Сьогодні схвалено до другого читання проєкт Закону 2207-1-д про управління відходами

38

Стаття 1. Визначення термінів

14) зберігання відходів – перебування відходів утворювачів відходів на об’єктах збирання у тому числі до їх оброблення не більше одного року з моменту їх утворення, у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу;

Стаття 1. Визначення термінів

14) зберігання відходів – перебування відходів утворювачів відходів в містах їх утворення або на об’єктах збирання до їх оброблення або передачі суб’єктам господарювання у сфері управління відходами не більше одного року з моменту їх утворення, у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу;

…

У зв’язку з тим, що в другої редакції ПЗУ було видалено термін «тимчасове зберігання відходів», що розповсюджувався на утворювачів відходів для зберігання утворених ними відходів на власних об’єктах в місцях їх утворення, а в запропонованому терміну «зберігання відходів»  відсутній опис зберігання відходів на об’єктах утворення, пропонуємо наступну редакцію терміну.

62-64

27) полігон – місце захоронення відходів, призначене для їх розміщення на поверхні чи під поверхнею землі (підземне), включаючи:

- внутрішні місця для видалення відходів, на яких утворювач відходів - суб’єкт господарювання здійснює видалення власних відходів на місці утворення;

- постійне місце, на якому відходи розміщуються понад один рік.

…

27) полігон – місце захоронення відходів, призначене для їх розміщення на поверхні чи під поверхнею землі (підземне), включаючи:

- внутрішні місця для видалення відходів, на яких утворювач відходів - суб’єкт господарювання здійснює видалення власних відходів понад один рік;

- постійне місце, на якому відходи розміщуються понад один рік.

…

Термін «полігон» в запропонованій редакції для суб’єктів господарювання, які здійснюють видалення утворених відходів на внутрішніх місцях, не коректне,  тому що не зазначено терміну видалення відходу. Це може бути зберігання відходу, а не його видалення. Пропонуємо для «полігону» зазначити термін видалення власних відходів «понад один рік».

75

29) приймання – отримання відходів, які утворилися в результаті споживання/ використання продукції, до виробників якої встановлена законами розширена відповідальність виробника, у місцях продажу, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, а також мобільними пунктами приймання у встановленому законом порядку;

…

29) приймання – отримання відходів, які утворилися в результаті споживання/ використання продукції, до виробників якої встановлена законами розширена відповідальність виробника/ імпортера, у місцях продажу, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, а також мобільними пунктами приймання у встановленому законом порядку;

…

Велика кількість товарів імпортується. З них утворюються відходи, в т. ч. тари і пакування.

Тому доцільно та важливо розповсюдити розширену відповідальність також на імпортерів.

Є багато складної за складом багатошарової упаковки, яка не підлягає утилізації.

Наприклад, з полімерами та фольгою (ліки, соуси тощо)

86

36) суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;

Відсутнє положення

36) суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює господарську діяльність зі збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства. До суб’єктів господарювання у сфері управління відходами не відносяться утворювачі відходів, що здійснюють діяльність із збирання, перевезення та зберігання власних відходів з метою подальшої їх передачі на відновлення та/або видалення;

Зберігання та перевезення  відходів здійснюють усі підприємства - утворювачі відходів. Простими словами: будь-якого суб’єкта можна буде віднести до суб’єкта господарювання у сфері управління відходами,  зобов’язати ліцензуватися, сплачувати за екологічні заходи  та надавати звітність

Термін в такий редакції допускає двояке тлумачення.

Віднесення до суб’єктів господарювання в сфері управління відходами потребує оформлення ними всіма дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

Встановлення додаткового дозвільного документу підсилює тиск на бізнес і не відповідає меті держави щодо спрощення бізнесу та зменшення витрат на адміністрування.

103

104

105

106

107

108

109

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) газоподібні речовини, у тому числі невловлювані, що викидаються безпосередньо в атмосферне повітря;

2) радіоактивні відходи;

3) вибухові речовини військового та цивільного призначення, виведені з експлуатації;

4) незабруднений ґрунт та інші природні матеріали, добуті під час проведення будівельних робіт, за умови, що матеріал використовуватиметься під час будівництва у своєму природньому (первісному) стані, на місцевості, де його було добуто;

5) побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, які регулюються Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», за виключенням тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для виробництва біогазу та компосту;

6) речовини, призначені для використання як кормові матеріали, відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та які не є побічними продуктами тваринного походження, не призначені для споживання людиною;

7) стічні та дренажні води.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) газоподібні речовини, у тому числі невловлювані, що викидаються безпосередньо в атмосферне повітря;

2) радіоактивні відходи;

3) вибухові речовини військового та цивільного призначення, виведені з експлуатації;

4) незабруднений ґрунт та інші природні матеріали, добуті під час проведення будівельних робіт, за умови, що матеріал використовуватиметься під час будівництва у своєму природньому (первісному) стані, на місцевості, де його було добуто;

5) побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, які регулюються Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», за виключенням тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для виробництва біогазу та компосту;

6) речовини, призначені для використання як кормові матеріали, відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та які не є побічними продуктами тваринного походження, не призначені для споживання людиною;

7) стічні та дренажні води.

8) ) відходи видобувної промисловості, що утворились внаслідок проведення розвідувальних робіт, видобутку, оброблення та зберігання корисних копалин і розроблення родовищ корисних копалин, які регулюються згідно із законом.

В рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання з адаптації національного екологічного законодавства до норм Acquis communautaire. У сфері поводження з відходами видобувної промисловості це стосується імплементації Директиви 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості .

В зв’язку з чим пропонується врегулювати поводження з відходами видобувних підприємств окремим законом.

182

183

184

185

Стаття 8. Припинення статусу відходів

1.         Власник відходів може оголосити припинення статусу відходів для таких видів відходів -

виключити

Стаття 8. Припинення статусу відходів

1.         Власник відходів може оголосити припинення статусу відходів для таких видів відходів:

1) брухт заліза, сталі (чорних металів) та алюмінію, включаючи брухт алюмінієвого сплаву;

2) брухт міді, включаючи брухт сплаву міді;

3) склобій.

Пропонуємо залишити в редакції першого читання, тому що власник цих відходів повинен мати можливість оголосити припинення статусу відходів тобто перевести відходи  в категорію товарної продукції, реалізовувати таку продукцію та сплачувати податки з отриманих доходів. Виключення цих позицій позбавляє державу отримувати додаткові податки від продажу цих товарів (брухт заліза, меді, склобою тощо).

Також за Директивою 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та скасування деяких Директив, передбачено, що для того, щоб слідувати цілям цієї Директиви та рухатися до Європейського суспільства утилізації з високим рівнем ефективності ресурсів, держави-члени повинні вжити необхідних заходів для досягнення цільових показників щодо повторного використання та переробки відходів, хоча б таких як папір, метал, пластик та скло.

319

Стаття 16. Права та обов’язки утворювачів відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств

…

2. Утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов’язані:

1) запобігати утворенню та зменшувати обсяги  утворення відходів;

…

Стаття 16. Права та обов’язки утворювачів відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств

…

2. Утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов’язані:

1) запобігати утворенню та зменшувати обсяги  утворення відходів, якщо це можливо відповідно до технологічного процесу;

…

Загальна та нечітка вимога, яку неможливо виконати.

Запобігання утворенню та зменшування обсягів утворення відходів  обмежено технологічним процесом.

Є ризик зловживань контролюючими органами

324

5) не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені;

5) не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку;

Загальна неконкретна вимога, тому ще немає переліку відходів, що можуть бути відновлені і що не можуть бути відновлені.

Є ризик зловживань контролюючими органами. Доцільно затвердити такий перелік.

Якщо немає бази даних відходів, які можуть бути відновлені, не зрозуміло, які види відходів з якими не можна змішувати

361

Стаття 19. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами

1.      До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

…

3) затвердження Критеріїв, що визначають припинення статусу відходів, Порядку оголошення припинення статусу відходів та Переліку видів відходів, щодо яких може бути оголошено припинення статусу відходів;

Стаття 19. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами

1.     До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

...

3) затвердження Критеріїв, що визначають припинення статусу відходів, Порядку оголошення припинення статусу відходів та Переліку видів відходів, щодо яких може бути оголошено припинення статусу відходів, а також Переліку видів відходів, що можуть бути відновлені, та відходів, що не можуть бути відновлені;

631

Стаття 40. Загальні вимоги до захоронення відходів

1. Захоронення відходів здійснюється на полігонах, які відповідають вимогам законодавства, та технологічне устаткування яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря та забруднення ґрунтів і підземних вод. Суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів, а у випадку захоронення небезпечних відходів ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Стаття 40. Загальні вимоги до захоронення відходів

1. Захоронення відходів здійснюється на полігонах, які відповідають вимогам законодавства, та технологічне устаткування яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату (для відходів, що утворюють біогаз та фільтрат), контроль викидів в атмосферне повітря та забруднення ґрунтів і підземних вод. Суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів, а у випадку захоронення небезпечних відходів ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Пропонуємо дати уточнення, тому що не всі відходи утворюють біогаз та фільтрат. Наприклад, від золошлакових відходів та інш. твердих відходів не утворюється фільтрат та біогаз. Але при залишенні формулювання екологічні органи зможуть вимагати від підприємств встановлювати таке технологічне устаткування незалежно від наявності біогазу чи фільтрату, а лише через наявність такого формулювання у законі.

890-891

Стаття 49. Надання звітності до інформаційної системи управління відходами

1. Звітність до інформаційної системи управління відходами надають:

1) суб'єкти господарювання, діяльність яких призводить до утворення відходів;

Стаття 49. Надання звітності до інформаційної системи управління відходами

1. Звітність до інформаційної системи управління відходами надають:

1) суб'єкти господарювання, діяльність яких призводить до утворення відходів – статистичну звітність про відходи

Звітність до інформаційної системи управління відходами дублює статистичну звітність за формою № 1 – відходи.

Доцільно усунуте будь-яке дублювання звітності, що призводить до зайвих витрат робітничих ресурсів як держорганів так і підприємств на складання, адміністрування, подання, перевірку дублюючих видів звітності 

Розділ XІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

999-1000

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня набрання ним чинності, крім:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня набрання ним чинності, крім:

…

- частини другої статті 16 цього Закону, яка вводяться в дію через два роки після набрання чинності цим Законом;

Роботи з класифікації відходів  займають принаймні 1,5-2 роки. За один рік, в умовах військової агресії через яку національна промисловість, скорочується, несе збитки  неможливо швидко знайти  гроші та розробити нові інвентаризації відходів. Тому строк обов’язку кваліфікувати відходи має встановлюватись/відтерміновуватись на період військового стану та певний проміжок часу після завершення для можливості промислових підприємств відновити свій технологічний та фінансових стан

1006

4. Суб’єкти господарювання у сфері управління небезпечними відходами, що здійснюють збирання та оброблення небезпечних відходів, зобов’язані отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами протягом шести місяців з моменту введення в дію статті 44 цього Закону.

Суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, установки яких що експлуатуються на момент введення в дію цього Закону отримують дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів:

протягом 6 місяців після введення в дію цього закону - потужністю 100 тон на добу або більше;

протягом року після введення в дію цього закону – потужністю менше 100 тон на добу.

4. Суб’єкти господарювання у сфері управління небезпечними відходами, що здійснюють збирання та оброблення небезпечних відходів, зобов’язані отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами протягом шести місяців з моменту введення в дію статті 44 цього Закону.

Суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, установки яких що експлуатуються на момент введення в дію цього Закону отримують дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів:

протягом 6 місяців після введення в дію Порядку видачі дозволу на здійснення операцій оброблення відходів - потужністю 100 тон на добу або більше;

протягом року після введення в дію Порядку видачі дозволу на здійснення операцій оброблення відходів – потужністю менше 100 тон на добу.

Якщо на момент введення в дію Закону не буде затверджено Порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на здійснення операцій оброблення відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, то суб’єкти господарювання не матимуть можливості виконати це положення Закону.

Тому термін обов’язкового отримання ліцензії  потрібно прив’язувати  не до введення в дію цього закону, а до затвердження Кабміном Порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на здійснення операцій оброблення відходів.

Такий прецедент є вже зараз в діючому законодавстві України. Ст. 17 п. с) ЗУ «Про відходи» передбачено обов'язки суб'єктів господарської діяльності щодо отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Ст. 18 ЗУ «Про відходи» зазначено, що затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Проте, починаючи з квітня 2014 року, вже 8 років в Україні відсутній вищезазначений затверджений Порядок отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Тобто через зволікання КМУ з прийняттям порядку суб’єкт господарювання стає порушником вимог щодо отримання ліцензії