Новини

Повернутися до переліку новин

Системи державного моніторингу довкілля і державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища: чи є зв'язок?

Проблематика моніторингу довкілля на рівні комплексної державної системи звучить постійно.

Дійсно, моніторинг, як система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, - є вкрай важливим. Оскільки така система дає можливість :

  1. Отримати інформацію про фактичний стан довкілля
  2. Отримати інформацію про основні фактори, які впливають на стан довкілля та оцінити їх впливи, інтенсивність, тривалість, тощо.
  3. Прогнозувати можливі зміни в стані довкілля
  4. Адекватно реагувати на можливі зміни, в першу чергу при прийнятті управлінських рішень.
  5. В кінцевому результаті забезпечити екологічну безпеку країни як складову національної безпеки.

З метою формування державної системи моніторингу Міндовкілля запропоновано Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля» (номер реєстрації 7327, дата реєстрації 28.04.2022) (надалі – Проект)

В пояснювальній записці до Проекту зазначається, що Проект розроблено на виконання підпункту «б» підпункту 6 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111.

За Пояснювальною запискою Проект визначає:

  • основні засади створення і функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем,
  • створення загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень і доступу до екологічної інформації та взаємодії її галузевих складових.

Функціонування загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи планується на базі Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року № 1065 «Про Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» ,

- закріплення принципу, згідно з яким інформаційні потреби управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є основою для формування та функціонування державної системи моніторингу довкілля, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, здійснення державної статистичної діяльності, ведення державного обліку у галузі охорони навколишнього природного середовища, ведення державних кадастрів природних ресурсів, нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також планування і здійснення природоохоронної діяльності та відтворення цього принципу у відповідних актах галузевого законодавства, впорядкування та системне викладення термінів і положень щодо визначення екологічної інформації та механізмів забезпечення доступу до неї. 

Планується, що Проект буде реалізовано шляхом:

  • створення державної системи моніторингу довкілля;
  • затвердження актом Кабінету Міністрів України порядку функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, у т.ч. порядок забезпечення технологічної сумісності та інформаційної взаємодії автоматизованих інформаційних систем із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережею ;
  • затвердження актом Кабінету Міністрів України порядку створення та функціонування мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації;
  • затвердження актами Міндовкілля порядків створення та функціонування автоматизованих інформаційних систем у сфері лісового господарства, управління водними ресурсами, використання та охорони земель, охорони біо- та ландшафтного різноманіття тощо.

Крім створення нових регуляторних актів, Проектом планується внесення змін до 18 Законів у сфері природокористування.

Ключові новели по створенню системи державного моніторингу довкілля описано нижче:

  1. Використання сучасних інформаційних технологій, зокрема автоматизованих інформаційних систем, які забезпечують технологічну сумісність та інформаційну взаємодію автоматизованих інформаційних систем із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень (Єдиною екологічною платформою «ЕкоСистема»), доступ до екологічної інформації та її мережею.
  2. Формування підсистем державної системи моніторингу довкілля:
  • моніторинг атмосферного повітря;
  • моніторинг вод;
  • моніторинг земель;
  • моніторинг біо- та ландшафтного різноманіття;
  • моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів;
  • моніторинг ендогенних і екзогенних геологічних процесів (видові і просторові характеристики, активність прояву);
  • моніторинг впливу фізичних факторів (температура, шум, вібрація, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання).
  1. Функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем на різних рівнях:
  • національний (державний) рівень;
  • регіональний рівень;
  • локальний (місцевий) рівень;
  • об’єктовий рівень.
  1. 4. Різні режими функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем:
  • повсякденного функціонування;
  • підвищеної готовності;
  • реагування на надзвичайні екологічні ситуації;
  • відстеження у відновлювальний (реабілітаційний) період.

Порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем визначає перелік заходів, завдання та порядок взаємодії органів, що здійснюють моніторинг довкілля, під час функціонування зазначеної системи та її підсистем у відповідному режимі.

  1. Розширення змісту екологічної інформації, зокрема щодо:
  • взаємодію між компонентами довкілля;
  • впровадження або виконання екологічного законодавства;
  • витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз та припущення, використані в рамках заходів та діяльності;
  • стан здоров’я та безпеки людей, включно із безпечністю харчового ланцюга на всіх етапах виготовлення харчових продуктів, стан умов життя людини, об’єктів культурної спадщини і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан компонентів довкілля, або будь-які фактори і заходи, які впливають або можуть вплинути через ці компоненти;
  • загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей.
  1. Деталізовано доступ до екологічної інформації, зокрема передбачено, що екологічна інформація, має бути актуальною, достовірною та співставною. Також розширено шляхи надання екологічної інформації, а саме:
  • оприлюднення у встановленому законодавством порядку документів державного планування, що стосуються довкілля, та звітів з моніторингу наслідків їх виконання для довкілля;
  • оприлюднення у встановленому законодавством порядку звітів з прогресу щодо виконання документів державного планування та нормативно-правових актів з питань, що стосуються довкілля;
  • оприлюднення у встановленому законодавством порядку даних, отриманих у рамках моніторингу довкілля та контролю діяльності, яка впливає або може впливати на довкілля;
  • оприлюднення у встановленому законодавством порядку документів дозвільного характеру, текстів угод, що стосуються довкілля або використання природних ресурсів;
  • оприлюднення у встановленому законодавством порядку документів, що створюються в результаті процедур оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки та оцінки ризиків щодо компонентів довкілля.
  1. Створення з метою вивчення, оцінки і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення, Інформаційного фонду даних державного соціально-гігієнічного моніторингу, як бази даних про стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, сформованих на основі результатів аналізу причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини. Складовою частиною Інформаційного фонду громадського здоров'я є дані державної системи моніторингу довкілля та її підсистем.
  2. Створення центральної референс-лабораторії з метою забезпечення точності, єдності та простежуваності вимірювань під час здійснення моніторингу атмосферного повітря, основними функціями якої є:
  • забезпечення простежуваності вимірювань, що здійснюються під час моніторингу атмосферного повітря відповідно до вимог, визначених у розділі 5.6.2.2 ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (ISO/IEC 17025:2017, IDT);
  • здійснення калібрування та повірки засобів вимірювальної техніки, що використовуються під час здійснення моніторингу атмосферного повітря;
  • забезпечення впровадження суб'єктами моніторингу атмосферного повітря системи забезпечення якості та контролю якості даних, що є результатом здійснення моніторингу атмосферного повітря, яка передбачає регулярне технічне обслуговування для забезпечення точності вимірювальних приладів;
  • участь у розробленні проектів нормативних документів, зокрема, з питань системи забезпечення якості та контролю якості даних, що впроваджується суб'єктами моніторингу атмосферного повітря;
  • управління програмами професійного тестування лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря;
  • координація діяльності лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря;
  • організація проведення порівняльних випробувань між лабораторіями спостереження за станом атмосферного повітря;
  • проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань);
  • співробітництво з референс-лабораторіями у сфері якості повітря інших країн.

ПАЕУ підтримує запропоновані зміни, але вважає, що контрольна функція моніторингу, яка полягає в адекватному реагуванні на можливі зміни, в першу чергу при прийнятті управлінських рішень, реалізована не в повному обсязі.

Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленим постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII, передбачалося удосконалення державної системи екологічного моніторингу, у т.ч. як складової реформування  системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В подальшому, Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 616-р, та Планом заходів щодо реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 353-р, передбачався перехід від системи тотального планового нагляду (контролю) до системи моніторингу та попередження порушень природоохоронного законодавства і здійснення контролю на основі ризик-орієнтовних показників. 

Серед шляхів реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, враховуючи досвід країн ЄС, передбачалося:

  • скасування планових перевірок малих та середніх підприємств, діяльність яких не становить підвищеної екологічної небезпеки, з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища у відповідному регіоні, та
  • забезпечення річного планування здійснення заходів з нагляду (контролю) на основі даних, які подаються суб’єктами господарювання, що провадять екологічно небезпечну діяльність, а також з урахуванням результатів державного моніторингу стану навколишнього природного середовища.

Проте, концептуальні засади, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС в частині здійснення контролю на основі ризик-орієнтовних показників не враховані Проектом.

Враховуючи викладене, ПАЕУ спрямовано відповідні пропозиції до профільного комітету Верховної Ради України

Завантажити лист            Завантажити таблицю

Підготовано комітетом екологічного права та законотворчості ПАЕУ

Прес-служба ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!