РЕЗОЛЮЦІЯ International Forum AgroGreenDeal-2021

РЕЗОЛЮЦІЯ
International Forum AgroGreenDeal-2021

25 лютого 2021 року                                                                                                                                                    м. Київ

Робота в Україні над викликами Green Deal – це важливий крок на шляху до екологічно чистого виробництва їжі та зменшення негативного впливу на довкілля. 

ПАЕУ підтримує та намагається сприяти екологізації агросфери в Україні.

Заради сприяння екологізації та покращення стану українських ґрунтів, рослинництва та тваринництва ПАЕУ підготувала розгляд низки важливих питань та шляхи їхнього вирішення.

1. Велика кількість викидів парникових газів від тваринництва та ґрунтів.

Як свідчать дані у 2018 році в Україні сільське господарство виділило 29 %, або 98 млн тонн парникових газів. Більшу частину парникових газів виділили ґрунти, які через надмірне, а інколи й необґрунтоване, використання азотних добрив перейшли від поглинання до виділення парникових газів. У 2018 році показник використання азотних добрив сягнув 89,5 кг азоту на 1 га землі. Значна частина викидів парникових газів також припала на тваринництво, а саме на велику рогату худобу, зокрема з 10,3 млн тонн – 8,3 млн тонн виділила саме велика рогата худоба.

Пропозиції: Впровадження та масове застосування перспективних технологій, які вже показали високі результати у розвинутих країнах. Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій: супутникові знімки, дрони, автоматизовані системи керування технікою та ін.., щоб доцільно розподіляти добрива туди, де ґрунти цього потребують та оптимізувати використання пального в техніці. Мінімально обробляти землю, щоб скоротити витрати пального та втрату органічного вуглецю з ґрунтів.

Виробляти біогаз з відходів тваринництва, щоб скоротити викиди метану від відходів тваринництва, замістити основні види палива та вносити органічне добриво в ґрунти.

2. Утилізація тари з-під засобів для захисту рослин.

Ринок утилізації тари з-під засобів для захисту рослин почав з’являтися тільки з 2015 року, коли скасували 915 постанову, саме тому зараз таких компаній не дуже багато. Їхня основна проблема в тому, що у них є угоди на утилізацію тари тільки від певних виробників, від яких потім і отримають оплату. Тому приїжджаючи до замовника, вони або вибирають тару тільки від виробників, з якими є угода, або брати на утилізацію всю тару та переробляти її собі збиток.

Тому наразі в Україні середній рівень збору та утилізації тари лише 9%. Вся інша тара або забруднює навколишнє середовище, або використовується для фальсифікатів чи для домашніх потреб, щоб зберігати дизель і питну воду.

Пропозиції: Впровадження принципу «забруднювач платить» та механізму розширеної відповідальності виробника. Створити онлайн платформу для збору тари у кінцевих споживачів, щоб зрозуміти життєвий цикл тари, куди і кому реалізується продукція, куди дівається тара після використання, де утворюється більші чи менші обсяги тари та утворення кращих логістичних маршрутів під час збору тари. Напрацювання єдиних вимог до операторів ринку поводження з небезпечними відходами.

3. Низький рівень забезпеченості прісною водою.

В Україні споживання свіжої води на одиницю виробленої продукції перевищує ці показники в порівнянні з Францією у 2,5 раза, з Німеччиною у 4,3 раза, з Великобританією у 4,2 раза. При цьому у південних регіонах забезпечення прісною водою найменше, тому на цих територіях майже всі земельні ресурси потребують зрошення. Згідно з статистикою на зрошення використовують дуже велику кількість з поверхневих водойм, після чого ця вода практично не повертається у водойми.

У водойми повертаються тільки зворотні води від комунальних відходів і частіше всього ця вода не відповідає нормативам. Значно забруднені поверхневі води поблизу розвиненої інфраструктури – це басейни річок Дніпро, Дунай, Сіверського Донця та Приазов’я. Стан поверхневих вод напряму впливає на родючість ґрунтів. Там, де водойми забруднені гербіцидами, пестицидами та іншим виражає тенденцію до зниження вмісту гумусу та стає не придатною для вирощування органічної продукції.
Пропозиції: Використання екологічно чистих енергозберігаючих технологій для кондиціювання забруднених стічних, дощових, талих та природних вод, щоб досягти нормативів на скидання у водойми, для повторного використання у сільському господарстві, для миття поїздів, автотранспорту, обладнання та підлоги, для приготування реагентів, для повторного використання під час змиву унітазу тощо.

4. Закислення та збіднення ґрунтів.

Ця проблема виникла через те, що за останні тридцять років в Україні значно зменшилося поголів’я тварин, а тому скоротилося кількість внесення органічних добрив. Це призвело до збіднення ґрунтів, на яких з кожним роком рослини давали все менший урожай. З метою виправити цю ситуацію збільшили посівні площі та почали вносити азотні добрива, які лише на деякий час підвищили родючість, а у довготривалій перспективі вони підвищили закисленість ґрунтів та привели до того, що вони втратили органічний вуглець, виділяючи його у атмосферу.

У закисленому та збідненому ґрунті у рослин знижується імунітет, стресостійкість та коефіцієнт споживання поживних елементів з добрив та ґрунту. Це призводить до зниження вмісту білку та клейковини у зерні, крохмалю в картоплі, вмісту олії в соняшнику та ріпаку та ін.

Пропозиції: Використання збродженої маси після біогазових установок, так званий дигестат, у якому містяться всі необхідні мінеральні добрива, органічний вуглець, гумінові речовини, комплекс необхідних для рослин макро- та мікронутрієнтів (N, P, R, Mg, S), активні популяції бактерій, які сприяють розпаду органіки в ґрунті. Використання гранул вапняку, яку після дощу розчиняються у ґрунтах та встановлюють показник pH на оптимальному для рослин рівні.

5. Негативні наслідки для бізнесу.

Україна є досі сировинною країною, проте більшість сировини на експорт йде у країни Африки, Близького та Середнього сходу, Азії та Туреччина, а не в країни ЄС. Якщо держава не буде контролювати баланс продукції, повільно адаптувати законодавство та не буде розробляти загальні стратегії для всіх галузей, то українські компанії можуть втратити ринки збуту та стати неконкурентоспроможними.

Пропозиції: Фінансування від держави чи організацій модернізації виробничих потужностей і переходу на екологічно чисте виробництво. Розробка детальної стратегії та практичні дії з урахуванням усіх наслідків із залученням галузевих кваліфікованих експертів. Утворення агрохабу та залучення експертів для реалізації Green Deal. Впровадження інноваційних та технологічних рішень для агросектору.

6. Відсутність на ринку органічного добрива з посліду птиці, який би містив всі необхідні елементи для ґрунту.

На основі моніторингу хімічного складу органічних добрив, представлених на ринку України, виявили відсутність в їхньому складі корисних мікроорганізмів, які є однією з складових підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Це пов’язано з тим, що технологія отримання більшості органічних добрив включає температурну обробку 100 °С і вище, за якої гине практично вся мікробіота посліду птиці.

Також за високої температурної оброки посліду птиці, до атмосферного повітря випаровуються леткі аерополютанти, що призводять до забруднення навколишнього природного середовища і втрат органічного азоту.

Пропозиції: Використання технології одержання органічного добрива з посліду птиці шляхом збирання посліду з підлоги, обробкою розчинами лимонної і борної кислот та препаратом на основі суміші ефірних олій з подальшим подрібненням. Застосування малогабаритної та високопродуктивної механізованої техніки. Розробити рекомендації для впровадження органічного добрива у виробництві сільськогосподарських культур. Організувати випуск технологічних комплексів різної потужності.

7. Загроза зменшення біорізноманітності ґрунтів.

До біорізноманіття ґрунтів відносять мікроорганізми (гриби, бактерії) , мікрофауну (нематоди, тихоходи), мезофауну (мурахи, терміти, дощові черви), мегафауну (ґрунтові ссавці, кріт). Всі вони необхідні для забезпечення та регулювання критично важливих процесів в екосистемі, таких, як зв’язування вуглецю, абсорбція викидів парникових газів і поглинання поживних речовин рослинами.

Відповідно до дослідження, яке у 2018 році провели швейцарські науковці, в Україні ризики та загрози щодо біорізноманіття ґрунтів оцінюються як високі, як і в країнах Європейського Союзу, Близького Сходу, в США, Індії, Китаї та інших.

Пропозиції: Знизити використання хімічних пестицидів та більш небезпечних пестицидів на 50 %. Досягти показника 25 % сільськогосподарських угідь під управлінням органічного землеробства. Посилення зусиль щодо захисту родючості ґрунту та зменшення ерозії. Прискорення виявлення та ліквідації забруднених місць і вирішення проблем дифузного забруднення. Зниження інтенсивності та обсягів землекористування і досягнення нульового приросту землекористування до 2050 року.

Збільшення накопичення органічних речовин у ґрунті та відновлення багатих вуглецем екосистем. Впровадження практик стійкого управління ґрунтом. Покращення моніторингу якості ґрунтів.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group