Робота над пропозиціями до Проєкту Закону України «Про управління відходами» триває!

У п’ятницю, 22 листопада, відбулося засідання Комітету управління відходами Професійної Асоціації екологів України (ПАЕУ) під головуванням Кирила Косоурова, на якому обговорили низку важливих і гострих питань. Вже 27 листопада на парламентських слуханнях від ПАЕУ буде озвучено концептуальні речі, у тому числі щодо Проєкту Закону України «Про управління відходами».

Зокрема пропонуються наступні економічні та організаційні інструменти для дотримання ієрархії управління відходами та фінансування заходів у сфері управління відходами:

1. Підпорядкування положень проєкту Закону України «Про управління відходами» єдиному концептуальному підходу до створення системи управління відходами (частина положень Проєкту має дуже загальний декларативний характер з невизначеними шляхами їх розвитку у підзаконних актах, інші положення, зокрема, щодо спалювання відходів мають непотрібну для документу такого рівня конкретизацію).

2. Закріплення в Проєкті принципів циркулярної економіки.

3. Доповнення Проєкту нормами, що передбачають регуляцію для утворювачів відходів менше 50 тон на рік.

4. Можливість формування організації розширеної відповідальності виробника для всіх виробників, а не виключно для виробниками товарів, які підпадають під розширену відповідальність (тара, масла, електро і т.д).

5. Формування механізмів стимулювання організацій розширеної відповідальності виробника, у т.ч. шляхом накладання штрафних санкцій та оподаткування.

6. Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами запровадження наступних економічних інструментів:

1) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, залежно від виду відходів та класу полігону;

2) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за відсутність виробника у системах (організаціях) розширеної відповідальності виробника, або невиконання самостійно вимог Законів України що регулюють поводження зі специфічними відходами у частині розширеної відповідальності виробника, залежно від виду відходів та їх кількості;

3) встановлення ставок екологічного податку, що справляється при невиконанні норм та цілей розширеної відповідальності виробника, залежно від відходів, їх маси або кількості;

4) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за відсутність організованої виробником системи збору зворотної тари або систем збору залогової вартості тари при наявності ринку на таку тару як зворотну, залежно від виду та типу тари, ваги або кількості;

5) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за невиконання норми щодо розробки технологій та/або будівництва потужностей для безпечного відновлення відходів, які генеруються у процесі життєвого циклу продукції підприємства;

6) впровадження системи, за якої утворювачі та власники відходів сплачують лише за фактичний обсяг відходів, що не є придатними для повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів;

7) впровадження системи розширеної відповідальності виробника для специфічних видів відходів та заходів для підвищення її організаційної та економічної ефективності;

8) впровадження депозитних схем та інших заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів;

9) надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції;

10) оподаткування продукції, відходи якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій і методів управління для їх рециклінгу;

11) стимулювання використання продукції та матеріалів, що були отримані внаслідок рециклінгу;

12) надання фіскальних і кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів;

7. Законом України можуть встановлюватися й інші економічні інструменти для запобігання утворенню відходів, забезпечення їх рециклінгу та іншого відновлення, зокрема пільгове оподаткування екологічних видів продукції, пільгове кредитування і субсидування екологічних проектів, дотації на придбання природоохоронного устаткування, прискорені строки амортизації природоохоронного устаткування.

8. Організації колективної розширеної відповідальності виробників та альтернативні організації розширеної відповідальності виробників створюються та реєструються як неприбуткові організації у формі об’єднань підприємств згідно з Господарським та Цивільним Кодексами України та іншим діючим законодавством.

9. Загальні мінімальні вимоги до систем розширеної відповідальності виробників :

1) чітко визначити ролі та відповідальність усіх відповідних суб’єктів, включаючи виробників продукції, що вводять в обіг та надають на ринку продукцію, організації розширеної відповідальності, виробників, приватних чи державних суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, місцевих органів влади та де необхідно, підприємств соціальної економіки.

2) відповідно до ієрархії управління відходами, встановити мінімальні цільові показники до систем розширеної відповідальності виробників, встановленої законодавством.

3) забезпечити створення системи звітності (забезпечення створення системи звітності знаходиться на органах виконавчої влади, фінансове забезпечення системи знаходиться на виробниках продукції яка є предметом розширеної відповідальності)

для:

• збору даних про продукцію, що була введена в обіг виробниками продукції, на які розповсюджуються системи розширеної відповідальності виробника, та розрахункової маси відходів які будуть згенеровані у процесі використання цієї продукції;
• даних про збирання та оброблення відходів, що утворюються з цих продуктів у процесі використання;

4) забезпечити рівне ставлення до всіх виробників продукції незалежно від їх походження чи величини, не покладаючи непропорційне регулююче навантаження на виробників, включаючи малі та середні підприємства, та невеликих кількостей продукції.

5) власники відходів, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробників, мають бути поінформованими про заходи щодо запобігання відходів, наявні центри повторного використання та підготовку до повторного використання, приймання і збирання, а також запобігання засмічення;

6) створити стимули для власників відходів за доставку їхніх відходів у встановлені системи роздільного збору, зокрема, де це доречно, за допомогою економічних стимулів;

7) якщо більш ніж одна організація виконує зобов’язання з розширеної відповідальності виробників, щонайменше один координаційний орган призначається незалежно від приватних інтересів або доручати державним органам координувати виконання обов’язків розширеної відповідальності виробників;

8) для моніторингу та перевірки дотримання зобов’язань щодо впровадження розширених систем відповідальності виробників, встановлюються вимоги щодо реєстрації, інформації та звітності.

Важливо, однозначне, чітке і прозоре регулювання управління відходами. Без правил не буде гри, а будуть лише розмови про те, що тільки сортування врятує світ.