ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ у 2022 році

Перспективи енергомодернізації промисловості у 2022 році, як одного з основних інструментів екотрансформації в Україні під час та в післявоєнній реконструкції, обговорили з учасниками GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM, що напередодні відбувся онлайн, та на спеціальній сесії «Енергоефективна економіка» провідні експерти сфери:

• Сергій Поровський, головний експерт з фінансування та політики енергоефективності Проєкту UNIDO
• Іма Хренова-Шимкіна, директор проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні»
• Павло Пертко, старший експерт з промислової енергоефективності та системи енергоменеджменту, UNIDO
• OLIVER LOESCH, Керівник бізнес-підрозділу енергетичної політики та енергетичних технологій, IREES, Німеччина, консультант від проєкту «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективності в Україні  
• Олексій Шишканов, керівник напрямку сонячних елетростанцій для бізнесу компанії Atmosfera  
• Олексій Савін, директор департаменту сталого розвитку АБ УКРГАЗБАНК
• Наталія Черняєва, заступник директора з розвитку Unisolar  
• Андрій Фролов, ментор проекту UNIDO/GEF «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств в Україні»

Потребу в такій роботі саме зараз Людмила Циганок, організатор форуму, директор Національного центру сталого розвитку пояснює так:

«Найбільше на енергоресурси витрачають металургійні та хімічні підприємства (близько 30%), виробники будівельних матеріалів (15%), деревини, паперу та поліграфії, машин, устаткування і транспортних засобів, а також харчових продуктів (до 10%). Саме продукції цих виробництв у воєнний та поствоєнний час потребуватиме Україна в умовах енергетичної кризи, тому ці підприємства потребують запровадження негайних енергоефективних технологій найбільше»

Ці підприємства належать до секторів, що підпадають або у майбутньому можуть підпасти під регулювання механізму СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism). Його ЄС запровадить в рамках European Green Deal — програми дій з переходу до кліматично нейтральної економіки до 2050 року.

Цей механізм підвищить вартість імпорту вуглецевоємної продукції до ЄС.

Впровадження енергоефективних заходів — оптимальний шлях до скорочення загальних витрат підприємства та його переходу на шлях зеленого виробництва.

Такі дії вплинуть на конкурентоспроможність: як з точки зору зменшення вартості продукції, так і у перспективі розширення ринку збуту товарів шляхом створення іміджу екобренду. Проте багато підприємств не використовують цю можливість.

Що заважає їм оптимізувати своє енергоспоживання? І що може стимулювати їх до активних дій у цьому напрямку?

Близько 48 тисячі промислових підприємств різних форм власності працювали до початку війни в Україні.

Всі вони є одним з основних споживачів енергоресурсів в країні - понад 30% загальних енерговитрат припадають саме на промисловий сектор.

Об'єм енергії, який використовується для виробництва одиниці товарів і послуг в Україні (тобто енергоємність ВВП), перевищує середнє світове значення удвічі, а аналогічне значення для ЄС — у 3−4 рази. Через низьку енергоефективність економіки щорічні втрати України сягають понад мільярд доларів США.

Потенціал енергоефективності на підприємствах значний. За оцінками експертів, він сягає до 30% від загального енергоспоживання промислового сектору.

На українських виробництвах традиційно не використовують усі доступні та економічно доцільні технології.Не поширене й застосування управлінських практик, здатних підвищити ефективне використання енергії, а саме регулярне проведення енергетичного аудиту та впровадження системи енергоменеджменту за стандартами ISO.

В середньому до 35% потенціалу енергоефективності, визначеного на виробництві, можливо реалізувати шляхом малозатратних енергоефективних заходів, вартість яких не перевищує 20 000 євро.

Попри таку статистику, підприємства не відчувають нагальної потреби підвищувати енергоефективність, а отже, знижувати викиди парникових газів.

Сергій Поровський, головний експерт з фінансування та політики енергоефективності Проєкту UNIDO акцентує, що енергоефективність у промисловості має стати пріоритетом у відновленні економіки України. Цей напрямок має отримати потужну підтримку держави та має бути першочерговим фокусом для менеджменту бізнесу. Діяльність промислового сектору є основою формування ВВП. Відтак, через економічні процеси енергоефективність у промисловості напряму впливає не тільки на сам бізнес – його конкурентоздатність та прибутковість, але й на стійкість національної економіки, енергетичну безпеку; добробут та доступність енергоресурсів для кожного з нас!

«З боку UNIDO ми підтримуємо формування державної політики щодо енергоефективності та безпосередньо промислові компанії на шляху до підвищення енергоефективності: ми запровадили Фонд Гарантування Кредитів для пільгового беззаставного кредитування; в нас є Програма підтримки промисловості у вигляді тренінгів з впровадження системи енергоменеджменту; ми також запустили Національну програму винагород «Лідери з енергоменеджменту».

Як зазначив Павло Пертко, старший експерт з промислової енергоефективності та системи енергоменеджменту, UNIDO в своїй презентації під час форуму:

Основні кроки що необхідні у сфері стимулювання підприємств до енергоефективності та захисту клімату:

• Оцінка основних проблем державної політики.
• Врахування ключових міжнародних зобов’язання України та найкращих практик стимулювання промислових підприємств.
• Адаптація існуючих існуючих механізмів стимулювання промислових підприємств
• Застосування Європейських інструментів (механізмів) стимулювання промислових підприємств
• Визначення пріоритетні напрямків и бюджетного фінансування енергоефективних заходів на промислових підприємствах

Ключі до успіху:

• Взаємодія найбільш дієвих механізмів
• Вилучення застарілих та  неефективних механізмів
• Забезпечення збалансованого набору стимулювання і мотивації
• Впровадження СЕнМ на державному рівні

Нагадаємо, у 2021 році Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний Закон «Про енергетичну ефективність».

Безумовно, він заклав основи для подолання певних бар'єрів. Зокрема, йдеться про обов’язковий періодичний енергетичний аудит великих підприємств та подання їхніх витягів до відповідної бази, про систему кваліфікації енергоаудиторів, а також про потенційно можливі державні програми підтримки.

В Україні чимало свідомих підприємств, які попри всі трагічні події займаються енергоефективністю виробництва, а отже, роблять свій внесок у боротьбу зі зміною клімату, скорочуючи викиди парникових газів. Важливо розуміти, що саме мотивує їх покращувати енергоефективність і надалі популяризувати кращий досвід.

Прес-служба ПАЕУ