Новини

Повернутися до переліку новин

Реформування системи державного нагляду (контролю): 10 ключових пропозицій до законодавчого врегулювання

Проблематика питання

Реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища назріло давно – беззаперечний факт. 

Однак ці зміни мають бути системними, далекоглядними, збалансованими.

Залишається не вирішеним питання створення єдиного контролюючого органу у системі Міндовкілля, що передбачено ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 від 19.02.2020 абсолютно неспроможний досягти бажаної цілі і ось чому.

Поточна версія проекту Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 монополізує контрольні функції в руках одного органу влади та наділяє його надто широкими правами на втручання у діяльність суб’єктів господарювання.

Модель правового регулювання здійснення контрольних заходів, запропонована у Проекті, порушує загальноправовий принцип пропорційності, спрямований на забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів.

Екологічний контроль виводиться з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є базовим актом у цій сфері і приймався з метою створення єдиного узгодженого правового поля, яким регулюється порядок проведення заходів контролю суб’єктів господарювання.

Занадто широкі повноваження запропонованого контрольного органу створює підґрунтя для великої кількості безпідставних позапланових перевірок та передбачає можливість проведення заходу контролю без керівника чи уповноваженої особи суб’єкта господарювання. 
                        
10 ключових пропозицій до законодавчого врегулювання

1. Електронний документообіг, відкриті реєстри дозвільних документів, дані публічної кадастрової карти та інші відкриті офіційні джерела дають можливість контролюючому органу належним чином підготуватися до перевірки. Тому норма, що контролюючий орган до початку заходу державного екологічного контролю може звертатись до суб’єктів господарювання із запитами про отримання інформації, необхідної для проведення заходів державного екологічного контролю є зайвою та несе необгрунтовані фінансові витрати та витрати робочого часу персоналу.

2. Запропонована Проектом Закону України «Про державний екологічний контроль» періодичність перевірок: Планові перевірки здійснюються органами державного екологічного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у такі строки (періоди):
1) для суб'єктів господарювання, які віднесені до найвищого ступеня ризику, – один раз на рік.
Це суперечить принципу запровадження моніторингу стану довкілля та є занадто фінансово обтяжливою для Державного бюджету України, суперечить принципу системності та плановості.

3. Надання повноважень посадовій особі органу державного екологічного контролю, що здійснює перевірку (тимчасово) зупинити її перебіг у разі необхідності отримання додаткових документів від суб’єкта господарювання або результатів інструментально-лабораторного контролю, експертиз суперечить принципу відкритості даних та Реєстрів, створює корупційні ризики, чинить тиск на суб’єктів господарювання.

4. Підставами для здійснення позапланових перевірок щодо суб’єктів господарювання є: 
а) звернення фізичної особи (фізичних осіб), громадського об’єднання, органів місцевого самоврядування (щодо порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що виходять за межі їхніх повноважень), із повідомленням про порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Водночас відсутній вичерпний перелік підстав для таких звернень, що створює умови для маніпуляцій.
б) доручення Прем’єр-міністра України. Така підстава може бути політизованою та надмірною і створює умови тиску на суб’єктів господарювання.

5. За позовом органу державного екологічного контролю, іншої особи, права чи законні інтереси якої порушено, адміністративний суд своїм рішенням зупиняє діяльність суб’єкта господарювання, що здійснюється із порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Проте законодавчо не визначено порядок відновлення діяльності при умові усунення причин,  що стали підставою для зупинення. 

6. Різке підвищення розмірів штрафів за порушення, зокрема за недопущення інспектора до проведення заходу контролю - 300 МЗП (1,8 млн грн.) з розмірами інших штрафів за фактично вчинені порушення екологічного законодавства - від 30 до 60 МЗП (140 - 280 тис. грн.) створюються підстави для зловживання. Створювати надумані підстави для недопущення посадових осіб до перевірки буде вигідно та викличе величезні корупційні ризики скористатися таким правом. 

7. Запропоновані Проектом Закону України «Про державний екологічний контроль» посадові оклади державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року занадто високі, відірвані від розміру середньої заробітної плати по країні, не враховують демографічну ситуацію та не сприяють притоку людських ресурсів в галузі економіки.

8. Потребує уточнення норма, що один примірник акта вручається керівнику органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи суб’єкта господарювання в останній день заходу державного екологічного контролю, а другий зберігається в органі державного екологічного контролю. Адже загальновідомо,  що в більшості випадків державні інспектори намагаються викликати посадових осіб підприємств до Інспекцій для підписання Актів та «поговорити» із начальником. Такі дії підривають авторитет державної служби та направлені на корупційні вчинки.

9. З метою збалансування інтересів, пропонується законодавчо передбачити відповідальність посадових осіб контролюючого органу, у т.ч. в разі: проведення заходів державного екологічного контролю з порушенням вимог законодавства щодо їх проведення; скасування розпорядчого документа (Припису) органу державного екологічного контролю у судовому порядку; скасування Постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій у судовому порядку.

10. У Законі України «Про державну службу» пропонується визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень.

Прес-служба ПАЕУ
 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!