Кліматичні і техногенні ризики сьогодення потребують як уваги і дій держави, громад і бізнесу в Україні, так і міжнародної й транскордонної співпраці

Техногенні ризики все частіше фігурують поруч із геополітичними у дискурсі міжнародної політики. Маніпуляції навколо нібито можливої «провокації з витоком токсичних речовин» в окупованій Горлівці на Донбасі використовувались російською стороною у контексті інформаційної кампанії під час цьогорічного загострення російсько-українського протистояння. Необхідність «охорони стратегічних об’єктів», у тому числі промислового характеру, на території Казахстану послужила серед приводів для інтервенції блоку ОДКБ на територію цієї країни у січні 2022 року. Наслідки інциденту на складі з вибухівкою у Бейрутському порту завдали чергового потужного удару Лівану, який і так знаходився був у епіцентрі близькосхідних конфліктів і міграційної кризи.

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій за десятирічний період 2011-2020 рр. загальна кількість надзвичайних ситуацій фіксованих щорічно на території країни знизилась з 221 до 116. Проте матеріальні збитки спричинені ними зросли від майже 102 мільйонів на початку аналізованого десятиліття до рекордних понад 9 мільярдів гривень у 2020 році. Хоча ця цифра є разючою у порівнянні з попередніми роками, проте вона є другою поспіль річною сумою вимірюваною у мільярдах, коли до того значення тримались постійно у межах сотень мільйонів.

Джерело: інформаційно-аналітична довідка про виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у 2020 році ДСНС України

            Зверніть увагу!

Важливою для бізнесу ознакою є те, що поруч з напевно найбільшим суспільним резонансом спричиненим катастрофічними паводками у Карпатському регіоні та лісовими пожежами на сході й півночі країни, близько двох третин збитків було віднесено на рахунок наслідків масового засихання та загибелі посівів унаслідок засухи в Одеській області.

Такі явища, що безпосередньо пов’язують із впливом процесів зміни клімату у вигляді аридизації маловодних півдня та сходу країни, несуть зростаючі ризики як для позицій України як провідного експортера сільськогосподарської продукції, так і для держав-імпортерів серед яких, своєю чергою, чимало особливо уразливих до кліматичної проблематики.

            «Притчею во язицех» останніми роками стала, на фоні збройного конфлікту, тема ризиків техногенного характеру — зокрема, від затоплення шахт — на сході України зважаючи на велику кількість об’єктів гірничовидобувної галузі й важкої промисловості розташованих безпосередньо у та поблизу зони бойових дій. Постраждалі від збройного конфлікту території Донецької та Луганської областей відносяться до числа найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами місцевостей світу, що накладає відбиток на перспективи довгострокового постконфліктного відновлення, ведення сільського господарства й решти усіх інших видів економічної діяльності у регіоні. Регулярні обстріли примушують місцеві виробничі й комунальні господарства існувати під постійною загрозою техногенної катастрофи, але поточна ситуація не дає приводів для оптимізму щодо масштабних позитивних зрушень у сьогоднішньому становищі на Донбасі без суттєвої трансформації у міжнародному і регіональному безпековому середовищі.

Таким чином, кліматичні і техногенні ризики сьогодення потребують як уваги і дій державою, громадами, бізнесом в Україні, так і міжнародної й транскордонної співпраці. Що можна зробити сьогодні, глобально і місцево? Відповіді на це та більше питань в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №2, 2022