Як «покращення» в сфері ОВД затягує зашморг на шиї дрібних сільгоспвиробників під час війни

Після розпаювання майна колишніх колгоспів, нові господарі в якості паїв отримали у власність склади паливно-мастильних матеріалів, тваринницькі комплекси, зерносховища, токи тощо. І почали на власний розсуд вдихати життя в напівзруйновані приміщення.

Дехто заснував фермерське господарство, інші влаштували елеватори або  почали вирощувати свиней, курей, розводити хутрових звірів.

Проте більшість власників сільгосппідприємств, вкладаючи значні кошти в реконструкцію, здійснили це без проектної документації, не врахували вимоги сучасного законодавства та думку людей, що обходиться їм надто дорого.

Що з цього вийшло розглянемо нижче    

Здійснення господарської діяльності, в т.ч зберігання паливно-мастильних матеріалів, без оцінки впливу на довкілля продовжує бути найбільш «модним» порушенням вимог природоохоронного законодавства, які виявляються інспекторами Державної екологічної інспекції.

Реєстр судових рішень рясніє рішеннями про зупинення діяльності (заборону експлуатації) складів ПММ побудованих за часів СРСР без висновку державної екологічної експертизи/висновку ОВД за позовами Державної екологічної інспекції.

Такі рішення судів можуть покласти край діяльності сільгосппідприємства та спричиняють йому значних фінансових та репутаційних збитків.

Окремі суди дотримуються інших  правових позицій - Оцінка впливу на довкілля не проводиться щодо діяльності, яка вже реалізується.

Така  правова позиція  підтверджується і Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі  від 28 червня 2022 року №160/17130/21.

Зокрема суд зазначив, «що у товариства відсутній обов`язок щодо отримання висновків з оцінки впливу на довкілля на склад для зберігання пестицидів та агрохімікатів та пункт заправки техніки, оскільки останнє не здійснює діяльності ні в енергетичній, ні в хімічній промисловості.

Крім того, стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Тобто аналіз ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» доводить, що оцінці впливу на довкілля підлягають ті чи інші види планованої діяльності та об`єкти в залежності від видів господарської діяльності.

Зі змісту наведеного вбачається, що оцінка впливу на довкілля проводиться щодо планованої діяльності, тобто діяльності, яка лише планується. Оцінка впливу на довкілля не проводиться щодо діяльності, яка вже реалізується».

Хитросплетіння норм законодавства

Закон України  «Про оцінку впливу на довкілля», зокрема статті  3;16 передбачають зупинення діяльності (заборона використання) складу з  поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше без такої оцінки.

В той же час, статтею 17 Закону встановлено що, Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 р. № 45/95-ВР набув чинності 21.02.1995 р.

Довідково*
Державна екологічна експертиза проводилася, якщо об'єкти становили підвищену екологічну небезпеку згідно Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який був затверджений лише 28.08.2013 р. постановою КМУ № 808 (набула чинності 19.11.2013 р.).

Така неоднозначність законодавства породжує цілком протилежні рішення судів. Страждає зазвичай виробник.

Нове в законодавстві

Проте ситуація змінилася ще більше не на користь сільгоспвиробників у зв’язку із прийняттям Міндовкілля наказу «Про затвердження типової інформаційної картки адміністративної послуги з видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами » від 2 серпня 2022 року №277.

З часу прийняття наказу для отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами серед інших документів необхідно надати в ЦНАП відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планової діяльності, яка згідно з вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»  підлягає оцінці впливу на довкілля.

Нагадаємо, що при зберіганні пального в резервуарах (бочках, цистернах) здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, про що ми наголошували неодноразово і в журналі «ECOBUSINESS», і на зустрічах ПАЕУ.

Така діяльність згідно ст.11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»  може здійснюватися після отримання дозволу на викиди.

З часу прийняття наказу №277 в разі поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше незалежно від часу введення його в експлуатацію, для отримання дозволу на викиди при експлуатації складу ПММ потрібно здійснити процедуру ОВД та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планової діяльності.

Безглуздість такого підходу демонструє РЕАЛЬНИЙ ПРИКЛАД:

Що отримає обласна державна адміністрація?

Сільгосппідприємство сплатить власних коштів в розмірі 15875,80 грн за проведення громадського обговорення.

Що отримає державний бюджет?

4 копійки податків.

Як під час війни державою буде підтримано сільгоспвиробника? 

Вищезазначені зміни приведуть до додаткових витрат в 150-200 тис. грн на оплату послуг консалтинговій компанії за підготовку купи макулатури з ОВД.

Як зміни допоможуть громадам і довкіллю?

Питання риторичне…

Так що ми оцінюємо?

Висновок зрозумілий кожному, хто займається забезпеченням продовольчої безпеки України. 

Підготовано І.Паламарчуком, головою комітету спілки професіоналів довкілля ПАЕУ з охорони надр, заслужений природоохоронець України, екоаудитор