Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Опале листя і небезпека паління: як проблеми перетворити у вигоди?

На березневому засіданні комітету з екологізації громад ПАЕУ озвучено учасниками, що однією з основних «головних болей» органів місцевого самоврядування залишається проблема паління! Чому ж ми, українці, досі не усвідомимо, що ризики можна і потрібно перетворювати на вигоди?

Квітень – традиційно час спалювання трави і листя! В пік весняного і осіннього палів повітря в містах і селах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. І скільки б не говорили про небезпеку і штрафи – щороку одне і те ж!


Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

1. Шкода життю  та здоров’ю людини     

Мабуть, лінивий лиш не знає, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке так рясно окропляється від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. 

При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. 

Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

2. Шкода іншим живим організмам

В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

3. Руйнація грунтового покриву та рослинного світу

Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

4. Виникнення загрози лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

5. Економічні втрати та небезпека ДТП

Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.


Опале листя – це не сміття!

Опале листя – це не сміття, воно виконує важливу функцію для лісу, саду, парку та його жителів. Розкладаючись в ґрунті, листя додає в неї мінеральні та органічні речовини, накопичені за літо. Повільно розкладаються частини листа структурують ґрунт, покращуючи його якість. 

Звичайно, зрозуміло, що в місцях, де листя створює незручності людям - його необхідно прибирати. Але як прибирати? На жаль, більшість людей просто спалює його, навіть не розуміючи, що таким чином створює собі ще гірші проблеми.

Висновок 1: опале листя потрібно КОМПОСТУВАТИ!

Метод компостування є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Оберіть ділянку землі десь розміром 1 х 1,5 м. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи.  Зазвичай, компост “достигає ” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом.

Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність ґрунту та ерозію. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Ідеальним варіантом є компостування лише опалого листя, але такі матеріали як трава, гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, харчові відходи також підходять для компостування.

До прикладу, в Європі визнають, що опале листя – справжнє золото під ногами, адже з нього «роблять гроші». В деяких європейських країнах листя перевозять на спеціалізовані заводи, де воно за допомогою стиснення перетворюється на поліна, брикети для отримання газу, які цілком придатні для спалювання в камінах. 

У деяких країнах зібране листя просто утилізують на полігонах твердих побутових відходів, переорюючи листя з ґрунтом, або спалюють на сміттєспалювальних заводах, обладнаних комплексною системою очистки диму. 

До прикладу, в Європі визнають, що опале листя – справжнє золото під ногами, адже з нього «роблять гроші». В деяких європейських країнах листя перевозять на спеціалізовані заводи, де воно за допомогою стиснення перетворюється на поліна, брикети для отримання газу, які цілком придатні для спалювання в камінах. 

У деяких країнах зібране листя просто утилізують на полігонах твердих побутових відходів, переорюючи листя з ґрунтом, або спалюють на сміттєспалювальних заводах, обладнаних комплексною системою очистки диму. 

В Україні теж є такі екологічні рішення!

Валентин Фречка із Закарпаття, ще будучи школярем, винайшов технологію виробництва паперу з опалого листя. Тепер він удосконалює свою ідею на Житомирському картонному комбінаті, а підприємство натомість розглядає перспективи розвитку його винаходу.

Виробництво такого паперу має абсолютно безпечну технологію: пропонується перетворити проблему опалого листя в містах на перевагу з вигодою! За підрахунками, знадобиться 1,681 т листя, щоби виділити чисту целюлозу. З цієї маси виходить 1 т целюлози, з якої можна отримати 20 тис. аркушів паперу формату А4, а це 40 упаковок по 500 аркушів, які зазвичай реалізуються в магазинах.

При виготовлені паперу з листя сировини потрібно більше, ніж з дерева, але тонна опалого листя в середньому збереже від вирубування 10 дерев.

У звичайному папері використовуються синтетичні наповнювачі, які надають йому міцності. У папері з листя — звичайний крохмаль і каолін.

Чи не час навчитися бути добрими господарями на своїй землі і перетворювати проблеми у вигоди?

Людмила Циганок, президент ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!