні проблеми водоканалів та можливі шляхи вирішення: «Основні фонди водоканалів мають дуже серйозні проблеми. Наразі реконструкції потребує понад 10 тисяч кілометрів водопровідних та каналізаційних мереж, в яких зношення на рівні 70%. Це потребує значних капіталовкладень, але якщо цього не робити, то отримуємо жахливі наслідки, як обвали доріг та будинків. Ситуацію погіршує масове використання побутової хімії населенням та шкідливих реагентів підприємствами, які дуже часто не мають очисних споруд та скидають все це в каналізацію.

Щоб імплементувати Директиву Ради 91/271/ЄС про очищення стічних міських вод, необхідно сформулювати компетентні вимоги щодо скиду стічних вод урбанізованих територій та від певних галузей промисловості; виконувати скид стічних вод та очистку осадів у відповідності до чинних дозволів; виконувати рециклінг осадків та припинити скидати їх у поверхневі води; проводити моніторинг очисних підприємств та вод, які скидаються; а також регулярно інформувати громадськість про очистку.

Щоб вирішити проблеми водопостачання та водовідведення необхідно близько 40 мільярдів євро інвестицій. Вони включатимуть ремонт водопровідних мереж за 12 млрд євро, ремонт каналізаційних мереж за 12 млрд євро, приведення якості питної води до норм за 8 млрд євро та приведення якості очистки стічних вод до норм за 8 млрд євро».

Також експерти Професійної асоціації екологів України обговорили важливі проблеми водних ресурсів, які наразі найбільш актуальні.

«Промисловість суттєво деградувала, чимало загальноприйнятих механізмів стимулювання економічного розвитку були дискредитовані, а нові не конкурентоздатні. У багатьох сферах країна досі живе за законами, які були прописані за часів Радянського Союзу, а кількість регуляторних актів, що впливають на ведення бізнесу в рази перевищує норми розвинених ринків.

Нестача відповідних професійних знань і спеціальних навичок, як правило, не дозволяє компаніям використовувати економічно і екологічно вигідні можливості. Екологічна інформація, призначена для малого бізнесу, повинна містити «бізнес-аргументацію» і демонструвати фінансові вигоди екологізації. В «бізнес-аргументації» може бути особливо доцільно посилатися на приклади інших схожих компаній, які отримають комерційну вигоду з даного вдосконалення екологічного менеджменту», - сказала Наталія Закорчевна, експерт водного комітету ПАЕУ.

«Якщо правильно очищати шахтну воду, то з неї можна видобувати соди, солі та ін. Вода потрапляє в систему дискової фільтрації з автоматичним промиванням, і в результаті очисних процесів отримуємо очищену воду та соду. В Україні на сьогодні існує прогалина у законодавстві з нормування гранично-допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно-безпечних рівнів впливу забруднюючих речовин, що скидаються у рибогосподарські водойми.
Щоб уникнути помилок під час вирішення питань очищення стічних вод промислових підприємств треба до питання очищення підійти комплексно. Зокрема, необхідно дослідити якісний склад стічної води в декількох лабораторіях», - сказала Олена Кошелєва, експерт водного комітету ПАЕУ.

«Одна із важливих проблем, яка наразі ніяк не контролюється та не вирішується, - це питні свердловини, які активно розробляються по всій Україні. 
Багато з них є несанкціоновані, тому не можливо сказати хто і у яких об’ємах видобуває питну воду. Також відомі ситуації, коли свердловини, які не підійшли за вмістом речовин у воді, почали використовуватися, як каналізаційні колодязі. Водночас немає жодних механізмів для перевірки цієї проблематики», - окреслила Мар’яна Гінзула, експерт водного комітету ПАЕУ.

В ході другої сесії експерти та представники бізнесу представили практичні сучасні рішення очищення водних ресурсів, якими користуються європейські держави та українські компанії.

Зокрема, Наталія Бєлозерова, еколог ПРАТ «Центральний ГОК», окреслила проблеми з поводженням із шахтними водами:
«Поточна схема поводження з шахтними водами не забезпечує виконання норм.ст.72 Водного Кодексу України щодо зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водний об'єкт. У світі поки немає методів очищення мінералізованих вод, за останні 30 років були розглянуті дуже багато способів, серед яких відведення шахтних вод за межі Кривбасу і скидання в Чорне море; відведення шахтних вод в ставок-накопичувач Запорізького залізорудного комбінату, розташованого в Утлюкському лимані Азовського моря; використання кар'єрних вод на гірничо-збагачувальних комбінатах в оборотних циклах; закачування шахтних вод в глибокі геологічні структури (Бовтиська і Причорноморська западини); знесолення шахтних вод різними методами (дистиляційний, електродіалізним, зворотного осмосу, іонно-обмінний). Проте всі ці способи мають суттєві проблеми, через які їх важко або не можливо використовувати.

Таким чином, гірничодобувні підприємства Кривбасу виявляються заручниками неврегульованої системи поводження з шахтними водами. По-перше, держава видає підприємствам Дозволи на підземний видобуток надр, що супроводжується утворенням і відкачуванням шахтних вод, але подальше поводження з відкачуваними водами залишається проблемою гірничорудних підприємств. 

По-друге, припинення діяльності підприємств, провідних підземний видобуток надр також не вирішує проблему поводження з шахтними водами, так як для забезпечення безпеки міста Кривий Ріг необхідно буде здійснювати відкачування шахтних вод для недопущення провалів і зсувів. 

По-третє, на сьогоднішній день відсутній затверджений в установленому порядку нормативний документ з розробки регламентів періодичного скидання стічних вод з накопичувачів і регламенту промивки. В результаті неврегульованості проблеми на державному рівні, щорічно виникають розбіжності між підприємствами - учасниками скидання і Держводагентством, яке розробляє Регламент промивки».

В свою чергу Олена Коцар, директор «Юнілос-Україна», представила сучасну технологію очищення води:

«За останні 5 років дуже серйозно зменшилося забезпечення водою ґрунтів, що веде до зниження вмісту гумусу. Одним з рішень цих проблем може стати технологія РЕВІТАЛ. Ця технологія пропонує використовувати мікроорганізми перифітону та вищі водяні рослини в інженерно-біологічних спорудах – синергетичному очисному комплексі БІОПЛАТО - для створення умов біодеградації та біотрансформації забруднюючих речовин, присутніх в поверхневих та стічних водах.
Технологія РЕВІТАЛ є екологічно чистою, енергозберігаючою - для кондиціювання забруднених природних, дощових та талих вод, стічних вод різного характеру – з досягненням нормативів стічних вод на скид в каналізацію, на скид в водойму, а також для повторного використання на технічні потреби, для цілорічного внутрішньоґрунтового зрошення багаторічних, в т.ч. – енергетичних рослин – без скиду у водойми. Технологія РЕВІТАЛ, використана в блочно-модульних комплексах кондиціювання забруднених дощових та талих вод (БМК КДТВ) не потребує електрообладнання, споруди можуть встановлюватись нижче рівня землі, в т. ч - на проїжджій частині території, з якої збираються забруднені води».

Також Валерія Заружко, віце-президент ПАЕУ, доповіла про шляхи Польщі та Румунії у вирішенні проблеми очищення водних ресурсів:
«Після того, як Польща увійшла до Європейського Союзу, країна почала приводити у відповідність до європейських реалій нормативно-правову базу, що зрушило екологічну ситуацію. З 2004 року в рамках реалізації декількох програм в країні побудували понад тисячу об’єктів для очищення води і прокладено тисячі кілометрів нових трубопровідних систем.

Також Польща активно працює над зменшенням обсягів водоспоживання у промисловості без втрати виробничих обсягів. У 2017-2020 роках у Польщі вносилися зміни до водного закону, які запровадили поняття послуги водопостачання та відповідну плату, в залежності від того чи іншого обсягів конкретної послуги в певній сфері. Таким чином країна чітко розмежувала характер використання води в різних галузях промисловості та встановила чіткі тарифи від ступеня забруднення вод.

В Румунії на реалізацію програми модернізації управління водними ресурсами у 2014-2020 роках виділили майже 7 млрд доларів. На 2021 рік Румунія отримала 370 млн євро від Фонду гуртування ЄС для модернізації водної інфраструктури. У Румунії також існує водний закон з платою за послуги водопостачання, а також спеціальний орган. Досить часто проєкти з екомодернізації водної інфраструктури реалізуються не тільки і не скільки через центральні органи в Бухаресті, а через органи місцевого самоврядування».

До того ж, експерти кількох компаній поділилися досвідом та кейсами впровадження сучасних технологій очищення води.

«Найкращі приклади компаній, які застосували принцип Zero Discharge, - це фабрики деревообробної плити, де вперше впровадили такий принцип. В результаті такі заводи повністю позбулися проблеми утилізації стічних вод та набагато дешевше отримують свіжу чисту воду, а також вони отримують енергію від спалення відходів і використовують набраний концентрат, як клей, і таким способом зменшують витрати на матеріали.

Щоб успішно реалізувати проєкт очищення води необхідно проаналізувати ринок технологій, поточну проблему, можливості і доцільності застосування різних рішень та ефективність роботи і добір обладнання. 

Вартість того проєкту не буде дуже високою, якщо правильно його розробити та автоматизувати технологічну систему. Дуже часто під час реалізації такого проєкту поєднуються старі перевірені технології очищення з новітніми, і тоді вдається вийти на вартість, яку зможе собі дозволити будь-яке підприємство.

Дуже важливий сучасний тренд - це поетапне виконання проєктів та модульне виконання. Це дозволяє отримати тієї самої якості очищення стічних вод, тільки не маючи інвестицій, шляхом розділення витрат в часі. Водночас модульні очисні споруди мають високу ефективність, мобільність, компактність, стійкість до несприятливих умов середовища, а також можуть експлуатуватися в автономному режимі», - повідомив Олексій Мясоєдов, керівник відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group.

Учасникам форуму було презентовано успішні кейси.

«Враховуючи нові норми, було прийнято рішення проаналізувати існуючі потужності виробництва і поетапно запровадити заходи по переводу спочатку на частково зворотне водопостачання, а потім на повне зворотне технічне водопостачання з припиненням викидів стічних вод.

Для цього провели проєктні роботи, очистку, доопрацювання та модернізацію колишнього мазутного господарства, системи накопичувальних ємкостей і перекачувальної станції. Також побудували додаткові перекачувальну станцію біля випробувальної ємкості басейну, яка почала використовуватися як накопичувальна ємкість системи зворотного водопостачання. В результаті була створена повна замкнута система зворотного технічного водопостачання.
Підживлення системи зворотного технічного водопостачання виконується за допомогою дощових і талих вод, а також за допомогою часткових скидів власної ТЕЦ. Все це було виконано з мінімальними витратами», - доповів Вадим Карнатовський, Головний спеціаліст з охорони довкілля ПАТ «Крюківський вагонобудівельний завод.

«У Сумах існувала проблема з стічними водами, які поступали на станції очисних споруд. Зокрема, у водах містилися концентровані сполуки азоту амонійного, ортофосфати, сірководень, АПАР, жири, нафтопродукти; середньоконцентровані БСК5, ХСК, зважені речовини, залізо; а також розбавлені сполуки сульфатів, хлоридів і важких металів. У 2018 році зафіксували збільшення в 3 рази вмісту сірководню та його сполук в міських стічних водах.
Після вивчення проблеми, групою спеціалістів очисних споруд прийняли рішення застосувати нову біологічну технологію для боротьби з нитчастими бактеріями, а саме, метод біологічної індукованої активації мікроорганізмів активного мулу полікарбоновими кислотами. Стимулюючими агентами стали дві карбонові кислоти: лимонна та бурштинова кислоти.

При цьому обробку активного мулу ми здійснюємо в лабораторних умовах з обов’язковим проведенням мікробіологічного дослідження. Для повного виключення можливості появи небажаних мутацій, обробці піддається незначна частина активного мулу - 0,00001% від загального обсягу, що знаходиться в працюючих аеротенках та регенераторах. Після додавання карбонової кислоти оптимальної концентрації, мулова суміш безперервно аерували протягом 18 - 24 годин. Після проведення експозиції в суміш мулу додаються освітлені стічні води (годування) і ампульні препарати вітамінів групи В: В1, В6, В12. В цьому режимі суміш мулу витримували протягом 3 - 5 годин. Оброблену таким чином, суміш мулу додавали в певному обсязі в регенератори кожного аеротенку (безпосередньо в зону подачі зворотного мулу)», - пояснила Ірина Забара, завідувач хімічної лабораторії очисних споруд КП «Міськводоканал» Сумської міської ради.

«Зниження рівня забрудненості стічних вод сировиною, продукцією або відходами виробництва забезпечуються саме підходами комплексної очистки промислових стоків. Вони включають такі етапи: механічне очищення, фізико-хімічне очищення, біологічне очищення стічних вод, дезінфекція промислових стічних вод та зневоднення осаду в процесі очищення стоків.

Загальним для більшості галузей є фільтрація механічних включень з використанням піщаних з використанням зернистих та інших завантажень. Також в багатьох випадках являється найкращим методом очистки стічних вод метод зворотно осмотичної фільтрації, який дозволяє одночасно видалити і зависи, і розчинені домішки органічних та неорганічних речовин», -  доповіла Тетяна Морозова, кандидат біологічних наук, доцент.

Водночас Михайло Яцюк, заступник директора з наукової роботи ІВПіМ, окреслив основні проблеми стану водних ресурсів України та запропонував шляхи вирішення:
«В Україні прогнозують новий рівень загроз. Це не тільки те, що у нас буде більше територій з сухою зоною, а те, що там будуть проблеми з стокоформуванням, із заповненням наявних водних об’єктів та з водністю. Це все буде згубно впливати не тільки на екологію, а й на економіку. Проблеми з водними ресурсами вже зараз стають на заваді залучення іноземних інвестицій у сільське господарство та у багато галузей промисловості.

Щоб вирішити проблеми водних ресурсів України необхідно в першу чергу провадити такі заходи:

• Законодавчо закріпити відповідальність за впровадження Планів управління річковим басейном та досягнення «доброго» стану районів річкових басейнів;
• Розробити Положення «Про Фонд сталого використання водних ресурсів України» та джерел його наповнення з метою фінансування заходів досягнення «доброго» стану вод районів річкових басейнів;
• Розробити та затвердити Водну стратегію України на період до 2050 року (рішення РНБОУ 23.03.21);
• Затвердити рішенням Уряду «Концепцію реформування управління водними ресурсами України»;
• Внести зміни та пролонгувати дію Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».
• Розмежувати функції управління водними ресурсами та надання екосистемних послуг пов’язаних з використанням водних ресурсів;
• Забезпечити розробку та впровадження заходів з реалізації ПУРБ;
• Розробити техніко-економічне обґрунтування проекту з відновлення водоакумулюючої та водорегулюючої здатності Українського Полісся.
• Розробити техніко-економічне обґрунтування проекту з використання водних ресурсів р. Дунай для покращення водозабезпечення південних регіонів України;
• Здійснити заходи щодо розробки нових правил експлуатації каскаду Дніпровських, Дністровських та інших водосховищ;
• Розробити схеми покращення водозабезпечення маловодних регіонів України;
• Розробити науково-методичні засади удосконалення критеріїв та індикаторів стану національної та секторальних водних безпек, організації та ведення їх моніторингу для ефективного управління водними ресурсами.

Проблеми річки Дунай можна вирішити, шляхом прокладання окремого трубопроводу по дні моря, не використовуючи земельні ресурси. Таким способом можуть бути використані 10 млрд куб.м. води може бути використано, щоб забезпечити водою Одеську, Миколаївську і Запорізьку області».

ПАЕУ запрошує до співпраці всіх, хто сьогодні впроваджує сучасні технології очищення води, адже вирішення цих проблем сьогодні дасть нам можливість забезпечити стабільний розвиток у майбутньому.

Далі буде!

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group