Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Високе закислення грунту: ПАЕУ про шляхи подолання загрози втрати головного ресурсу України

Внаслідок ведення інтенсивного сільського господарства, неефективного та надмірного використання азотних добрив у погоні за підвищенням врожайності, на третині орних земель України відбувається дуже швидке підвищення кислотної реакції ґрунтів.

Термінового вирішення проблема підвищення кислотності ґрунтів потребує у Вінницькій, Житомирській, Київській та Хмельницькій областях, де більше половини ґрунтів мають підвищену кислотність. Також потребують системних заходів з відновлення кислотного режиму ґрунти у Сумській, Чернігівській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Черкаській областях, третина яких підкислені. У Полтавській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській, для яких підвищена кислотна природна реакція ґрунтів не типова, останнім часом через надмірне внесення азотних добрив стрімко зростає кислотність орних земель.

Основною причиною підвищення кислотності є інтенсивне вирощування у зазначених областях високопродуктивних культур – буряк, кукурудза, соняшник.

Програми з хімічної меліорації ґрунтів, у зв’язку з відсутністю фінансування, як з обласних, так із державного бюджетів, не виконуються більше 10 років, вапнування кислих ґрунтів не проводиться.

Якщо не почати працювати над відновленням та збереженням сільськогосподарських земель вже зараз, родючі українські ґрунти скоро стануть не більше, ніж спогадом.

Підвищення кислотності ґрунтів призводить до пригнічення мікробіологічної діяльності в кореневмісному шарі ґрунту, нагромадження шкідливих для рослин рухомих форм елементів живлення, ураження рослин хворобами, засвоєння рослинами радіонуклідів, важких металів, накопичення в них нітратів. Через пригнічення кореневої системи вільним алюмінієм знижується зимостійкість та посухостійкість озимих культур, збільшується засміченість полів бур’янами (більшість бур’янів витримують кислу реакцію ґрунтового розчину). Також кислотність негативно впливає на усю ґрунтову біоту (мікроорганізми, водорості, гриби).

Проблема набуває особливого значення та потребує термінового втручання держави у зв’язку із глобальним потеплінням - у посушливі сезони посилюється токсична дія алюмінію у кислому середовищі, внаслідок чого відбувається пригнічення росту рослини, зниження врожайності і гірша якість зерна.

Вапнування (лімінг) - найбільш економічно доступний метод поліпшення кислотності ґрунту. Вапнуванням можна як підтримувати бажаний рівень кислотності ґрунту, так і проводити відновлення pH до відповідного рівня. Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (pH  від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50%.

Вапнування ґрунтів покращує фізико-хімічні та агрофізичні властивості кислих ґрунтів, позитивно впливає на розвиток корисної мікрофлори і біологічну активність кореневмісного шару ґрунту, забезпечує зростання обсягів та підвищує якість врожаю. Основні джерела матеріалів для меліорації - вапно, подрібнений вапняк, крейда дефекат і доломітове борошно, що містять карбонати кальцію і магнію, нейтралізують кислотну реакцію в ґрунті.

У Світі для хімічної меліорації кислих ґрунтів працюють масштабні державні програми відновлення ґрунтів. На жаль, сьогодні в Україні надається перевага внесенню різного роду добрив та добавок, які швидко підвищують врожайність, проте у довгостроковій перспективі вбивають знамениті українські ґрунти. Так, із обстежених, під час агрохімічного обстеження Інститутом охорони ґрунтів України, на Вінниччині – третина ґрунтів  сильнокислі та середньокислі, які потребують першочергового вапнування.

Експерти ПАЕУ наголошують, Україні терміново потрібні необхідні зміни у підходах до ведення сільського господарства як у загальнодержавній земельній політиці, так і на рівні сільгоспвиробників усіх рівнів і форм власності. Настав час повернутися до відповідального обробітку землі.

Особливу роль у відновленні родючості ґрунтів та зменшення їх кислотності мають відігравати ОТГ, що можуть встановити дієвий контроль на орних землях, наданих у оренду сільгоспвиробникам.

Разом з тим, органи виконавчої влади у сфері контролю якості ґрунтів мають посилити державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” чинний, необхідно активувати роботу Державної інспекції у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, посилити відповідальність за псування земель.

Основою для розроблення та впровадження заходів щодо відновлення оптимальної кислотності ґрунтів має стати загальнодержавна система агрохімічного моніторингу якості ґрунтів.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!