Комплексний підхід до управління промисловими відходами – мета взаємодії всіх учасників ІІ Щорічного бізнес-форуму з промислової екології

Другий день триденного ІІ Щорічного бізнес-форуму з промислової екології «Екомодернізація-2021: КРАЩІ ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ», організованого Професійною асоціацією екологів України (ПАЕУ) в онлайн-форматі 30 березня, був присвячений питанням ефективного управління промисловими відходами та аспектам якісної взаємодії у вирішенні проблем сфери між всіма суб’єктами.

Цей тематичний блок форуму забезпечив обговорення поточного стану законодавства, зокрема ПЗУ «Про відходи видобувних галузей», підготованого експертами ПАЕУ, розгляду найуспішніших розробок в сфері безпеки навколишнього середовища на підприємствах, технологіям переробки вторинних ресурсів. 

Серед важливих питань:

• ресурсоефективність як визначальний чинник зростання в умовах сьогоднішньої економіки: стратегія, практика і економічний ефект;
• кращі практики та вживані технології;
• економіка замкнутого циклу і комплексний підхід до побудови інфраструктури та залучення відходів в економічний оборот;
• ефективне використання вторинних ресурсів і розширена відповідальність виробника.

Великомасштабне використання природних ресурсів і високий рівень відходності у минулому призвели до значного накопичення промислових відходів, яке продовжується і зараз, що призвело до нагальної потреби невідкладного їх поділу на категорії ресурсоцінних та небезпечних відходів, які в свою чергу потребують знешкодження або проведення додаткової, більш затратної нейтралізації та послідуючого остаточного розміщення.

«Згідно статистичних даних за останні п’ять років кількість утворення та накопичення промислових відходів зменшилось, але це результат значного зменшення промислового сектору, загального зменшення видобутку та перехід на менш затратне виробництво підприємствами країни, це не вирішує існуючих проблем з накопиченням та подальшим поводженням, утилізацією або видаленням промислових відходів на виробничих підприємствах, також це явно не відображає застосування покращених методів уникнення/мінімізації утворення відходів, їх утилізацію або видалення у галузі. 

Екотрансформуватися важливо підприємствам вже зараз, не чекаючи змін у законодавстві. Узгодити класифікацію відходів з європейською, розробити плани управління відходами на підприємстві і запровадити принцип розширеної відповідальності виробника (наприклад, у договорах постачання) підприємство може й сьогодні. Великі підприємства, орієнтовані на європейський ринок, та підприємства з іноземними інвестиціями це вже зробили. Тому обмін досвідом між суб’єктами господарювання дуже цінний!», - зазначає президент ПАЕУ Людмила Циганок, обгрунтовуючи важливість таких подій.

Виходячи з європейського досвіду слід чітко визначити що відходи це не лише поняття з екологічних, технічних або геологічних наук, а й економічна категорія, що ґрунтується на тому, що відходи є економічним об’єктом від управління яким залежить розвиток економічних систем як окремого підприємства (окремих регіонів) так і країни в цілому. Адже відходи  — це невід’ємна складова виробництва та взаємодії підприємства з навколишнім середовищем. Розміщення та накопичення значної кількості промислових відходів з невизначеним хімічним складом та ненормованими об’ємами на відкритих ґрунтах несе значну загрозу забруднення навколишнього середовища.
Під час першої сесії представники влади та експерти обговорили формування ефективної політики в сфері управління відходами. 

«На сьогоднішній день триває робота над законопроєктом №22071-Д – це Закон України про управління відходами, який є рамковий та імплементує європейську директиву. Він стане серйозним базисом для того, щоб розробляти секторальні законопроєкти та опрацьовувати їх в Раді. Також важливими моментами будуть впровадження ініціатив, які дозволять збільшити податки на розміщення відходів видобувної галузі; законодавче закріплення за підприємствами обов’язку розроблення планів управління відходами видобувної галузі та запровадження економічних інструментів чи так званих гарантій для подальшого поводження з місцями видалення відходів. Також триває робота над національним законопроєктом, над яким допомагають працювати експерти ПАЕУ», - повідомив Руслан Стрілець, заступник міністра Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Україна в останні роки зіштовхнулася з проблемою, що не тільки з країни масово виїжджає розумне працездатне населення, а й з тією, що з країни почали виїжджати працюючі компанії. Бізнес та виробники, коли досягають певних успіхів на внутрішньому ринку, починають розуміти, що ті чи інші екологічні обмеження (в першу чергу пов’язані із зеленим переходом) скоро змусять їх вкладати чимало коштів в переобладнання своїх виробничих потужностей. Такі ж тенденції будуть спостерігатися і у сфері утилізації відходів, і у сфері упаковки, і в інших сферах, де український бізнес зіштовхнується з питаннями екології.
В таких випадках чимало великих підприємств переносять свої виробничі потужності в Європейський Союз, де будуть все більше турбуватися про робочі місця та будуть виділятися відповідна фінансова підтримка. В Україні ж такого немає, в першу чергу через те, що в країні немає таких же ресурсів, як у ЄС, проте все ж владі необхідно працювати у цьому напрямку через створення українських фондів, щоб таким чином стимулювати перехід на «зелене» виробництво», - сказав Денис Красніков, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців.

«У відповідності до Директив, які має імплементувати наша держава, ми вже відстаємо по термінах, які були закладені. Апроксимацію та імплементацію цієї директиви повинні були зробити до 2018 року. А Україна тільки на початку цього шляху, зараз тільки розробляється рамковий законопроєкт про управління відходами. До 2019 року ми повинні були розробити практичне відпрацювання цих механізмів!
Наразі ми усвідомлюємо, що цей рамковий Закон повинен містити чималу кількість підзаконних нормативних документів, тобто постанов Кабінету Міністрів, розпоряджень та ін. Тобто створити сам проєкт закону - це лише один бік медалі, також туди потрібно вкласти ті питання, які були б практично викладені в підзаконних актах.

Важливо! В Україні наразі не існує спеціального законодавства, яке би стосувалося відходів видобувної промисловості. Проте існують підзаконні акти, які їх частково регулюють: у якихось розпорядженнях, внутрішньо-відомчих документах, і зібрати це все разом зараз практично не можливо. 

При роботі над драфтом ПЗУ «Про відходи видобувних галузейЙ ми в ПАЕУ зіштовхнулися з тим, що різні документи різних відомств суперечать одне одному. Тому це все потрібно очищати та покращувати, і над цим зараз триває дуже активна робота», - окреслив Олександр Посмітний, голова комітету управління промисловими відходами ПАЕУ.

«План управління видобувними відходами передбачений у нормах проєкту закону і складається з класифікації споруд для видобувних відходів, із заходів по ліквідації надзвичайних ситуацій та інформації щодо запобігання можливих випадків аварій, з характеристики відходів та інформації про оціночну загальну кількість видобувних відходів, що будуть вироблені протягом розробки родовища та іншого. 

План по управлінню видобувними відходами переглядається суб’єктом господарювання кожні п’ять років та затверджується уповноваженим територіальним органом.

Також передбачається механізм закриття споруд для видобувних відходів, щоб не вийшло так, що залишаються безгосподарні поля з відходами. Механізм розпочинається з перевірки уповноваженим контролюючим органом дотримання вимог по утриманню споруд. 

Споруду для видобувних відходів чи її частину можуть закрити після закінчення терміну експлуатації та на вимогу суб’єкта господарювання. Рішення про закриття споруд для видобувних відходів приймається центральним органом виконавчої влади», - нагадав Кирило Косоуров, голова комітету поводження з відходами ПАЕУ.

В ході другої сесії експерти розглянули питання ресурсоефективності, як визначальний чинник зростання в умовах сьогоднішньої економіки, стратегію, практику і економічний ефект. 

«Прийнявши європейські стандарти, ми впроваджуємо їх у виробництво і на їхній основі починаємо розвиватися. Щоб активізувати механізми практичної реалізації необхідно внести низку змін до законів, над чим зараз триває активна робота», - сказав Олександр Посмітний, голова комітету промекології та інновацій ПАЕУ.

На форумі не обійшлося без уваги й питання поводження з медичними відходами!

Кирило Косоуров, голова комітету поводження з відходами ПАЕУ, пояснив: «При виборі компанії-утилізатора небезпечних відходів необхідно перевірити, чи внесена компанія у ліцензійний реєстр підприємств, яким дозволено господарську діяльність в сфері поводження з небезпечними відходами. 

Також необхідно звертати увагу на кінцеву операцію, яка повинна зазначатися: знешкодження та утилізація. Є такі підприємства, які вказують нижчу ціну, але у них вказана кінцева операція збирання та зберігання. Тобто ви сплатите за повною вартістю за утилізацію, але по факту ця операція не буде виконана», 

Тетяна Омельяненко, к.е.н., незалежний експерт з питань управління відходами, окреслила, що через відсутність Закону про управління відходами видобувної промисловості виникне прогалина щодо поводження з цим видом відходів після прийняття ЗУ «Про управління відходами». Через відсутність технічного регламенту про захоронення відходів та процедури формування тарифу на захоронення неможливо акумулювати кошти на рекультивацію та закриття полігонів.

«Те, що дуже важливо і чого часто немає на українських підприємствах, - це постійне впровадження модернізацій. На жаль, неможливо провести в один момент якусь одну екомодернізацію і стати повністю ресурсоефективним підприємством. Модернізація - це цикл, який повинен постійно впроваджуватися. Цей цикл складається з планування, попередньої оцінки, детальної оцінки, обґрунтування заходів, впровадження та моніторинг.

Проблема відходів в тому, що дуже важко з їхнім обліком. Для цього часто використовують масові баланси, коли можливо порахувати скільки всього було на початку, скільки вийшло продукції та скільки утворилося реально відходів. Лише так можна дійти до ресурсоефективного підприємства», - сказав Андрій Ворфоломеєв, представник Центру ресурсоефективного та чистого виробництва.

«Біоремедіація ефективна при забруднені ґрунту нафтою чи нафтопродуктами, поліциклічними ароматичними вуглеводами, важкими металами, у промислових зонах та на великому виробництві, від діяльності Гірничодобувної промисловості, від діяльності Енергетичної промисловості, а також при виснаженні ґрунту внаслідок видобутку газу. Для самої біоремедіації необхідна сировина, яка заражена. В ній починають регулювати подачу кисню та вологості, і використовуються поживні речовини, які залежать від типу забруднення. Проте всі рішення технічно розробляються спеціально під кожне підприємство. Для широкого впровадження біоремедіації, як показує практика Європи, необхідні відповідні законодавча і науково-технічна бази», - доповів Сергій Прокопенко, представник Eggersmann GmbH в Україні.

Про інноваційні технології продовжив Юрій Андросюк, голова ради директорів, група компаній «Захід-Схід», West-East group:
«Ми плануємо реалізувати в майбутньому проєкт по виробництву мобільних заводів Nano-Liner®, які будуть виробляти сіроасфальтобетон потужністю 30-200 тонн в годину. Сіроасфальтобетон є більш міцним, що підвищить стійкість та термін експлуатації доріг, навіть в поганих умовах. Після закінчення терміну експлуатації сірополімери можуть перероблятися на 100% без втрати якості матеріалу та не перетворюються в будівельне сміття. Дороги із цього матеріалу вже є в США та Саудівській Аравії».

Впродовж третьої сесії представники бізнесу та експерти представили та обговорили кейси підприємств і практичні рішення.

З огляду кращих європейських рішень розпочала свій меседж Валерія Заружко, віце-президент ПАЕУ: «З 2010 року у Польщі щороку зростає кількість перероблених відходів. Наразі цей показник досяг 34%, що дещо менше, ніж у середньому по ЄС. Одним із останніх кроків Польщі в цьому напрямку стало будівництво потужностей для переробки відходів, з метою їх подальшого використання в енергетичних цілях, потужністю 200 тисяч тонн у місті Познань.

В Україні існує проблема накопичення шлаків – 160 мільйонів тон відходів гірничо-металургійного комплексу. Щорічно цей об’єм збільшується на 6-7 мільйонів тон. Водночас ці шлаки можуть стати цінним ресурсом для дорожнього будівництва, для сільського господарства та виготовлення будівельних матеріалів. Щоб ситуація зрушила з мертвої точки необхідно розробляти конкретні законодавчі документи і мати чіткий стратегічний план»

Ольга Лебега, к.е.н, директор ТОВ «ЕКОІНТЕЛ» продовжила:
«Основною проблемою поводження з небезпечними відходами, зокрема відпрацьованих олив, є відсутність культури поводження з відходами, відсутність контролю та системи заохочення з боку держави, недосконала система заохочення та підтримки, відсутність науково-технічної-бази, відсутність норм спалювання та контролю за їх виконанням, неузгодженість податкового та екологічного законодавств в частині утворення та обліку відходів та правил поводження з ними. В результаті небезпечні відходи використовуються не за призначенням, виливаються до водойм та забруднюють довкілля, немає чіткої інформації про те, скільки олив утворилося, немає можливості утилізувати.

Щоб це змінити необхідно:

• ввести податкові пільги для капітального будівництва стосовно підприємств, які інвестують в інфраструктуру
• створити виробничу базу для переробки відходів; 
• створити можливість організувати пункти збору відпрацьованих олив на «неліцензованих» територіях; 
• провести навчально-ознайомчі семінари, зустрічі та наповнити інформаційний простір профільними статтями; 
• заохочувати споживачів правильно збирати та зберігати відпрацьовані оливи; 
• внести зміни у податкове законодавство, що дозволить/змусить кінцевих споживачів та провайдерів послуг вести обік та контроль; 
• заохочувати імпортерів контролювати подальшу долю ввезених матеріалів; 
• розвивати наукову діяльність у сфері переробки відпрацьованих мастил».

Практики діючих підприємств продовжили сесію.

«Відходи важко застосовувати для рециклінгу через те, що їхній склад не стабільний. Відповідно регулювання технологічного процесу вимагає певних особливостей, майстерності технологів, постійних змін та ін. Тому це повинно чимось компенсуватися. Як показує досвід, як тільки певе виробництво переходить на якийсь вид відходу, починає підлаштовувати свій технологічний процес та починає отримувати певний дохід, то вартість цього відходу одразу ж зростає. 
Легше працювати саме з природніми ресурсами, тому при рівності ціни, бізнес завжди буде вибирати природні ресурси. Тому тут дуже важливий вплив держави, щоб стимулювати використання відходів», - пояснила Юлія Головчук, представник «КривийРігЦемент».

«Урядова політика багатьох країн заохочує використання відновних матеріалів, де це можливо. Таким чином зменшується кількість будівельних відходів, які потрапляють на звалище, та менше використовуються первинні заповнювачі. Дуже часто на практиці застосовують для земляних і дорожніх робіт відходи будівництва, побічні продукти металургії, гірську породу з відвалів шахт, побічні продукти спалювання вугілля та ін. Щоб стимулювати таку практику в Україні необхідно створити стратегію використання природних матеріалів, поширювати обізнаність про можливості зменшення відходів, переваги та ефекти від їх корисного застосування, зробити пріоритетом використання вторинної сировини, залучити до вирішення вищі навчальні заклади та наукові інститути», - сказала Ольга Пашуля, менеджер відділу з екології ТОВ «ДТЕК».

«Японія вже давно досягла 100% перероблення шлаків, які є відходами в металургії, хоча й можуть стати вторинною сировиною для виробництва цементу та при дорожньому будівництві. В Україні утилізують менше 50% шлаків і близько 7 млн тон шлаків щороку вивозять у відвали. Одним з найбільш успішних переробників шлаків в Україні є ПАТ «Запоріжсталь», де за останні роки досягнули негативного балансу шлаків у відвалах. Після спеціальної обробки, шлаки відвозяться на інший завод, де вони використовуються для виготовлення закладних сумішей, які твердіють. А також частково шлаки використовуються у дорожньому будівництві, слугуючи піском або підкладкою», - повідомив Олександр Чубенко, кандидат фізико-математичних наук, експерт у сфері поводження з промисловими відходами.

«Вже у квітні комітетом управління відходами та комітетом промислової екології та інновацій буде проведено спільне засідання для пропрацювання зауважень до тексту драфту ПЗУ «Про управління відходами видобувних галузей», що розробляєтьс Професійною асоціацією екологів України», - резюмувала наостанок президент ПАЕУ Людмила Циганок.

ПАЕУ запрошує до співпраці всіх, хто сьогодні реалізовує екологічні проекти, націлені на покращення стану довкілля, адже ефективне управління відходами - не це тільки проблема, а нові можливості! 

Далі буде!

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group