Новини

Повернутися до переліку новин

Проєкт 3091: чи є можливості для реформування в 2022 році?

Розпочата з 2017 року реформа системи державного екологічного контролю, станом на 2022 рік залишається не завершеною.

Більшість заходів, передбачених Концепцією реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 616-р, які мали завершитися в 2020 році, - не реалізовані.

Прийнятий в першому читані Проєкт Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 (надалі – Проєкт 3091), який на думку ініціаторів спроможний вирішити існуючі проблеми, не сприймається таким ані профільними державними органами, ані суб’єктами господарювання, ані більшістю фахової громадської спільноти.

ПАЕУ з самого початку виступила з відкритою критикою Проєкту 3091 й була названа «головним опонентом» проєкту.

Постійні зауваження, постатейні пропозиції ПАЕУ

щодо Проєкту 3091, у т.ч. озвучені на спільних зустрічах з  представниками Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Міндовкілля, отримують обіцянки бути врахованими та викладеними в чергових редакціях проєкту до другого читання.

Міндовкілля у відповідь (Лист від 02.12.2021) на чергові пропозиції ПАЕУ звернуло увагу, що за ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, законодавча процедура, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень регламентовано Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»  пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

Отже, можливість внесення пропозицій та правок до Проєкту 3091 в межах правового поля обумовлена низкою підстав у їх сукупності. А саме:

  1. Необхідність таких правок зазначена у висновку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради.

У висновках Комітету необхідність будь-яких правок до Проєкту 3091 не вказана. 

  1. Необхідність таких правок оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні.

Під час засідання 15 липня 2021 року, на якому Проєкт 3091 прийнято за основу, відповідне оголошення головуючим на пленарному засіданні не здійснювалося.

У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»  пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу.

За ч. 2 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада своїм рішенням про одноразове відхилення (ad hoc) від закріплених у цьому Регламенті положень може продовжити встановлені у цій статті строки або скоротити їх не більш як наполовину. Скорочення не допускається при розгляді проекту кодексу чи іншого законопроекту, кількість статей, пунктів якого понад 100.

Таким чином, все що відбувається зараз навколо Проєкта 3091 може стосуватися лише тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

Надані ПАЕУ пропозиції, у т.ч. за підтримки галузевих бізнес асоціацій та ГО, не дивлячись на публічні обіцянки посадовців не враховані.

Нагадаємо, що за результатами аудитів Рахункової палати

  1. Діяльність Держекоінспекції як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, протягом 2018–2020 років та І півріччя 2021 року визнана неефективною.

Основною причиною неналежного виконання Держекоінспекцією своїх функцій є тривалий процес її реформування. Рішення Уряду, як засвідчує аудит, виявилися недостатньо обґрунтованими та негативно вплинули не лише на діяльність органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а й призвели до додаткових витрат державного бюджету (лише ризики втрачання бюджетами різних рівнів за розрахунками аудиторів, за 2018–2020 роки становлять близько 2 млрд гривень).

За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, не здійсненні заходів, спрямованих на досягнення цільових показників, державний екологічний контроль не виконую свою функцію, у т.ч. і проєкт Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 не спроможний вирішити існуючи проблеми.

За висновками антикорупційної експертизи Проєкту 3091, Національним агентством ідентифіковано низку положень проєкту Закону, які є джерелами суттєвих корупційних ризиків, що унеможливлює прийняття проєкту у запропонованій редакції, зокрема:

  1. Використання правових конструкцій оцінного характеру у визначенні повноважень контролюючого органу під час здійснення заходів державного екологічного контролю.
  2. Необґрунтоване встановлення або розширення дискреційних повноважень органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форми, строків, порядку їх здійснення, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
  3. За рішенням Громадської Ради при Міндовкіллі за № 27/2020-001 від 04 червня 2020 року рекомендовано відхилити проєкти Законів про державний екологічний контроль за № 3091 від 19.02.2020 р. та за № 3091-1 від 05.03.2020 р. (Рішення Громради тут)
  4. Суперечність правових норм у частині повноважень контролюючого органу та заходів реагування на порушення вимог природоохоронного законодавства.

Необхідність належної інституційної спроможності для здійснення державного нагляду, крім Рахункової палати, НАЗК, визнають і територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції

Лист Державної екологічної інспекції у Луганській області від 21.10.2021 № 2/2-17-606

Лист Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 18.10.2021 № 07/12-4183

Лист Державної екологічної інспекції у Сумській області від 18.10.2021 № 3566-10/23

Зокрема, необхідність:

  1. Визначення термінів «патрулюванння», «рейдові перевірки», «обгрунтоване звернення», «реагування на виклики».
  2. Здійснення заходів державного контролю у присутності керівника або уповноваженої особи. Якщо такі особи відсутні, - в присутності не менше двох понятих або представника органу місцевого самоврядування
  3. Визначення порядку, підстав та способу здійснення заходів в нічний час, вихідні, святкові та/або неробочі дні
  4. Визначення порядку, способу взаємодії з органами Нацполіції та документальне оформлення такої взаємодії
  5. Затвердження типових форм документів, які складаються під час здійснення та за результатами державного екологічного контролю
  6. Визначення порядку зупинки перебігу перевірки та її документальне оформлення
  7. Узгодження повноважень щодо призупинення діяльності (ч.4 ст. 15 та ст. 28, 31 проекту)
  8. Можливість звернення до суду з вимогою щодо допущення до здійснення заходів державного нагляду.

Також зазначимо, що проект  не відповідає основному Закону Про держнагляд та йде в розріз з основними принципами державного нагляду. В проекті встановлюється інша від загальноприйнятої градація ризикованості підприємства, яка є необгрунтовною та передбачає розроблення окремої методики.


Також незрозумілим є факт відходження від загальноприйнятої уніфікованої форми та створення типового акту затвердженого ПКМУ. 

І це в той час , коли в усіх сферах діє одна єдина методика складення уніфікованої форми, яка належить до повноважень контролюючого органу.

Водночас в Плані діяльності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з підготовки проєктів регуляторних актів на 2022 рік, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 08 грудня 2021 року № 811, питання пов’язані з інституційною базою для Проєкту 3091 взагалі відсутні.

За вказаних умов, враховуючи результати аудиту Рахункової палати, висновок антикорупційної експертизи Національне агентство з питань запобігання корупції, позиції територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції, редакція Проєкту 3091, прийнята за основу, є неприйнятною та неспроможною реформувати систему.

Прес-служба ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!