Новини

Повернутися до переліку новин

Відбувся GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM: яким бачить зелену економіку експертна спільнота і бізнес в воєнний і поствоєнний період?

24 червня, одразу наступного після історичного дня набуття Україною статусу кандидата у члени ЄС понад 200 представників бізнесу, експертної спільноти та представників державних органів влади зібрались, щоб дати відповідь на головне питання:

  ЯК ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ МАЙБУТНЄ ВІДНОВЛЕННЯ БУЛО СПРАВДІ ЗЕЛЕНИМ І СТІЙКИМ?

Проведено GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM: яким же бачить зелену економіку експертна спільнота і бізнес в воєнний і поствоєнний період?

Про хід обговорень та ключові акценти у статті нижче

  • У вітальній сесії організатори акцентували увагу на наступному:

«Попри те, що бізнес завжди думає цифрами, у світі все більше змінюється парадигма цінностей. В Україні компаніям доведеться не просто відновлюватись після перемоги у війні, а виходити на нові ринки чи повертатись на існуючі з низкою соціально-екологічних обмежень.

З метою комплексного та системного формування пріоритетних напрямків відновлення країни з урахуванням принципів сталості, приведення національного законодавства до реальної відповідності нормам права ЄС, запобігання ризикам національної безпеки, у т. ч. екологічної, та врахування національних інтересів експертне середовище, що об’єднало 35 галузевих асоціацій, досвідчених юристів, екологів, інженерів, 55 ЗВО та наукових інституцій, провівши міжсекторальний діалог під час підготовки форуму, спільно з учасниками та залученими галузевими фахівцями напрацювали Резолюцію форуму - https://ecolog-ua.com/news/rezolyuciya-forumu-biznes-v-novyh-realiyah-viyna-ekotransformaciya-yevrointegraciya» - розпочала форум Людмила Циганок, засновник НЦСР, президент спілки професіоналів довкілля ПАЕУ, організатор форуму

Gregory Tsouris, Green Deal Counsellor Delegation of the European Union to Ukraine продовжив:

«За останні роки ЄС був зацікавлений у зеленому переході України на найвищому рівні.

Ось чому ще в 2021 році ми відкрили нову главу в нашій співпраці в сфері зеленого переходу – Green Deal ЄС та діалог зеленого переходу України, але війна призупинила ці зусилля. Європейський Союз твердо вірить, що перехід до зеленої економіки – це чудова можливість для побудови більш справедливої та стійкої економіки. ЄС застосовує це до себе за допомогою Європейської зеленої угоди.

Реконструкція, яка допомагає перетворити українську економіку на чисту нульову і вільну від забруднення економіку, є способом досягнення економічного відновлення та доказом майбутнього економіки України за один прийом. Це створить умови для успіху України після війни».

 Далі слово мав  Сергій Поровський, головний експерт з фінансування та політики енергоефективності Проєкту UNIDO, що зазначив:

«Енергоефективність у промисловості має стати пріоритетом у відновленні економіки України. Цей напрямок має отримати потужну підтримку держави та має бути першочерговим фокусом для менеджменту бізнесу. Діяльність промислового сектору є основою формування ВВП. Відтак, через економічні процеси енергоефективність у промисловості напряму впливає не тільки на сам бізнес – його конкурентоздатність та прибутковість, але й на стійкість національної економіки, енергетичну безпеку; добробут та доступність енергоресурсів для кожного з нас!

«З боку UNIDO ми підтримуємо формування державної політики щодо енергоефективності та безпосередньо промислові компанії на шляху до підвищення енергоефективності: ми запровадили Фонд Гарантування Кредитів для пільгового беззаставного кредитування; в нас є Програма підтримки промисловості у вигляді тренінгів з впровадження системи енергоменеджменту; ми також запустили Національну програму винагород «Лідери з енергоменеджменту».

Іма Хренова-Шимкіна, директор проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні»

«Дуже важливо, щоб відновлення будівель та відбудова регіонів також відбувалися з урахуванням принципів енергоефективності, а новобудови відповідали усім сучасним вимогам, адже енергоефективність є важливою складовою зміцнення енергетичної безпеки України та зниження вартості життя українців. Впровадження заходів з енергоефективності дозволить зменшити державні витрати на енергію та опалення, а отже — з економить гроші платників податків. Енергоефективність створить міцну основу майбутнього розвитку нашої країни на європейських засадах.

Хочу підкреслити, що тільки комплексне впровадження енергоефективних реформ на усіх рівнях забезпечить системний підхід та синергетичний ефект в Україні і зробить нашу країну стійкішою до нових викликів».

Сесія 1. «Майбутнє промислової, продовольчої і екологічної безпеки» зосередилась на розгляді концептуальних питань:
  • Природоохоронні директиви ЄС: яке домашнє завдання в України?
  • Регуляторна політика. Ліцензування. Дерегуляція. Бізнес в умовах воєнного стану!
  • GREEN ECONOMIC RECOVERY in National Recovery Plan
  • Екологічні аспекти забезпечення продовольчої безпеки у військовий час
  • Аналіз поточної ситуації в Україні, основні зміни природоохоронного законодавства, яких потребує рух до ЄС.

1. Євгеній Федоренко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України повідомив:

«Сьогодні ми маємо виклик «євроінтеграційний». Зараз ми активуємо нашу діяльність на міжнародній арені, це першочергове завдання.  Вже 24 червня  країна приєдналася до «LIFE» – це потужний фінансовий інструмент країн-учасниць. Тобто, Україна отримала від Євросоюзу велику підтримку та колосальні можливості не лише для відновлення довкілля після збройної агресії росії, але і загалом для відновлення живої природи в Україні. Це те, на що ніколи не вистачало коштів.

Ми бачимо, який страшний вплив має війна на життя кожного українця. У той же час не менш страшний вплив ця війна має і на довкілля. Взяти хоча б сотні тисяч тонн металобрухту, що лишається на території України, ліси, які сьогодні значною мірою заміновані та зруйновані. Потрібно вже починати думати про їхню регенерацію. Саме на ці сфери і буде спрямована діяльність у рамках програми “LIFE”.

2. Соломія Старосольська, заступниця Голови ДРС України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) акцентувала увагу на основних кроках взаємодії з бізнесом:

  • Ліцензування (Спільні законопроекти з Мıнекономıки для ефективного регулювання процесів ліцензування  та видачі документів дозвільного  характеру в умовах воєнного стану)
  • Регуляторна політика
  • Дерегуляція

 

15 червня 2022 року  схвалено проект оновленого Плану пıдтримки бıзнесу  та дерегуляцıї з 200+ опрацьованими  пропозицıями та зауваженнями  органıв влади ı бıзнес-спıльноти

Які ж досягнення у дозвільній системі та ліцензуванню?

Чиновник зазначила, спільними зусиллями органів влади та профспілки екологів ПАЕУ ліквідовано регуляторний бар’єр для бізнесу! А саме - для оформлення дозволу підприємцям не потрібно реєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

Також С.Старосольська представила план з відновлення України від наслідків війни:

  1. Дерадянізація законодавства - нові підходи у регулюванні правовідносин
  2. Рестарт трансформації державних функцій в саморегулюванні підприємницької діяльності (альтернатива державному регулюванню)
  3. Єдині правила гри в регуляторному полі для органів влади всіх рівнів - запуск нових алгоритмів для ефективної оцінки регуляторного впливу
  4. Оптимізація завдань та функцій регуляторних, дозвільних, ліцензійних та контролюючих органів - скорочення дублюючих та невластивих функцій

3. Марина Денисюк, проектний менеджер, представник Офісу підтримки реформ при КМУ:

«Зелений» енергетичний перехід – це глобальний тренд кліматичної й економічної політики, що зумовлює необхідність докорінної перебудови цілих галузей. Роль металургії в цьому процесі дуже важлива, оскільки ключові рішення для досягнення вуглецевої нейтральності в енергетиці, будівництві, транспорті й машинобудуванні засновані на використанні сталі. Реалізація планів глобального «зеленого» енергетичного переходу в різних галузях промисловості до 2050 року потребуватиме як мінімум 2 млрд т сталі. А з військовими діями, ситуація погіршилася у шляху реалізації.

Звісно, що зрозумілим є те, що країну потрібно буде відновлювати на нових технологіях і з новими ланцюгами взаємодії. Це наш спільний челендж, який потрібно пройти у взаємодії держави та бізнесу.

Тема фінансування розглядається на найвищому рівні. На жаль, без якісних проєктів цей механізм не запрацює.

Також до обговорення долучились експерти:

  • Михайло Малков, стратегічний радник і керівник аграрного комітету «Української асоціації бізнесу і торгівлі»
  • Людмила Хоміч, віце-президент ПАЕУ, адвокат, еколог
  • Світлана Берзіна, голова Громради при Міндовкілля, ВГО «Жива планета»
  • Катерина Іванус, PR&медіа консультант
В дискусійній панелі «Декарбонізація і низьковуглецеві технології»

Олександр Домбровський, голова правління 100 RE Ukraine, Президент МХП Еко Енерджи презентував бачення використання зелених інструментів відновлення та розвитку, а також закликав замислитись:

Земля отримала енергії Сонця - 2 930 млрд МВт*год, а спожито світлом - 468 млн МВт*год.

Це становить:

  • 0,0156% від всієї енергії, що використав світ
  • 0,013% від енергії з викопного палива

Тобто, енергії лише Сонця вистачить для відновлення та розвитку України та цивілізаційного «зеленого» прогресу світу, а в нас ще є вітер, земля, вода та біомаса.

О. Домбровський акцентував, що через «брудну» голку ЄС у 2021 році енергоносії згенерували $261,8 млрд експортного виторгу росії, а половина цієї суми, $135,5 млрд - поставки до ЄС

18 травня 2022 року Європейська комісія схвалила план REPowerEU, який передбачає повну відмову членів ЄС від російських енергоресурсів.

  • Енергозбереження є найшвидшим і найдешевшим способом подолання поточної енергетичної кризи.
  • Прискорення переходу на чисту енергію.
  • Мобілізація близько 300 млрд євро для реалізації REPowerEU.

Андрій Закревський, генеральний директор «НЬЮФОЛК НКЦ», голова правління Асоціації  «Нафта та Газ України» додав:

«Водень ми використовуємо практично в усіх органічних та хімічних процесах. Хоч, водень і є проблемним у його приборкуванні до використання, проте це єдина можливість створити нову зелену хімію.

Важливо, в першу чергу, в нашій країні розпочати вивчати визначення «що таке водень», як його використовувати і тд. І лише тоді ми можемо говорити про зелену трансформацію.Суть зеленої трансформації полягає в тому, щоб водень не брати з природного газу, не брати із вуглеводнів, а робити водень із води та альтернативної енергії»

Олексій Рябчин, радник голови правління «Нафтогаз України», в свою чергу акцентував, що ключовою технологією, яка потрібна зараз нашій державі, є енергоефективність. Під час війни - це можливість вижити країні, а вже потім дасть  і можливість зеленого переходу.

 

 

 

Ганна Якименко,  експерт з охорони довкілля  ПАТ «НЕК «Укренерго», висловила думку, що

«Енергетичні кризи мають стати поштовхом для переосмислення ролі кліматичних змін в стратегіях українських компаній. Адже це безпосередньо впливає на вартість енергоресурсів, які необхідні для виробництва. Серед інших факторів впливу — ціни на ринку газу, електроенергії та вугілля. Бізнес буде вимушений адаптуватись до нових умов, враховуючи безпосередній вплив змін клімату на прибутковість активів. Крім того, українські компанії все більше інтегруються в глобальну енергетичну та економічну системи. Тому мають використовувати світові практики.

«Укренерго» є оператором української системи передачі електроенергії  і безпосередньо забезпечує інтеграцію відновлювальних джерел енергії в енергосистему країни. Ми здійснюємо амбіційний геополітичний проєкт — інтеграцію української енергосистеми до об’єднання ENTSO-E. Він передбачає синхронізацію енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи. Це безпосередньо впливає на декарбонізацію, адже без синхронізації з європейською мережею неможливий подальший розвиток відновлювальних джерел енергії, їх балансування, а також зменшення долі вугільних теплових блоків у структурі виробництва електроенергії»

Юлія Головчук, начальник відділу ОНС «Кривий Ріг Цемент», член ПАЕУ додала, що декарбонізація цементної промисловості передбачає:

  • Альтернативні сировинні матеріали (цементи з низьким вмістом клінкеру, заміна сировинних матеріалів на відходи)
  • Альтернативні види палива (біомаса, SRF та ін.)

А саме:

  • 0,88 т СО2 /т клінкеру (орієнтовна цифра для сухого способу виробництва цементу), з них паливо дає орієнтовний усереднений внесок 0,355 т СО2/т клінкеру (0,88 – 0,525 т СО2/т клінкеру при декарбонізації сировини)
  • 9 млн т цементу / рік
  • 6 млн т клінкеру /рік
  • 10 % викидів СО2 від викопного палива замінюється на викиди від спалювання альтернативне паливо (SRF, оброблених відходів) більше 213 тис. т скорочення СО2 /рік
  • 10% викидів сировинних матеріалів замінюється на декарбонізовані відходи (гранульований доменний шлак, зола ТЕЦ) більше 315 тис. т скорочення СО2 /рік
  • І також матеріальна утилізація відходів

 Ірина Данилкіна, генеральний директор ТОВ «Бюро «Еко-Стрім»:

«Не можна сьогодні ігнорувати той факт, що ще 1 січня 2020 р. вступив в силу Закон України «Про засади моніторингу, звітності, та верифікації викидів парникових газів» відповідно до якого великі підприємства, що здійснюють викиди парникових газів (ПГ), почали моніторити, верифікувати та готуватись до звітування про викиди ПГ перед Міндовкілля.

До 31 березня 2022 р. перші верифіковані звіти про викиди ПГ мали бути надані Міністерству. Війна внесла свої корективи та додала до проблем, які були наявні до лютого 2022 р. проблеми, пов’язані із воєнним станом.

На сьогодні діє рішення Уряду про зупинення строків надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання під час дії воєнного стану з подальшим їх поновленням протягом місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

Протягом одного місяця після скасування воєнного стану установки мають затвердити свої плани моніторингу, а протягом трьох місяців проверифікувати їх та відзвітуватись»

Сесія 2. «Інвестування в технології та інновації» зібрала кращих експертів сфери, щоб дати відповіді на питання:
  • Яким є сьогодні бачення бізнесу щодо залучення інвестицій
  • Фінансування сталого розвитку України у військовий та повоєнний час
  • Залучення іноземних інвестицій для трансформації бізнесу
  • Як отримати міжнародне фінансування на зелену модернізацію для green economic recovery

Віктор Галасюк, президент Української асоціації римського клубу, доктор економічних наук зазначив, важливим та актуальним терміном сьогодення є «економічна інженерія» - проєктування економічного майбутнього засобами економічної політики.

Це передбачає інструменти:

  • Фонд гарантування інвестицій MIGA
  • Індустріальні парки
  • Банк розвитку
  • Компенсація приєднання до інженерних мереж
  • Компенсація до 100% капітальних вкладень
  • Публічні закупівлі з локалізацією
  • Держлізинг / компенсація частки вартості продукції вітчизняного виробництва
  • Компенсація роботодавцям ЄСВ
  • Відміна відшкодування ПДВ при експорті сировини
  • Система підтримки несировинного експорту (ЕКА+)
  • Перегляд митних тарифів в інтересах виробників
  • Розумна дерегуляція
  • Визнання юрисдикції Великобританії та Сінгапуру у спорах інвесторів з державою

 Ольга Якименко, експерт із зелених фінансів, IFC, додала:

«Стале фінансування передбачає спрямування приватних інвестицій на перехід до кліматично-нейтральної, стійкої до змін клімату, ресурсоефективної економіки.

IFC та група Світового банку переводять свої фінансові операції та нові види діяльності у відповідність до цілей Паризької угоди:

  • 85% до 1 липня 2023 року
  • 100% до 1 липня 2025 року

Як держава, так і підприємства повинні інтегрувати кліматичні підходи у свій розвиток, максимізувати вплив кліматичного фінансування та досягти чіткого прогресу в адаптації до змін клімату та пом’якшення їх наслідків.

Банки мають ініціювати зміни, щоб виконати вимоги НБУ.

Політика НБУ щодо розвитку сталого фінансування:

  • 2022 рік

Банки зобов’язані імплементувати параметри ESG (екологічних, соціальних та управлінських) факторів у  систему корпоративного управління

Система управління екологічними та соціальними ризиками (ESRM) має бути інтегрована в загальну систему управління ризиками

  • 2023 рік

При відборі проектів для фінансування, банки будуть зобов’язані:

Оцінювати вплив проекту на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність

Розкривати інформацію щодо технічних критеріїв та класифікацій економічної діяльності, ESG-показників, на основі яких здійснено оцінювання та відбір таких проектів

  • 2024 рік

Банки повинні будуть розкривати інформацію про те, наскільки їх діяльність є сталою, про її вплив на довкілля, про репутаційні та фінансові ризики, що виникають у зв’язку із впливом їх діяльності на довкілля.

Вторгнення Росії в Україну негативно позначилось на ланцюгах створення вартості в агросекторі, від матеріальних ресурсів та пального, до виробництва та експорту зернових. Зелені проекти дозволять підвищити ефективність сільського господарства та скоротити витрати.

Альтернативні палива разом із енергоефективністю можуть замістити до 30% (до 2 млн тон) споживання палива в Україні.

Подальше збільшення зелених потужностей залежить від наявності маневрених потужностей та накопичувачів енергії, потенціал яких в україні оцінюється в 30-35 ГВт до 2050 року.

  1. Зелене/кліматичне фінансування зростає у всьому світі, перехід до зеленої економіки пришвидшиться в наступні роки.
  2. Україну очікує масштабна післявоєнна відбудова - унікальний момент поєднати її із зеленими інвестиціями.
  3. Ріст цін на енергоресурси та сировину знижує рентабельність виробництв та ставить під загрозу їх існування.
  4. Зелені проекти потрібно впроваджувати вже зараз у регіонах, де немає воєнних дій.
  5. І Україні вже розроблена та схвалена Стратегія сталого фінансування.
  6. Фінансовим установам потрібно впроваджувати нові механізми фінансування в умовах війни та післявоєнної відбудови»

Олексій Савін, директор департаменту сталого розвитку АБ «УКРГАЗБАНК»:

«АТ «Укргазбанк» як єдиний банк в Україні, що здійснює свою діяльність у відповідності до принципів сталого розвитку, вбачає своїм пріоритетом фінансування проектів з відновлення постраждалих від війни регіонів України, в тому числі з метою забезпечення мінімально прийнятного рівня життєдіяльності та соціального забезпечення громадян, відновлення економічної активності та усунення негативних екологічних наслідків військових дій»

Костянтин Орловський, голова ГО «Агенція інвестиційного розвитку громад і територій»:

«Післявоєнне відновлення:

  • Необхідно залучати інвестиції, а не просити гуманітарну допомогу
  • Для відновлення і трансформації економіки потрібні системні реформи
  • Мужність, енергія і завзяття також повинні бути присутні на економічному фронті

Іноземні інвестиції - фактор економічного відновлення та трансформації економіки.

Глобальний ринок іноземних інвестицій. Завдання для України:

  • Створити інфраструктуру для залучення інвестицій
  • Створити позитивний інвестеційний клімат
  • Сформувати інституційні інструменти залучення інвестицій
  • Створити атлас (програму) інвестеційних проектів
  • Сформувати інвестиційний бренд»
Сесія 3. Енергоефективна економіка:

Як зазначив Павло Пертко, старший експерт з промислової енергоефективності та системи енергоменеджменту, UNIDO в своїй презентації під час форуму:

Основні кроки що необхідні у сфері стимулювання підприємств до енергоефективності та захисту клімату:

  • Оцінка основних проблем державної політики.
  • Врахування ключових міжнародних зобов’язання України та найкращих практик стимулювання промислових підприємств.
  • Адаптація існуючих існуючих механізмів стимулювання промислових підприємств
  • Застосування Європейських інструментів (механізмів) стимулювання промислових підприємств
  • Визначення пріоритетні напрямків и бюджетного фінансування енергоефективних заходів на промислових підприємствах

 

OLIVER LOESCH, Head of Business Unit Emergy Policy and Energy Technologies, IREES, Germany, консультант від проєкту «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективності в Україні» поділився з учасниками досвідом політики та заходів щодо енергоефективності в Німеччині для зменшення залежності від викопного палива

 

А Наталія Черняєва, заступник директора з розвитку Unisolar, пояснила, чому важливо інвестувати в розподілену сонячну генерацію в Україні та додала про перспективи для України:

Необхідна активна підтримка установки дахових сонячних систем під час відновлення та реконструкції

Потрібні законодавчі директиви щодо вимог застосування відновлювальних джерел для нових будинків, а також вкрай важливі:

Економічна підтримка проз’юмерів сонячної енергії

Впровадження кращих практик по net-metering

 

Олексій Шишканов, керівник напрямку сонячних елетростанцій для бізнесу компанії Atmosfera, зазначив, щоб бізнесу забезпечити сталий розвиток у нових умовах, слід створити власні генеруючі потужності та оптимізувати використання енергетичних ресурсів

Для оптимізації використання енергетичних ресурсів необхідні:

  • Енергоаудит підприємства
  • Розробка програми по оптимізації витрат енергоресурсів
  • Реалізація заходів щодо оптимізації витрат електроенергії, газу, теплової енергії

 

Андрій Фролов, ментор проекту UNIDO/GEF «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств в Україні» розповів про зелені облігації як борговий інструмент та його особливості в усьому світі.

 

 

 

Сесія 4. «Покомпонентний екологічний менеджмент» зосередилась на розгляді питань:
    • Використання активного мулу заводу харчового виробництва з метою відтворення природного шару ґрунту на відвалах гірничо-видобувного підприємства ПрАТ «ІнГЗК»
    • Як Україні стати європейським економічним тигром 21 століття?
    • Кліматично сумісні рішення для післявоєнної розбудови громад: досвід ЄС та Швейцарії для України
    • Відновлення бізнесу в умовах війни
    • Рециклінґ стічних вод як комплексний інструмент економічного зростання підприємств, їх ресурсонезалежності та захисту довкілля
    • Очищення стічних вод підприємствами та побутовими споживачами, як найдієвіший інструмент для збереження водних ресурсів України
    • Як поступово припинити споживання озоноруйнівних речовин (ОРР) та фторованих парникових газів (ФПГ)
    • Поводження з відходами у післявоєнний період. Основні проблеми та рекомендації щодо їх вирішення
    • Забруднення атмосферного повітря як одна з найгостріших екологічних проблем сьогодення

    У сесії взяли участь:

    • Євген Бохонський, начальник відділу з охорони Навколишнього середовища ПрАТ «ІнГЗК»
    • Олена Мельник, к.т.н., старший науковий співробітник лабораторії кліматичної політики ETH Zurich (Switzerland), доц. СНАУ (Україна), координатор Erasmus+ Jean Monnet Chair EU Climate Leadership
    • Ольга Бойко, координатор Комітету з промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації
    • Ксенія Багрій, E&S менеджерка у Diligent Capital Partners, запрошений експерт у ASDE. Експертка у сфері нефінансової звітності та взаємодії із зацікавленими сторонами, спеціаліст з внутрішнього аудиту систем менеджменту SA8000, ISO 19011:2018, GRI Certified Sustainability Professional та тренер з нефінансової звітності
    • Сергій Анашкін, голова Правління ГС «Холодильна асоціація України»
    • Тетяна Омельяненко, к.е.н., експерт з питань поводження з відходами
    • Олексій Мясоєдов, директор з дослідження і розвитку Esmil Process Systems ltd, наголосив:

    Якщо не проводити якісне очищення стічних вод промислових підприємств, то забруднене середовище призводить до цілого ряду проблем:

    • У стічних водах молочних або м’ясопереробних підприємств містяться органічні забруднення, яйця гельмінтів і патогенна мікрофлора.
    • При попаданні в питну воду, органіка тваринного походження може стати причиною спалахів інфекційних захворювань людей.
    • Неочищені стічні води промислових підприємств впливають на колір, запах і присмак води, порушують кислотно-лужний баланс середовища.
    • Нафтопродукти, рослинні і тваринні жири при попаданні в річки і озера утворюють на поверхнях водойм плівку, яка перешкоджає збагаченню води киснем.
    • Все це погіршує якість води і робить її непридатною для пиття і використання в побутових та рекреаційних цілях.
    • Разом з неочищеними стічними водами промислових підприємств текстильної, хімічної або металообробної галузі у водойми потрапляють шкідливі для риб, тварин і людей отруйні речовини.
    • Забруднені стічні води промислових підприємств значно скорочують обсяги питної води. В такому середовищі вирощується риба, забрудненою водою поливають сільськогосподарські культури, напувають тварин. Все це – продукти харчування, які можуть мати безпосередній негативний вплив на здоров’я людей.

    Нагадаємо, GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція» було проведено 24 червня онлайн

    Організатори форуму:

    • Профспілка професіоналів довкілля ПАЕУ
    • Національний центр сталого розвитку 
    • проєкт UNIDO (Проєкт UNIDO/GEF «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України»)
    • проєкту «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини 

     

    Прес-служба ПАЕУ

    Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

    Читайте також:

     

    Розсилка новин

    CAPTCHA
    Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
    X
    Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
    УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
    Забули пароль?
    X
    Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
    УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
    Забули пароль?

    Щоб отримувати всі публікації
    від сайту «ecolog-ua.com»
    у Facebook — натисніть «Подобається»

    ecolog-ua.com

    Дякую,
    не показуйте мені це!