Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

НВВ2: які завдання та можливі наслідки для України

14 квітня 2021 року, в форматі онлайн на відкритому засіданні Комітету Професійної асоціації екологів України з питань боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї обговорювалися питання:

  1. Посилення діалогу між державними та місцевими органами влади, наукою, експертами та представниками бізнесу в усіх галузях економіки як для формування стратегічних планів та цілей, так і для вирішення поточних проблем.
  2. Розроблення Українського зеленого курсу розвитку, як результат діалогу між державою, бізнесом, наукою та суспільством, щоб він відповідав духу Паризької угоди та європейським прагненням України.
  3. Першочергове спрямування зусиль у сектори сільського, лісового, водного господарства, де за рахунок швидких і дешевих методів можливо у стислий термін (3-5 років) досягти вагомого внеску з депонування вуглецю.
  4. Розширення кількості заходів з нарощування потенціалу (capacity building), навчання та перенавчання для представників усіх зацікавлених сторін (від екологічних активістів до спеціалістів та керівників органів влади), особливо на місцевому рівні, в депресивних територіях і громадах, які зазнають значних негативних впливів від зміни клімату або боротьби із нею.
  5. Перспективи скорочення викидів ПГ для окремих галузей економіки, особливо тих, де наразі є значні фінансові та інституційні проблеми із впровадженням екозаходів.
  6. Розроблення державних цільових програм щодо стимулювання місцевих органів самоврядування, ОТГ та бізнесу до впровадження заходів з екологізації та декарбонізації в усіх сферах економіки.

ДО ОБГОВОРЕННЯ ДОЛУЧИЛИСЯ ТА ВИСТУПИЛИ:

  • Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції
  • Олексій Рябчин, ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України, радник віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з EU Green Deal та міністра захисту довкілля і природних ресурсів України
  • Віталій Кушніров, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України
  • Олександр Тарасенко, керівник експертної групи з питань сталого розвитку ПЕК, екології, захисту клімату та енергоефективності ПЕК Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України
  • Валентин Щербина, віце-президент ПАЕУ
  • Владислав Антипов, голова комітету з промислової екології та екоінновацій ПАЕУ
  • Тамара Буренко, голова комітету екологізації громад ПАЕУ, представниця Держенергоефективності
  • Святослав Куруленко, голова Комітету ТПП України
  • Олексій Сердюченко, начальник відділу департаменту земельних відносин АТ «Укргазвидобування»
  • Ольга Семків, в.о. керівника відділу з екології ТОВ ДТЕК
  • Ростислав Банк, АТ «Укргазвидобування»
  • Павло Бондарєв, Асоціація «Укрцемент»
  • Юлія Головчук, начальниця відділу охорони навколишнього середовища ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», експертка комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ
  • Надія Збаровська, провідний фахівець з екології та виробничої безпеки у ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001
  • Андрій Криль, менеджер з міжнародних зв’язків «Метінвест»
  • Інна Холіна, начальниця Управління охорони навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь»
  • Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату та транспорту ГО «Екодія»
  • Ольга Сютікова, інженер-біотехнолог відділу алелопатії, Національного ботанічного саду Гришка; експертка ПАЕУ, експертка з розробки плану дій із відновлення лісів та боротьби з лісовими пожежами Програми розвитку ООН.
  • Олексій Бойко, спеціаліст із ГІС, співзасновник в Julie's Data
  • Володимир Костерін, голова Швейцарського фонду «Скорочення ризиків»
  • Назар Бобицький, директор європейського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі
  • Володимир Боголюбов, професор Національного університету біоресурсів і природокористування
  • Андрій Демиденко, «Глобальне водне партнерство — Україна»
  • Ольга Кулик, заступниця директора Аналітичного центру економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців України
  • Ірина Данилкіна, директора Департаменту екологічних та кліматичних проєктів
  • Оксана Мороз, ексспівробітниця Міненергодовкілля, експертка в сфері енергетики.

Учасники відкритого засідання Комітету з питань боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї Професійної асоціації екологів України зазначили таке:

Другий національно визначений внесок (НВВ2) України до Паризької угоди відповідає поточним екологічним та кліматичним викликами та можливостям України і його можна вважати амбітним та таким, що відповідає духу Паризької угоди та європейським прагненням України, зокрема в спільній реалізації Європейського зеленого курсу.

Проте досягнення кліматичних цілей, визначених у НВВ2, є можливим лише за умови узгодження чинного законодавства, взятих міжнародних зобов’язань та підготовки конкретних поетапних планів дій з чітко визначеними індикаторами для моніторингу у кожному з визначених секторів. При цьому важливо враховувати, що введення в дію механізму митного вуглецевого коригування (EU Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з 2023 року деякі українські галузі, зокрема металургія, можуть зазнати значних втрат, оскільки більшість вітчизняних підприємств експортують більш вуглецеємну продукцію порівняно з аналогами інших зарубіжних експортерів та продукцією, виробленою в ЄС. Це потребує широкої та глибокої екомодернізації не тільки металургійних підприємств, але й решти секторів економіки України. Однак варто зазначити, що великі українські компанії вже давно стратегують та ведуть діалоги щодо декарбонізації на найвищому вітчизняному та міжнародному рівні.

Встановлення більш амбітних кліматичних цілей в НВВ2 порівняно з НВВ1, з одного боку, вимагає значних інвестицій та капіталовкладень, що створює прецедент для критики, з іншого, – недооціненими є економічні ризики від бездіяльності, які у довгостроковій перспективі перетворяться на зростання видатків на подолання наслідків змін клімату як у локальному масштабі (локальні природні катаклізми), так і на національному рівні – зростання захворюваності та смертності серед вразливих груп населення, зниження врожайності сільськогосподарських культур і загалом конкурентоздатності економіки, зростання екстремумів енергоспоживання для температурної адаптації в приміщеннях тощо. Крім того, досягнення кліматичних цілей має реалізовуватися в унісон з досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР).

Враховуючи те, що кліматична політика – це не лише про скорочення викидів ПГ, а вона тісно пов'язана з питаннями національної, екологічної, економічної, енергетичної безпеки, тому важливо, щоб держава була лідером необхідних трансформацій та реформ і, відповідно, несла основну відповідальність за їх реалізацію.

Однак це не означає, що питання боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї є виключно проблемою держави, а навпаки, зрозумілі цілі та задачі для вирішення кліматичної проблеми мають бути широко обговорені та якісно розподілені між державою, бізнесом, суспільством, наукою та іншими ключовими учасниками цього процесу. Для цього одним із першочергових заходів є розробка архітектури кліматичного врядування (комплекс кліматичних політик та інструментів, які націлені на декарбонізацію економіки як обмежувальні, так і стимулюючі), яка випливає зі спільної заяви України та ЄС за результатами 7-го засідання Ради асоціації в лютому 2021 року і яка є дороговказом для обох сторін.


Вирішили:

Публічно звернутися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України опрацювати та врахувати зауваження та пропозиції, озвучені експертами в рамках засідання кліматичного комітету ПАЕУ, у проєкті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення другого національно певного внеску України», зокрема, наступне:

Енергетика

Уникнення негативного досвіду запровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), оскільки енергетичний сектор не є готовим до радикальних трансформацій, а запланована відповідно до НПСВ модернізація дедалі відтерміновується або зволікається.

Прискорення та збільшення зусиль щодо розвитку відновлюваної енергетики в таких напрямах:

  • збільшення частки ВДЕ в структурі енергобалансу;
  • стимулювання розвитку малих об'єктів відновлюваної енергетики;
  • формування прозорої, стабільної, чіткої позиції та політик щодо ВДЕ;
  • збільшення частки біомаси в структурі первинних енергоресурсів;
  • розвиток систем розподіленої генерації та «інтелектуальної» мережі;
  • розвиток систем накопичення енергії та законодавче врегулювання даного питання;
  • введення сертифікації «зеленої» енергії для покупців.

Впровадження такої державної багатогранної політики, в тому числі кліматичної, яка б унеможливлювала зниження добробуту громадян, зокрема, через можливе підвищення вартості енергетичних ресурсів та послуг.

Промисловість

  • Підтримка проєкту Закону України № 4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності», який відповідає поставленим завданням запропонованих цілей НВВ2 щодо застосування підприємствами найкращих доступних технологій та методів управління.
  • Популяризація існуючих інвестицій бізнесу в екологізацію виробництв та інших заходів, пов'язаних із вирішенням кліматичних проблем.
  • Великі підприємства розуміють необхідність екологізації та декарбонізації, працюють в цьому напрямку, однак, за прикладом ЄС не отримують відповідної підтримки від держави, то важливо розширити чи створити нові державні програми щодо залучення кліматичних фінансових ресурсів для промисловості з метою стимулювання заходів з екомодернізації на основі найкращих доступних технологій та методів керування.

Транспорт

У поточній редакції НВВ2 недостатньо висвітлена роль громадського транспорту, хоча саме на ньому мав би бути основний фокус. Створення комфортного та ефективного громадського транспорту – це перший крок до зменшення використання приватних автомобілів у містах. Відповідно до НВВ2 довгострокові оцінки свідчать лише про зростання викидів ПГ від автомобільного транспорту, та доволі низькі темпи приросту електромобілів. Окрім того, власне збільшення частки електромобілів не означає пряме зниження викидів ПГ, оскільки у ситуації, яку ми маємо наразі, електромобілі використовують електроенергію згенеровану з використанням вуглецевих технологій. Тому до заходів НВВ2 необхідно додати такі:

  • оптимізація роботи та розширення парку громадського транспорту, мінімізація приватних маршрутних перевезень або суттєве посилення екологічних вимог та контролю за їх технічним станом, повна декарбонізація (в т. ч. за рахунок електротранспорту) громадського транспорту;
  • розширити інфраструктуру громадського електротранспорту в містах;
  • перенаправлення значної частини вантажних перевезень автомобільним дорожнім транспортом на залізничний транспорт;
  • популяризувати практики шерінгу автомобілів (car sharing).

Будівлі

Посилити цілі, а також заходи щодо термомодернізації будівель як житлових, так і громадських.

Біорізноманіття та землекористування 

  • Національні цілі мусять відображати відновлення деградованих екосистем та особливо екосистем, що депонують вуглецю, а не окремих їх складових, до 2050 року всі екосистеми України мають бути відновлені, стійкі та під належною охороною.
  • Впровадження НВВ2 забезпечує зменшення викидів парникових газів у сільському господарстві, зокрема шляхом припинення розорювання земель, зменшення до 2030 року обсягів використання пестицидів на 50 %.
  • Щонайменше 25 % земель країни до 2030 року мають бути захищені та віднесені до земель природно-заповідного фонду, екологічної мережі, Смарагдової мережі чи земель іншого природоохоронного призначення. (довідково: на сьогодні у ЄС 26 % земель під охороною – 8 % ПЗФ, 18 – НАТУРА 200).
  • Повернути 10 % розораних сільськогосподарських земель у природні ландшафти шляхом виведення їх із обробітку, переведення у пасовища, сіножаті, перелоги, буферні смуги, створення полезахисних лісових смуг у вигляді екологічних коридорів, що поєднують оселища біорізноманіття.
  • Збільшення до 25 % від загальної площі орних земель обсяги органічного виробництва в Україні на період до 2030 року.
  • Скорочення до 2030 року на 20 % використання добрив за рахунок зменшення на 50 % втрат поживних речовин від внесених добрив.
  • Повернення до 2030 року не менше 1000 км річок у природні русла, відновлення 1 тис. малих річок, зменшення кількості штучних водойм (ставків) до 1 шт./село, заборона осушування земель (крім населених пунктів, що потерпають від підтоплення).
  • Збільшення площі лісів до 2030 року до 20 % території держави, до 2050 року – до 35 % території держави.
  • Відновлення 30 % історично відомих боліт Полісся.
  • З 2030 року на 90 % земель лісового фонду лісовідновлення проводити виключно шляхом природного поновлення.
  • До 2030 року заборонити суцільні рубки лісу головного користування і суцільні санітарні рубки, провести реконструкцію раніше створених лісів плантаційного типу з метою формування їх за складом основних лісоутворюючих порід, максимально наближених до природних.
  • «Програма 2030» – для усіх міст України, чисельність населення яких понад 20 тис. осіб, розробити та до 2030 року затвердити Плани озеленення міст, у яких площа зелених насаджень міста має складати не менше 30 % території міста. 
  • Заборона використання у зелених зонах міст хімічних пестицидів до 2030 року.
  • 30 % чисельності видів рідкісних і зникаючих рослин і тварин, у період до 2030 року, припинили втрати чисельності та почався процес відтворення популяції, 100 % ендемічних видів рослин і тварин перебувають під суворою охороною. 

Управління водними ресурсами

  • Ролі та відповідальність за різні аспекти управління водними ресурсами та розвитку інфраструктури розподілені між різними відомствами та структурами, які повинні об'єднатись, щоб забезпечити вбудовування попередніх зобов'язань щодо ІУВР у вертикально інтегровану політику та рамки.
  • Водний сектор має використовувати взаємозв'язок водних ресурсів з енергетичними та продовольчими, щоб продемонструвати, як інтегровані підходи до управління водними ресурсами можуть допомогти досягти кліматичних цілей країни.
  • Міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару також слід використовувати як платформу для висвітлення взаємопов’язаного характеру водних та кліматичних ризиків в Україні, з акцентом на те, як дії, пов’язані з водою, можуть підтримати реалізацію Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
  • Потребують перегляду цільові показники Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року з урахуванням прогнозів щодо помірних та суворих кліматичних змін і, зокрема, заходи щодо збереження води в сільському господарстві та управління попитом.
  • Повноваження ДАВР слід розширити, спираючись на існуючі наразі інститути, включивши більш інтегрований погляд на водні ресурси (поверхневі води, підземні води, міжбасейновий перетік).

Ринкові відносини

  • Удосконалити існуючі та розробити нові фіскальні та ринкові інструменти скорочення викидів ПГ.
  • Посилити та пришвидшити впровадження заходів для якнайшвидшого введення системи торгівлі квотами на викиди ПГ в Україні, а також перегляду механізму збору та використання податку на викиди СО2. 
  • Розширити доступ вітчизняного бізнесу до міжнародних фінансових ресурсів, зокрема, різних кліматичних фондів.

Регіональний аспект

  • Посилення співпраці центральних органів влади з місцевими, зокрема, в кліматичних питаннях з метою напрацювання дієвих та ефективних рішень національної кліматичної та регіональної політик, синергетичного співробітництва, збільшення обізнаності населення в питаннях боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї тощо.
  • Визнати важливим напрямком діяльності у боротьбі зі зміною клімату та адаптації до неї формування архітектури кліматичного врядування в регіонах та містах.
  • Розширити моніторинг викидів ПГ на регіональному, місцевому рівнях, запроваджуючи засоби аналізу геопросторових даних, зокрема геоінформаційними системами.

Роль громадських організацій

  • У чинній редакції НВВ2 значно недооцінена роль громадськості та важливість її залучення, як одного з головних стейкхолдерів, зокрема в процесі підвищення обізнаності суспільства в частині свідомого та ощадного використання енергетичних ресурсів та послуг, вкладу кожного в боротьбу зі зміною клімату.
  • Необхідне посилення співпраці між органами влади та представниками науки, бізнесу та незалежними експертами з метою формування більш детальних планів поетапного досягнення НВВ2, проміжного моніторингу та коригування цілей (за потреби).

Наукова діяльність

  • Наголосити в НВВ2 важливість проведення наукових досліджень, розширення освітніх процесів в області зміни клімату, впровадження цільових комплексних міждисциплінарних програм наукових досліджень як за рахунок бюджетного фінансування, так і за рахунок міжнародної допомоги, коштів бізнесу тощо.
  • Створення платформи, на якій буде збиратися інформація стосовно міжнародних наукових програм, проєктів, заходів, як, наприклад, Horizon Europe, Erasmus+, але не тільки. 
  • Міжнародна діяльність
  • Досягнення цілей НВВ2 потребує суттєвого посилення кліматичної дипломатії. Зокрема, необхідно збільшити кількість та розширити географію двосторонніх та багатосторонніх переговорів між Україною та ЄС, окремо країнами-членами ЄС, США, Канади та іншими країнами-партнерами з метою залучення міжнародної технічної допомоги і підвищення її ефективності. Посилити кількісно участь України у міжнародних переговорах з питань зміни клімату.
  • Амбітність цілі НВВ2 прямо пропорційно можливостям залучення зовнішніх інвестицій для модернізації та декарбонізації економіки України.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!