Пріоритетні напрямки з охорони водних ресурсів та водного врядування на 2020 рік

9 грудня в Оргуському центрі у м. Києві відбулося засідання експертів Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ).

В Україні у суспільства поки що немає відчуття, що водні джерела потребують захисту. Ми поки що не співвідносимо, скажімо, річкову воду з водою, яку ми отримуємо з кранів, немає розуміння взаємодії якісної води зі здоров’ям громадян.

Вода в річках, здається, існує у нас окремо від води, яку водоканали подають в мережі. Водночас європейська система управління водними ресурсами має іншу логіку — інтегроване управління водними ресурсами, яка зафіксована у Водній директиві ЄС та перенесена до законодавчих актів України. Україна почала рухатись цим шляхом, підписавши Угоду з ЄС в 2014 році.

Шлях «водної євроінтеграції» потребує зміни системи управління водними ресурсами та може стати потужним стимулом для модернізації галузі водопідготовки та водовідведення і всієї економіки країни. Ця галузь одночасно є найбільшим забруднювачем річок (за рахунок дуже неефективної роботи очисних споруд), тому такий стан речей потрібно негайно змінити.

Серед важливих питань проговорено пріоритети діяльності ПАЕУ та ті питання, що потребують подальшого розвитку та першочергового врегулювання:

• Законодавче врегулювання бюджетного розподілу на відновлення водних ресурсів;
• Розробка та затвердження Водної Стратегії України, як того вимагає положення в Угоді про асоціацію з ЄС;
• Оновлення Положень про Басейнові управління водних ресурсів та Басейнові Ради;
• Розробка та впровадження ефективних економічних механізмів управління водними ресурсами та стимулювання сталого водокористування, зокрема, в частині залучення коштів для створення планів управління річковими басейнами. Указ Президента України № 381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» не відповідає вимогам Водної рамкової директиви щодо фінансування Планів та не забезпечує впровадження принципу інтегрованого управління водними ресурсами;
• Законодавче закріплення відповідальності за впровадження Планів Управління Річковими Басейнами та досягнення «доброго» стану вод районів річкових басейнів;
• Розробка Положення «Про Фонд сталого використання водних ресурсів України» та джерел його наповнення з метою фінансування заходів для досягнення «доброго» стану вод районів річкових басейнів.
• Удосконалення системи державного обліку водних ресурсів (поверхневих і підземних), оцінки екологічного стану водних об’єктів і відповідальності за погіршення «доброго» стану.
• Сприяння затвердженню нових цільових показників до Протоколу про воду та здоров’я, а також Плану їх впровадження, що було підтримано усіма учасниками на зустрічі високого рівня під час проведення Національного Діалогу про водну політику 5 листопада 2019 р.

Ставлення до води як до ключового ресурсу суспільства — це прикмета рівня розвитку держави. Що вище рівень інституціонального розвитку, то ефективніше використовується вода, то більше приділяється уваги екосистемі загалом. Тому в розвинених суспільствах контролюють «баланс» в потребі чистої води, щоб ніхто зі стейколдерів не задовольняв свою потребу в цьому ресурсі за рахунок інших: наприклад, підприємства за рахунок споживачів або за рахунок екосистеми.

Розуміння глибини проблеми і відсутність рішень для галузі об'єднує тих, хто ці рішення готовий шукати!

Прес-служба ПАЕУ