Першочергові завдання в сфері охорони атмосферного повітря

РЕЗОЛЮЦІЯ
20032020

прийнята спільнотою екологів підприємств на засіданні платформи екологічних та технологічних рішень Професійної асоціації екологів України, що відбулася
2 березня 2020 року у м. Києві

Професійна асоціація екологів України (PAEU), посилаючись на опрацьовані учасниками проблемні питання у сфері охорони атмосферного повітря, а саме — регулювання викидів забруднюючих речовин, моніторингу якості атмосферного повітря та пилогазоочистки в Україні, акцентує увагу на такому:

З метою поліпшення стану атмосферного повітря Секретаріат Конвенції про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані закликає країни-сторони ратифікувати три останні протоколи до Конвенції — Ґетеборзький протокол про боротьбу з підкисленням, евтрофікацією та приземним озоном, Протокол по важких металах та Протокол по стійких органічних забруднювачах.

Україна на сьогодні не може ратифікувати зазначені протоколи через основні проблемні питання, які виникають на шляху до ратифікації, а саме:

• застаріле обладнання на підприємствах України;
• на цей час проаналізовано не всі категорії стаціонарних джерел викидів щодо можливості досягнення ними нормативів гранично допустимих викидів, встановлених у додатках до протоколів та терміни їх досягнення;
• система регулювання викидів летких органічних сполук зі стаціонарних джерел викидів в Україні не адаптована до положень протоколу;
• методологія вимірів концентрації викидів забруднюючих речовин не адаптована до вимог європейського законодавства;
• відсутня база сучасних засобів вимірювальної техніки для контролю та моніторингу за дотриманням зобов’язань з протоколів;
• відсутність коштів на модернізацію або заміну застарілого обладнання, яке не відповідає сучасним екологічним вимогам.

Україна взяла на себе зобов’язання поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС з питань управління довкіллям та інтеграції екологічної політики:
- Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами — з іншої.
- Додаток ХХХ до гл. 6 «Навколишнє природне середовище», розд. V «Економічне і галузеве співробітництво».

Промислове забруднення та техногенні загрози
Директива № 2010/75/ЄС

Якість атмосферного повітря
Директива № 2004/42/ЄС
Директива № 1999/32/ЄС
Директива № 94/03/ЄС
Директива № 2008/50/ЄС
Директива № 2004/107/ЄС
Директива № 98/70/ЄС

Зміна клімату та захист озонового шару
Директива № 2003/87/ЄС
Директива № 96/61/ЄС
Регламент (ЄС) № 842/2006
Регламент (ЄС) № 2037/2000

Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (далі — Угода) — з іншої, тому Україна взяла на себе зобов’язання поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС з питань управління довкіллям та інтеграції екологічної політики у інші галузеві політики.

Акцентуємо увагу на переліку директив у галузі охорони атмосферного повітря, які необхідно адаптувати

Додатком ХХХ до Угоди, глава 6 «Навколишнє природне середовище» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво», визначено перелік директив у галузі охорони атмосферного повітря, які необхідно адаптувати, зокрема:

• Директива № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;
• Директива № 2004/107/ЄC про миш’як, кадмій, ртуть, нікель і поліциклічні ароматичні вуглеводні (бензопірен) в атмосферному повітрі;
• Директива № 98/70/ЄC про якість бензину та дизельного палива та внесення змін і доповнень до Директиви № 93/12/ЄЕС, що доповнена Директивами № 2000/71/ЄК, № 2003/17/ЄК та 2009/30/ЄК і Регламентом (ЄС) № 1882/2003;
• Директива № 1999/32/ЄC про зменшення вмісту сірки у деяких видах рідкого палива та внесення змін і доповнень до Директиви № 93/12/ЄС зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003 та Директивою № 2005/33/ЄС;
• Директива № 94/63/ЄС про контроль викидів летких органічних сполук (ЛОС), що виникають зі сховищ нафти та при її транспортуванні з терміналів до сервісних станцій, зі змінами та доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003;
• Директива № 2004/42/ЄС про обмеження викидів летких органічних сполук за рахунок використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції полірування транспортних засобів та внесення змін і доповнень до Директиви № 1999/13/ЄС;
• Директива № 2010/75/ЄС про промислові викиди (всебічне запобігання і контроль забруднень) (переглянута) стосується промислового забруднення та техногенних загроз.

PAEU закликає вирішити першочергово такі завдання:

• Розробити проєкт стратегії покращення якості атмосферного повітря.

• Підготувати та реалізувати пілотні проєкти з моніторингу рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів та впровадження сучасних систем їх очищення на підприємствах суб`єктів господарювання, наслідком виробничої діяльності яких є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

• Впровадити європейську модель оцінки якості повітря, розробити плани поліпшення якості повітря для зон та агломерацій, в яких рівні забруднення перевищують будь-яку з граничних величин чи будь-який цільовий показник або існує ризик такого перевищення.

• Залежно від енергопотреб України доцільна актуалізація Енергостратегії України і Нацплану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).

• Водночас реалізація вимог НПСВ встановлює амбіційні терміни будівництва пилогазоочисного обладнання з фінансуванням обсягом понад 4,1 млрд євро. На державному рівні необхідно впровадження механізмів фінансування заходів Нацплану.

• Доцільно забезпечення справедливого переходу до низьковуглецевої енергетики (just transition) і підтримка найбільш вразливих верств населення в промислових вугільних регіонах країни. З метою збільшення обсягів утилізації відходів теплової генерації необхідно на державному рівні забезпечити розширення сфери їх використання, зокрема в дорожньому будівництві.

• В Україні створено організації, які є відповідальними кожна за свій ресурс: Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України, Держгеокадастр (колишній Держкомзем). А хто несе відповідальність за охорону атмосферного повітря? Наразі немає жодного науково-дослідного інституту, агентства, до того ж ліквідовано територіальні органи Мінприроди. КМУ варто звернути увагу на цю прогалину!

• Для управління таким складним природним ресурсом, як атмосферне повітря, необхідні кваліфіковані кадри, сучасні програмні продукти для створення якісних кадастрів викидів, програм з моделювання прогнозів викидів, регіональні та національна системи моніторингу викидів з обов’язковою мережею міжнародних фонових станцій моніторингу. Також кожне місто необхідно обладнати міськими станціями моніторингу, які в режимі онлайн фіксували би рівні забруднення найбільш поширених забруднюючих речовин.

Отже, питання захисту атмосферного повітря від забруднення — це комплексна проблема, яку можна вирішити тільки шляхом консолідації зусиль уряду, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадянського суспільства за умови забезпечення відповідного фінансування.

Водночас інформація про рівні забруднення атмосферного повітря має бути достовірною, доступною та оперативною.

Пресслужба ПАЕУ