ПАЕУ запрошує до співпраці підприємства з чіткими цілями стійкого розвитку, підкріплені інвестиціями в модернізації виробництв та офісів

Відсутність українських компаній в європейських рейтингах найбільш екологічних бізнесів є тривожним сигналом одразу з декількох перспектив.

1. По-перше, сьогоднішня ситуація з довкіллям в Україні є набагато гіршою у порівнянні із США, Німеччиною, Францією або Данією.

Національна енергетика залежна від вугілля, яке вважається найбруднішим серед популярних видів палива. Багато виробництв суто формально відповідають екологічним нормам або взагалі готові платити штрафи, продовжуючи отруювати ґрунти, воду та повітря навколо себе. Це означає, що для досягнення придатного рівня чистоти довкілля, нам необхідно працювати набагато більше, ніж розвинутим країнам.

2. По-друге, майже всі провідні компанії світу заявляють у своїх середньострокових цілях відмову від роботи з постачальниками, які не зможуть довести вуглецево-нейтральний характер власних виробництв. І тут навряд можна буде обійтися формальними довідками чи підкупити іноземних топ-менеджерів.

З іншого боку, якщо проактивно почати впровадження екологічних технологій, українські виробники сировини або компонентів можуть стати більш конкурентними в порівнянні з китайськими або в’єтнамськими аналогами. Акцентуючи свою увагу на відповідальності, великі західні компанії будуть готові переплачувати за продукцію, вироблену відповідно до суворих екологічних стандартів.

3. Ще одна проблема – перспективи української готової продукції на світовому ринку. Сьогодні все більше споживачів ретельно вивчають розділ про корпоративну соціальну відповідальність на сайтах виробників, перш ніж придбати ту чи іншу річ.

Торгівля через інтернет робить можливим українським фірмам відносно легко потрапити на ринки Західної Європи та США.

Однак нехтування екологічними нормами стає ще однією перепоною для таких виробників. Попри відсутність тиску с боку споживачів на внутрішньому ринку, нестача фокусу на екологічних аспектах робить вітчизняні товари неконкурентними для покупців з розвинутих країн.

Розв'язання проблеми можливе на двох рівнях – великого бізнесу та держави. Перший має зрозуміти важливість дотримання екологічних стандартів на рівні американських та європейських норм як умови власного стійкого розвитку в довгостроковій перспективі.

Мова йде не лише про формальне введення позиції Менеджера зі стійкого розвитку та публікації документа про нібито зусилля компанії на декілька сторінок. Це мають бути чіткі цілі, підкріплені інвестиціями в модернізації виробництв та офісів, а також реальними звітами на рівні провідних глобальних компаній.

Що стосується держави, важливим компонентом є гармонізація екологічних норм з Європейським Союзом, допомога бізнесу в досягненні нових цільових показників, а також реальний механізм контролю для компаній, що зараз оминають дотримання бодай яких екологічних стандартів.

Сьогодні бізнеси можуть самостійно долучатися до рамкових екологічних договорів ООН, впроваджувати проєкти стійкого розвитку та дотримуватися більш суворих стандартів, ніж обумовлені законодавчо. Поява українських компаній у світових рейтингах стійких бізнесів має бути одним з пріоритетів наступних п’яти років, як неодмінної умови конкурентоздатності вітчизняної продукції за кордоном. 

Прес-служба ПАЕУ