Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Як Україні збільшити площу лісового покриву, підвищити стійкість лісів і їх роль у відновленні втрати біорізноманіття

Світова спільнота наголошує на збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Доки в ЄС працюють над тим, щоб збільшити площу лісового покриву, підвищити стійкість лісів і їх роль у відновленні втрати біорізноманіття, пом’якшити наслідки і надати допомогу в адаптації до зміни клімату, в Україні стан справ в лісовій галузі дійсно критичний.

Ключова опора для «Європейської Зеленої угоди» (E.Green Deal) і лідерства ЄС в міжнародних діях по досягненню глобальних суспільних благ і цілей сталого розвитку (SDG) - комплексний і амбітний довгостроковий план із захисту природи та запобігання деградації екосистем  «Повернення природи в наше життя. Стратегія по збереженню біорізноманіття до 2030 року».

До Стратегії пропонується План відновлення деградованих природних територій по всій Європі і зниження навантаження на біорізноманіття, який включає:

  • посадку більше 3 мільярдів дерев відповідно до екологічних принципами;
  • захист залишків старовікових лісів і пралісів;
  • ліквідація добування охоронюваних видів або її зниження до рівня, що забезпечує повне відновлення виду.

Чому ж Україна так стрімко втрачає «зелені легені»?

Необхідно спочатку розмежувати поняття «самовільна рубка» ̶ без дозволу взагалі і «незаконна рубка»  ̶  рубка з порушенням законодавчих норм і правил а також порушенням встановлених у дозволі на рубку (лісорубному квитку) нормативів.

Самовільні рубки здійснюють селяни і «чорні лісоруби» – з ними досить успішно бореться лісова охорона і поліція, обсяги таких рубок незначні і не критичні для довкілля.

Практично усі рубки у межах розрахункової лісосіки (за лісорубним квитком) на сьогодні незаконні, оскільки дозвіл на рубку є, але під час проведення рубок присутні численні порушення норм і правил проведення рубок.

Незаконна рубка - це майже завжди такі порушення (перелік не повний):

  • перевищення обсягів дозволеної до рубок деревини;
  • перевищення площі і зміна конфігурації лісосіки;
  • заниження сорту заготовленої деревини;
  • зміна сортименту (заготовили ділову деревину, а на папері – дрова);
  • заготівля деревини переважно у літній період (потрібно взимку, щоб не знищувати підріст та лісову підстилку);
  • трелювання деревини важкою лісозаготівельною технікою із пошкодженням стовбурів дерев, знищенням чагарників та лісової підстилки;
  • трелювальні волоки у гористій місцевості проходять по потічках, фактично знищуючи їх;
  • порубочні рештки (гілля, пні, зламані стовбури дерев тощо) часто залишаються на лісосіці. Під зливи у горах вони змиваються водою до виположених трелюванням потічків і цією «ринвою» на шаленій швидкості водою несуться униз, роблячи катастрофічні наслідки, оскільки завдяки ним формується сельовий потік.

Найбільшу шкоду на сьогодні завдають лісам так звані “санітарні рубки”, під час яких «санітарять» найкращі дерева, ділову деревину, проводячи фактично вибіркову, а не санітарну рубку. Всихаючі, відсталі у рості, зламані дерева залишаються у лісі. Таким чином формується джерело для розвитку шкідників та осередок з високою пожежною небезпекою.

Стан справ дійсно критичний, оскільки незаконні рубки проводить державний орган, що здійснює одночасно три несумісних функції:

  • сам призначає рубку (розпорядження природним ресурсом)
  • сам рубає і продає а також має власні переробні підприємства (господарська функція)
  • сам здійснює контроль (контролююча функція).

Потрібно розділити ці три функції за належністю.

  1. Розпорядження природним ресурсом – Мінприроди.

  2. Господарська діяльність – бізнес.

  3. Охорона лісів від самовільних рубок, пожеж і шкідників – Держлісагентство.

Голова Комітету з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття, розвитку екомереж, віцепрезидент ПАЕУ, еколог-практик Валентин Щербина зазначає:

«Ліс росте й без лісника. Але вирощування високопродуктивних деревостанів (не змішувати зі створенням лісів!) потребує фахового підходу і може на виділених для цього площах, в межах потреб держави, проводитись на договірних засадах лісогосподарськими підприємствами, як і догляд за лісом.
Тобто, лісгосп за договором (тендер!) може надавати послуги з посадки лісу. Через три роки ми приймаємо роботи і платимо гроші за лісові культури, що вижили.
Далі укладаємо договір на догляд за ними. На 10 років. Потім наступний договір. Нічого складного, правда ж?
Але спочатку у лісника потрібно забрати сокиру, це не його інструмент.
Інструмент лісника – ЛОПАТА!»


Прес-служба ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!