Проєкт Закону України Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля

Матеріали цьогорічної доповіді ювілейного економічного форуму в Давосі свідчать, що вперше з 2005 року загрози, пов'язані зі зміною клімату, посіли ПЕРШІ ПЯТЬ РЯДКІВ з десяти найбільш очікуваних, витіснивши на другий план побоювання з приводу рецесії та економічної нерівності.

Тобто, ПЕРША половина ризиків економічного розвитку пов’язана з впливом на довкілля! Отже, «глобальна еліта» і «топ-інвестори» розуміють і висловлюються, що вони повинні приділяти стільки ж уваги навколишньому середовищу, скільки ж і своїм акціонерам, беруть на себе відповідні політичні зобов’язання.

Але, на локальному рівні (на рівні конкретного підприємства) сформувати баланс економічних та екологічних інтересів спроможний саме менеджер з управління екологічними ризиками.

І довгоочікувані зміни, і вимоги щодо можливої діяльності підприємств та збалансованому впливу на довкілля, змусять бізнес повернутися обличчям як до довкілля, так і до людей, які на кожному кроці своєї діяльності мінімізують можливий наднормативний вплив на довкілля.

Людський потенціал у будь-якій сфері, у т.ч. і у сфері менеджерів з управління екологічними ризиками, є надважливим.

Проте, тривалий час інженери з охорони навколишнього природного середовища, екологи є недооціненими, залишаються поза увагою. Спеціальність «Екологія. Природничі науки» не має попиту у ВУЗах. І ті, хто обрав для себе таку спеціалізацію, хто протягом всього професійного життя є вірним своїй справі – є справжніми захисниками довкілля. Емоційні мотиви та прив’язаність таких людей до справи, стійкість, професіоналізм — набагато сильніші, ніж економічні пріоритети.

Проте, за результатами дослідження Професійної асоціації екологів України (далі — ПАЕУ) щодо системи природоохоронного управління суб’єктів господарювання у 2020 році, виявлено, що функції екологічної служби передаються службі з охорони праці, консалтинговим організаціям чи взагалі зводяться до статистичних звітів, які подає бухгалтер.

Відтак, варто відзначити основний недолік природоохоронного законодавства: він — у відсутності законодавчо закріпленого обов’язку наявності екологічної служби або еколога на підприємствах, на відміну від служби охорони праці.

Через це на багатьох підприємствах працює один еколог, який повинен виконувати весь спектр робіт, пов’язаних з природоохоронною діяльністю підприємства, або ж підприємство зовсім не передбачає окремої ставки для еколога. І його професійні обов’язки поєднуються з обов’язками у сфері охорони праці чи іншими. Через це складається враження, що екологи не потрібні, і про них на підприємстві згадують лише напередодні перевірок…

Наявна система управління охороною довкілля на підприємствах не сприяє дотриманню вимог природоохоронного законодавства підприємством, не спроможна реалізувати цілі, визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та вирішити першочергові екологічні проблеми, не відповідає міжнародним стандартам системи екологічного управління на підприємствах.

Професійна асоціація екологів України звертається до ВРУ з готовим ПЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», акцентуючи увагу на створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належать до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення сторонніх спеціалістів на договірних засадах, які здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання, який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

В Україні давно назріла потреба на законодавчому рівні обгрунтувати створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належать до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення сторонніх спеціалістів на договірних засадах, які здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання, який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва.

Який прогнозований результат змін?

Вказані зміни дадуть змогу:

підвищити екологічну обґрунтованість і ефективність діяльності суб’єктів господарювання, поліпшити екологічні характеристики продукції, встановити відповідність об’єктів екологічного аудиту вимогам природоохоронного законодавства та удосконалити систему екологічного управління суб’єктами господарювання, які здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля;

запровадити безперервну екологічну освіту;

забезпечити перехід до системи запобігання правопорушенням і моніторингу стану довкілля, побудову дієвої системи управління охороною довкілля на підприємствах з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах - членах Європейського Союзу.

Типове положення про службу охорони довкілля
ПЗУ Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля
Пояснювальна записка до проєкту Закону України Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля

Прес-служба ПАЕУ