Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Проблемні питання сфери охорони атмосферного повітря та моніторингу на ІІ Щорічному бізнес-форумі з промислової екології «Екомодернізація-2021: КРАЩІ ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ»

Проблемні питання сфери охорони атмосферного повітря та моніторингу пропрацювали під час першого дня ІІ Щорічного бізнес-форуму з промислової екології «Екомодернізація-2021: КРАЩІ ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ» понад 170 представників природоохоронних служб підприємств металургії, енергетики, цементної, нафтогазової, целюлозно-паперової, хімічної та інших галузей промисловості. До діалогу на запрошення Професійної асоціації екологів України долучилися і стейкхолдери сфери з боку держави – виконавчого і законодавчого органу влади!

Представники перевірених компаній і структур презентували технології, обладнання та рішення для проєктування і будівництва установок очищення газів і повітря від пилу, золи, діоксиду сірки SO2, оксидів азоту NOx, сірководню H2S, бензапирену, меркаптанів та інших шкідливих речовин.

«На тлі глобальної пандемії та поширеності захворювань органів дихання «забруднення повітря», як категорія природоохоронної діяльності, здобула широкого соціального контексту та політичного резонансу. У суспільстві відбулися зміни, через які «охорона атмосферного повітря» сприймається не як абстрактна категорія екологічного права, а як персональна проблема для кожного. Суб’єктивність цього питання породила замкнене коло соціальної напруги. Громадяни вимагають від влади зробити «принаймні щось». Влада у цих обставинах робить «аби що», впроваджуючи чергові реформи та посилюючи нагляд та контроль. А «крайніми» у цьому трикутнику стають суб’єкти господарювання, які виправдовуючись економічними обставинами займають «глуху оборону»… Жалюгідна картина, хіба не так? Проте це те — що є! Таку картину бачать не лише експерти сфери, це питання, яке ПАЕУ почала активно виводити на порядок денний і з яким вже активно  працюють в комітеті охорони атмосферного повітря ПАЕУ», - сказала у вступному слові Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, CEO Ecobusiness Group, і наголосила:

«Маємо надію, що всі започатковані реформи сфери промислового забруднення будуть послідовними, реалістичними, підкріпленими механізмами фінансування, а Україна отримає шанс на встановлення чітких процедур та прозорих відносин для суб’єктів господарювання, державних органів і громадськості у сфері видачі інтегрованого дозволу, впровадження найкращих доступних технологій та методів управління; реалізацією вимог державної політики у сфері управління, запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення та виконанням зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Цей захід присвячено кращим проєктам екотрансформації та кращим впровадженим рішенням. З одного боку ми стимулюємо, з іншого боку відзначаємо тих, хто вже на шляху екологічних змін. Також важливо наголосити на проблемах, з якими зіштовхнуються екологи підприємств і всі суб’єкти господарювання. Таких проблем дуже багато, починаючи від дозвільної документації і завершуючи питанням, де взяти кошти на екомодернізацію».

Проблеми недієвості системи Держекоконтролю підняв у виступі Олександр Маріковський, народний депутат, заступник Голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування: «Підприємства-забруднювачі, як правило, дуже захищені законодавством. Хоча законодавство сприяє тому, щоб прийшли планові і позапланові перевірки, щоб були приписи на ліквідацію, а насправді це працює дуже не ефективно. По-перше, підприємство може не відкрити двері і, сплативши всього 700 гривень штрафу, далі працювати. 

По-друге, під час перевірки починаються активізуватися всі екозаходи та вимикатися всі забруднюючі установки, що не сприяє повноцінному нарахуванню штрафів. Тому вже зараз ми активно працюємо над повним «перезавантаженням» системи держекоконтролю»

«Якщо в Україні за європейським прикладом впровадять найкращі доступні технології, то в майбутньому, коли будуть видавати інтегрований дозвіл для підприємств, це дозволить зробити більш прозорою процедуру отримання, допоможе залучити громадськість до процедури видачі дозволу. При переході на нову модель обладнання, вже відомі максимальні показники забруднення, які прораховані розробником. Ці показники вносять у дозвільний документ, що дозволяє краще розрахувати ризики та кількість податку. Наразі в Міністерстві працюють над тим, щоб на законодавчому рівні закріпити фіксацію та можливість оцінки впливу від багатьох джерел, від багатьох підприємств на одній території», - повідомив Руслан Стрілець, Заступник міністра Міндовкілля.

«Ще одна проблема, яка наразі гостро заважає розвитку, це те, що програмне забезпечення в Україні у сфері охорони атмосферного повітря дуже відстає від європейського. Більшість програм, якими зараз користуються, не можуть слугувати підґрунтям для оцінок ризику для здоров’я населення. Тому потрібно звертати увагу, як це робиться у більш розвинутих країнах, або повністю брати новіші існуючі програми» - наголосила Олена Турос, заступник директора з науково-практичної роботи Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ.

«Процес процедури інвентаризації викидів повинен бути повністю переформатований. Ця послуга повинна бути цифровою та автоматизованою. Практика з неприйняття та редагування звітів з інвентаризації повинна бути відмінена, бо вона абсолютно недоброчесна з боку державних органів. Інвентаризація - це є одночасно і процес, і декларація, тому вона не має бути у переліку документів, які подаються на отримання дозволу. Це є внутрішньо-операційний документ, так як це зазначається у Європейському Союзі. Цифровізація дозволить усунути корупційні ризики та таким способом ми створимо банк даних, який стане нарешті основою для впровадження реєстру викидів та перенесення забруднювачів, про які на жаль майже нічого відомо», - заявив Максим Сорока, голова комітету з охорони атмосферного повітря Професійної асоціації екологів України.

В рамках заходу за сприяння ПАЕУ було проведено Круглий стіл від Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України та комітету з питань промислової екології та надрокористування ГР Міндовкілля щодо впровадження Директиви 2010/75/ЄС в Україні.

Учасники за професійного модерування Головою комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ Владиславом Антиповим подискутували щодо законопроекту №4167, його перспективи та складнощі. «Законопроєкт №4167 має деякі стратегічні недоліки, саме тому депутати не проголосували за нього. В першу чергу - це зобов’язання України гармонізувати законодавство у відповідності до директив і європейського законодавства, яке дуже часто призводить до створення корупційних схем. Також виникає дуже багато питань до того, чому на впровадження дається саме чотири роки, а максимально сім. Якщо ж у нас приймуть цей закон без детального прорахування цього терміну, як це було у Європі, то підприємства постануть перед вибором, або платити хабарі, або закриватися», - сказав Олександр Каленков, Президент ОП «Укрметалургпром».

«У законопроєкті №4167 нам пропонується максимально близько підійти до норм ЄС, але не враховується, що європейські компанії впроваджують найкращі доступні технології у себе протягом останніх 20 років за наявності фінансування, а нам пропонують це зробити за 4-11 років. В такій ситуації залишаться два шляхи: або бізнес почне обманювати державу, або після контролю змушені будуть припиняти свою діяльність», - продовжив Павло Жила, голова Комітету Громадської ради Міндовкілля.

Довідка: 

Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) вбачає цей ПЗУ як такий, що спроможний усунути проблему покомпонентного підходу до регулювання впливу на довкілля та дозволить враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, у т.ч. і щодо ефективного споживання енергії та сировини, умов виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану

Під час третьої сесії експерти обговорили та представили кейси підприємств з модернізації. 
«Поляки та румуни під час переоснащення концентруються на технологіях відновлювальної енергетики (біопаливо, біомаса, біогаз та інше), на біотехнологіях (охорона довкілля та промислове використання), на енергозберігаючих технологіях у виробництві, енергоефективне будівництво, технології управління відходами, технології зниження промислового навантаження на довкілля.

Якщо Румунія здебільшого скеровує зусилля на диверсифікацію власної енергетики, саме тому цей приклад є дуже релевантним для України в силу значного рівня залежності від нафти та газу, то  Польща, в свою чергу, з огляду на велику частку вугледобувної промисловості, зосереджує увагу на зниженні викидів і управлінні відходами.

В Румунії спостерігається значний розвиток відновлювальної енергетики. В першу чергу -це сонячна фотовольтаїка, вітряна та геотермальна. Враховуючи вищу вартість електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, порівняно з традиційним, в

Румунії існує спеціальна система компенсаційного квотування та зелених сертифікатів, які дають прискорені результати впровадження «зеленої» енергетики», - доповіла Валерія Заружко, віце-президент ПАЕУ.

Ольга Семків, в.о. керівника відділу з екології ТОВ ДТЕК повідомила про те, що «ДТЕК» поставив собі за ціль знизити вуглецевий слід компанії за рахунок реалізації заходів зі зниження викидів парникових газів. 
«В 2020 році на шахті Степова для цього ввели в експлуатацію пілотний проєкт з утилізації шахтного метану з метою генерації електричної і теплової енергії номінальною потужністю 1,56 МВт. Цей проєкт дозволить щорічно скорочувати викиди парникових газів на 2,3 тис. тонн СН4 або 57 тис. тонн СО2»

Інна Холіна, начальник управління охорони навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь», доповіла, що компанія з 2012 року направила на модернізацію понад 15 млн грн. Серед інновацій нові газоочистки всіх агломашин No 1-6, які забезпечують очистку повітря від пилу - до 30 мг / м3, від сірки - нижче 400 мг / м3. В результаті стало на 90% менше викидів пилу та на 50% менше - сірчистого ангідриду. Також комбінат інвестував 235 млн грн будівництво рукавних фільтрів, які дозволяють забезпечити очистку повітря, що по європейським стандартам до 20 мг / м3 по пилу, при нормі 50 мг / м3.

Юлія Головчук, начальник відділу охорони навколишнього середовища ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», повідомила, що в січні 2021 компанія отримала висновок з ОВД на комплексний проєкт модернізації, який включає в себе реконструкцію силосного складу цементу, модернізацію цементного млина, збільшення площі відкритих складів та природоохоронні заходи (які не регламентуються вимогами природоохоронного законодавства). Реалізація проєкту призведе до зменшення валових викидів на 8 т/рік, зниження приземних концентрацій на межі житлової забудови на десяті частки ГДК.

Володимир Колодочка, начальник управління охорони навколишнього середовища ММК ім. Ілліча, повідомив про те, що екологічна модернізація агломераційній фабрики тривала понад сім років, а витрати на реалізацію проєкту склали понад 160 млн. доларів США. В рамках проєкту системи газоочистки, яка складалася з батарейних циклонів та скруберів, були замінені на групові циклони типу HURRICLONE та рукавні фільтри. В результаті зафіксовано зниження викидів пилу на 12900 т/р у 2020 році в порівнянні з 2017 роком та зниження викидів SO2 на 10500 т/р.

Василь Дорохов, начальник відділу аналітичних систем ТОВ «ЕКНІС-ІНЖИНІРИНГ», представив обладнання для та рішення для контролю роботи установок очищення газів і повітря від пилу, золи, діоксиду сірки SO2, оксидів азоту NOx, сірководню H2S та інших шкідливих речовин. Зокрема, серед них це газоаналізатор EL3000 виробництва ABB Automation GmbH (вимірює до 5 компонентів: СО, СО2, NO, NO2, SO2, CH4, O2), аналітична система ACF5000 виробництва ABB Automation GmbH (одночасно вимірює до 15 компонентів з таких як: HCl, HF, H2O, CO, CO2, SO2, NO, NO2, CH4, NH3, N2O, H2CO, O2 і VOC), Газоаналізатор GCEM40 (вимірює СО, CO2, NO, O2 у відхідних газах сухої печі випалу клінкеру, встановлений на Цементному заводі у Кривому Розі).

Вадим Мантула, заступник генерального директора зі стратегічного розвитку – директор НІІ «Енергосталь», представив кращі існуючі передові технології та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах ГМК України. Серед них рукавний фільтр типу ФРІР, газоочистка «МОКРОГО» типу в конвертерному виробництві, точкові фільтри КФЕ-Т ЗАТ «СПЕЙС-МОТОР» та інше.
«Інструменти державної політики, що встановлюють ціну на викиди ПГ, є СТВ (система торгівлі квотами на викиди парникових газів) та вуглецевий податок. Було заплановано підвищити з 1 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди СО2 з 10,00 грн/т до 30 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну), проте так і не реалізовано поки.

Підприємства можуть відреагувати на підвищення ціни на викиди СО2 трьома способами, зокрема зменшити витрати на сплату за викиди СО2 шляхом інвестування у низьковуглецеві технології та виробничі процеси. В цьому випадку питомі викиди можливо скоротити, а обсяг виробництва – зберегти. Можуть перекласти зростання виробничих витрат на споживачів: однак на зростання ціни продукції споживачі можуть відреагувати скороченням попиту, що призведе до спаду промислового виробництва. А також можуть зменшити норми прибутку: однак це може призвести до зменшення прибутку на капітал й спричинити скорочення виробництва в довгостроковій перспективі.

За умов запровадження режиму внутрішньої торгівлі квотами на викиди парникових газів нормативному регулюванню підлягатиме проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди парникових газів стаціонарними джерелами, здійснення бухгалтерського обліку квот на викиди парникових газів підприємств, установ, організацій, які отримали такі дозволи», - повідомила Ганна Кірейцева, член Наукового комітету ПАЕУ, доцент кафедри екології Житомирської політехніки, к.е.н.

Відгуки про подію:

«Щиро дякую за сьогоднішню конференцію. За підняття важливих тем прийдешніх змін в законодавстві. Хоч багато питань лишилось відкритими, тому що поки що просто не існує відповідей на них,  проте після такого продуктивного обговорення вдалося переключитися, перезавантажити думки, звернути увагу на нюанси, на які раніше не звертала уваги. В мене після сьогоднішнього дня величезна купа законспектованих думок, відкритих вкладок в браузері, тобто матеріалу для роздумів і подальшого поглибленого вивчення! Дуже сподіваюсь, що Ваша кропітка праця в межах обговорення, внесення рекомендацій, прийняття та імплементації інтегрованого дозволу не лишаться не поміченими, і обов'язково будуть враховані. І ми отримаємо життєздатні закони і реалізуємі норми, за якими зможемо працювати, в тому числі і в напрямку наближення до відповідності європейському законодавству!»
Еколог, м.Полтава

«Пользуясь случаем, хотелось бы поблагодарить Вас и всю Вашу команду ПАЭУ за тот вклад, который Вы вносите, организовывая диалог между органами власти, научными организациями и нами (экологами-промышленниками). Такие встречи дают нам возможность услышать позицию органов власти относительно ключевых (и не очень) вопросов. Увидеть наработки наших коллег, научных организаций. Это возможность, «увидеть», услышать или «познакомиться» друг с другом, хотя и таким онлайн-образом. 

А всей Вашей команде ПАЭУ желаю успехов в таком важном и полезном роде деятельности»
Еколог «Кнауф Гіпс Донбас»

«Спасибо за продуктивный семинар, организованный Вашей командой. Замечательные, приятные, доброжелательные, грамотные сотрудники и лекторы, которые хотят и могут помочь в введении природоохранной деятельности на предприятии.
Вся информация доступна и интересная. Буду рада присутствовать на других семинарах. Удачи в дальнейшей работе!»
Еколог «Теплоенерго», Горішні плавні

«Спасибо вам и вашему коллективу, что в такое тяжёлое для всех время не теряете оптимизм и стремитесь найти баланс между интересами бизнеса и состоянием окружающей среды в нашей стране. Только в гармонии залог здорового и счастливого будущего нашей страны и будущих поколений! Ваши семинары, конференции - как глоток свежего воздуха) спасибо за то, что несмотря на финансовые препятствия со стороны руководства предприятия, все равно не забываете и приглашаете на мероприятия. У вас прекрасный профессиональный и высококвалифицированный коллектив.
Еколог ЧАО «Украинское Дунайское пароходство»

ПАЕУ запрошує до співпраці всіх суб’єктів взаємодії (бізнес, владу, науку, громадськість, адже екомодернізація це не тільки завдання, а й крок до чистого майбутнього! 
Далі буде!

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group
 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!