Як подолати найбільш проблемні питання протидії кримінальним правопорушенням у сфері охорони довкілля в умовах збройної агресії

Як подолати найбільш проблемні питання протидії кримінальним правопорушенням у сфері охорони довкілля в умовах збройної агресії Спілка ПАЕУ запросила розповісти Вікторію Літвінову, заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора вже 27 жовтня на форумі взаємодії «Together» 

Відкритий воєнний напад російської федерації - це подія, у яку важко було повірити. Це виклик не тільки для Українського народу, а й для усього світу. І це реальність з якою ми маємо справу сьогодні, і нажаль її наслідки будуть відчувати ще навіть нащадки.

В умовах збройної агресії проти України особливої гостроти набуває проблематика охорони довкілля.

Як вже неодноразово підкреслювалося природа є мовчазним свідком і жертвою війни адже для неї наслідки бойових дій часто є вкрай важкими, а інколи і незворотними.

Саме тому, як національним, так і міжнародним законодавством регламентовано особливості захисту навколишнього природного середовища в таких особливих умовах.

Разом з тим, на практиці, правозастосовчі органи зустрічаються з низкою проблем, які пов’язані як з недосконалістю правового регулювання, так і відсутністю достатньої напрацьованої практики щодо протидії кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища в умовах збройної агресії.

Так, можливість притягнення винних до відповідальності за умисні злочини проти довкілля передбачена міжнародним правом.

Відповідно до статей 35, 55, 56 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08.06.1977 учасникам збройного конфлікту заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу, а установки і споруди, що містять небезпечні сили (греблі, дамби й атомні електростанції), не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли вони є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення.

Водночас тексти Конвенції та Додаткового протоколу не дають чітких вказівок про змістове наповнення цих понять. Немає їх і в інших міждержавних міжнародних чи міждержавних актах.

Наразі правоохоронними органами України розпочато понад 70 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, вчинені у сфері охорони довкілля, що пов’язані із вторгненням російської федерації на територію України. З них за статтею 441 КК України (екоцид) – 10 кримінальних проваджень, за статтею 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни) – понад 60.

Зокрема, російські війська обстрілюють нафтобази та великі промислові об'єкти по всій Україні, здійснюють напади на об’єкти ядерної енергетики. Мають місце факти забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, тяжкими металами внаслідок обстрілів, застосування вибухівки та інших видів озброєння, знищення флори і фауни, знищення та пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду, неможливість використання земельних ресурсів через наявність мін та інших небезпечних предметів, загрози джерелам водопостачання тощо. Окреме місце серед негативних наслідків посідають масові пожежі у лісах і степах, що виникають у результаті цих нападів та які призводять до знищення цілих екосистем.

Спеціалізована екологічна прокуратура долучена до організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, якими спричинена школа довкіллю. 

При цьому робота є різноплановою і полягає не лише у забезпечені процесуального керівництва у конкретних кримінальних провадженнях, але і в налагодженні співробітництва з міжнародними та громадськими інституціями щодо збору доказової бази для подальшого використання у міжнародних судових і квазісудових органах, Міжнародному кримінальному суді.

Систематично проводяться консультації з міжнародними експертами щодо обсягу та предмету доказування, вживаються всі можливі заходи для процесуальної фіксації наслідків та причинно-наслідкового зв’язку.

Наприклад, у вересні представниками Спеціалізованої екологічної прокуратури з цих питань проведено робочу зустріч з Фабріціо Гарігліа - Директором Офісу Міжнародної організації з розвитку права (IDLO) у м. Гаага, екс директором відділу прокурорів Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, колишнім старшим радником Апеляційної палати Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Іншим напрямом є удосконалення національного законодавства на цьому напрямку, у тому числі розроблення методик розрахунку шкоди навколишньому природному середовищу, завданої військами російської федерації.

Так, наказом від 01.03.2022 № 73 Державної екологічної інспекції України представника самостійного структурного підрозділу включено до складу оперативного штабу для фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України.

Спеціалізована екологічна прокуратура також постійно приймає участь у нарадах в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України з питань підготовки та впровадження методик, передбачених Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, а також оцінки екоциду та його впливу на навколишнє середовище.

В умовах воєнного стану певних змін зазнали стан і структура екологічної злочинності, причини та умови, які її зумовлюють.

Запровадження мораторію на проведення перевірок, закриття доступу до електронних реєстрів та баз даних, їх неоновлення, зупинення фінансування та відсутність коштів, реформування певних галузей в умовах воєнного стану, спрощення окремих процедур та інші обставини створюють загрози для ослаблення або вилучення запобіжних механізмів забезпечення відповідального і законного використання природних ресурсів.

У деяких регіонах спостерігається збільшення кількості випадків незаконного використання природних ресурсів, що може бути зумовлено, зокрема, зосередженням зусиль працівників правоохоронних органів не на попередження таких кримінальних правопорушень, а насамперед на виконання завдань із протидії збройній агресії, фіксації злочинів проти життя, здоров’я, миру, людяності та правопорядку.

Зважаючи на наведене протидія протиправним проявам у сфері використання природних ресурсів лише поточного року вже тричі обговорювалась на нарадах у Генерального прокурора. Охорону довкілля, у тому числі лісових ресурсів, надр визначено одним з пріоритетів у діяльності органів прокуратури.

Перешкоджання дії детермінантів злочинних проявів у сфері довкілля потребує вжиття системи різноманітних державних та громадських, регулюючих та охоронних, економічних та організаційних, правових та технічних заходів, які будуть забезпечувати правомірну екологічно значущу поведінку громадян в особливий період.

Зупинимося на окремих проблемних питаннях, що пов’язані із забезпеченням ефективного державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства.

Постановою Уряду від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану».

Водночас, згідно з пунктом 2 Постанови протягом періоду воєнного стану дозволили здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, проте виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Вважаємо, що відсутність повноцінного державного контролю істотно впливає на кількість порушень, які допускають громадяни та суб’єкти господарювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, на підставі підпункту 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» з метою відведення загрози національній безпеці обмежено доступ до певних реєстрів та баз даних, які містять інформацію про обіг природних ресурсів,  спеціальні дозволи на їх використання тощо. 

Такі заходи суттєво обмежили можливості громадських організацій, які завжди були небайдужими до проблем захисту довкілля.

З урахуванням зазначеного слід докласти особливих зусиль для забезпечення дотримання законності у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В умовах воєнного стану розпочато реформування лісового господарства. Кабінетом Міністрів України 07.09.2022 прийнято постанову, яка передбачає реформування лісової галузі.

Замість 24 обласних управлінь Держлісагентства утворюються 9 регіональних офісів лісового та мисливського господарства, 158 лісогосподарських підприємств зливаються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України».

Разом із тим, проблеми у галузі лісового господарства є настільки значними, що навіть стали причиною видання Указу Президента України від 29.09.2022 № 675/2022 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період».

Серед іншого, складна ситуація на ринку енергоресурсів в сотні разів підвищила попит серед населення на купівлю деревини для опалення домівок, у зв’язку із чим стрімко почали зростати незаконні порубки лісів та навість виникли випадки шахрайства у цій сфері.

Так, використовуючи попит серед населення шахраї розміщують оголошення у мережі інтернет про продаж дров для опалення та вимикають телефони відразу після отримання передплати на карту.

У зв’язку з цим, в умовах воєнного стану зусилля правоохоронних органів, прокуратури, громадськості та бізнесу повинні бути зосереджені як на супротиву країні-агресору, так і на створенні нової відбудованої енергоефективної держави.

У кожного своя роль в спільній боротьбі із ворогом.

• Працівники органів контролю та держаних підприємств мають професійно виконувати свої функції.
• Представники бізнесу повинні сумлінно дотримуватись всіх екологічних правил і встановлених процедур, а також забезпечувати неухильне дотримання вимог закону про сплату екологічного податку чи рентної плати за використання природних ресурсів.
• Громадські організації мають забезпечити інформаційну підтримку, доступ до інформації про сучасні тренди в цій галузі та здійснювати громадський контроль за всіма учасниками суспільних відносин у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Сподіваємось, що бізнес дійсно уважно буде ставитися до використання енергоефективних технологій та розбудовуючи свою державу ми створимо нову екологічну реальність.

Долучайтесь до обговорення і напрацювання резолюції Форуму!

Прес-служба ПАЕУ