Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Як зменшити наслідки паводків: рецепт від ПАЕУ

Паводок 2020: пропонуємо разом розглянути причини паводку та причини катастрофічних наслідків.

Ретроспектива

Академік Костянтин Меркурієвич Ситник зазначав, що небезпечні паводки були у Карпатському регіоні у 1700, 1730, 1864, 1887, 1895, 1900, 1911, 1913, 1926, 1927, 1933, 1941 роках. Дванадцять паводків за 240 років!!

Можна відмітити, що з часу початку «освоєння» Карпат австрійською, а з 1867 року - австро-угорською владою, частота паводків кожного сторіччя збільшується утричі.

Однак наймасштабніше вирубування лісів почалось у повоєнні роки, коли щороку рубали 3-4 розрахункові лісосіки, трелювали важкою гусеничною технікою, порушуючи будь-які нормативи і правила лісозаготівель у гірських районах. За 15 років вирубано близько 20 % лісів Карпат.

Закономірними наслідками такого «господарювання» радянської влади стали паводки 1948, 1955, 1957, 1959, 1964, 1969, 1970, 1974, 1977, 1980, 1982, 1992. Дванадцять паводків за 44 роки! (у середньому кожних 3,6 роки).

За часів незалежності частота паводків суттєво не зменшилась: 1993, 1997, 1998, 2001, 2017, 2019, 2020 років. Сім паводків за двадцять вісім років! (у середньому кожних 4 роки).

Оскільки кількість і частота опадів за останніх 300 років у регіоні суттєво (у рази) не змінилась, можемо зробити висновок про яскравий прояв кумулятивного впливу природних факторів (понаднормова кількість опадів) та антропогенних, з суттєвим переважанням антропогенного чинника.

Для ясного розуміння ситуації у регіоні та прийняття необхідних зважених рішень і реалізації швидких заходів, необхідно усвідомити невідворотність паводків.

При невисокій лісистості (близько 40 %), великій кількості опадів (до 1600 мм в рік), в умовах глобального потепління клімату, що призводить до посилення активності циклонів, паводки у Карпатському регіоні будуть повторюватись.

Періодично, під час циклонів, протягом кількох днів у горах може випасти двохмісячна норма опадів, 200 мм а то й більше, внаслідок чого часто виникає небезпечна паводкова ситуація.

Запобігти цьому неможливо, як неможливо зупинити глобальне потепління, змінити напрям циклону чи вирівняти гори.

Але зменшити наслідки — можна і потрібно.

Перш за все потрібно чітко розрізнити:

  1. причини паводків (як природного явища);
  2. причини їх катастрофічних наслідків (як результату неправильного ведення господарства у паводконебезпечних районах).

Причини паводків

Залежно від характеру земної поверхні, на яку потрапила ця маса води, відбувається її подальший розподіл. Кожен паводок унікальний, не існує двох однакових, його специфіку зумовлює комплекс факторів природного та антропогенного характеру, від комбінації яких залежить розвиток паводку у часі і просторі. Основними характеристиками підстилаючої поверхні, що визначають розвиток паводку, є площа і характер водозбору, форма та крутизна схилів, наявність гірських хребтів та долин, ступінь їх розчленованості яружно-балковою системою, кількість водотоків та характер річкової сітки, наявність та тип рослинності, ступінь еродованості схилів та ін. Тобто, різні експозиції схилу, навіть різні його частини, можуть затримати суттєво відмінні обсяги опадів.

Для кожної території, залежно від специфічного для неї комплексу паводкоформуючих факторів, одним із визначальних є поглинаюча ємність підстилаючої поверхні. Найвищою є поглинаюча ємність підстилаючої поверхні у змішаних хвойно-широколистяних лісів — буково-ялицеві ліси, бучини та діброви, що здатні акумулювати в собі до 45 відсотків опадів. З них близько 10 % навіть не доходять до земної поверхні, інші 35% — переводяться у підземний стік, рівномірно розповсюджуючись схилом. Найнижчою є поглинаюча ємність у позбавлених ґрунтового і рослинності і покриву ділянок схилу.

Суттєві корективи у поглинаючу здатність може внести погодний фактор — мерзла земля практично не може поглинути вологу і перевести поверхневий стік у підземний (паводок листопаду 1998 року).

Важливим фактором у розвитку паводку є крутизна схилу, від якої напряму залежить швидкість водного потоку. Найвищою швидкість буде на знеліснених стрімких схилах крутизною більше 20 градусів.

Ступінь ерозійного розчленування схилу. Найкращу здатність розсіювати і переводити поверхневий стік у підземний має рівний, заліснений схил, укріплений від зсувів кореневою системою листяних порід дерев. Найгіршу –оголений від вершини до підніжжя (потічка) схил, із глибокою ерозійною сіткою, утвореною на місці тимчасових лісовозних доріг, трелювальних волоків.

Для проходження водного потоку важливим є звивистість русла, наявність здатної прийняти воду заплави та, у випадку мілководних гірських річок,  характер дна. Найкраще уповільнюють надмірну кількість води, що надходить із схилу, звивисті русла річки з кам’янистим (не пошкодженим!) дном, валунами, порогами, заплавою на поворотах. Найгірше — спрямлені русла з пошкодженим дном під час видобування піщано-гравійної суміші та знищеною під час прокладання доріг (забудовою) заплавою.

Суттєві корективи у пропускну здатність русла може внести змитий з оголеного рубками лісу стрімкого схилу залишки ґрунту, порубочні рештки (гілля, пні), крупні валуни. У такому разі русло річки перетворюється у селевий потік із швидкістю 9-13 м/с.

Причини катастрофічних наслідків паводків

Сформована Урядом і озвучена Президентом України у 2001 році причина катастрофічних наслідків не змінилась та найближчим часом не зміниться: “невідповідність гірським умовам ведення лісового, водного, сільського господарства”.

На сьогодні у Карпатах в результаті господарської діяльності сформовано найгірший варіант підстилаючої поверхні для проходження паводку, серед яких слід виділити окремо такі паводконебезпечні фактори:

  • не пропорційно зросла площа полонин, ущільнених випасанням худоби, порізаних уздовж схилу сіткою прогінних шляхів, туристичних стежок, тимчасових доріг, “джипінгом” і т.п.
  • катастрофічні обсяги і площі рубок лісів у високогір’ї, де формується і набирає силу паводок;
  • масові рубки найцінніших для регулювання паводку лісів — багатоярусних, з глибокою і розгалуженою кореневою системою, мішаних хвойно-широколистяних лісів природнього походження, бучин, дібров;
  • знищений під час заготівлі лісу рослинний покрив, оголені від землі схили, трелювальні волоки, лісовозні дороги, полишені на лісосіках неліквідні частини дерев, порубочні рештки та пні під час паводку будуть змиті по схилу і потраплять у потічки та річки;
  • спрямлені трелюванням і лісовозними дорогами потічки, тимчасові водотоки, забиті землею, порубочними рештками, лише накопичують воду, раптово скидаючи її у річку;
  • спрямлені русла річок, порізані дорогами, місцями знищені і забудовані заплави не можуть прийняти воду і зменшити силу водного потоку;
  • розповсюджена практика будівництва тимчасових мостів та місточків свайного типу, які під час паводку затримують колоди, пні, валуни, роблячи тимчасові загати, які при руйнуванні утворюють селевий потік висотою 2-3 м

Окремо слід зазначити такі фактори:

  1. дуже низький рівень екологічної свідомості громадян, територіальних громад;
  2. відсутність державного контролю;
  3. надвисокий рівень корупції місцевих органів влади;
  4. не ефективний, місцями — відсутній протипаводковий копмлекс;
  5. початок масштабного будівництва масштабних туристично — рекреаційних комплексів (“Буковель” та ін).

Про перспективи

Оскільки кошти, що виділяє держава, спрямовуються на ліквідацію наслідків, а не причин, катастрофічні паводки будуть періодично повторюватись. Беручи до уваги посилення дії факторів, що дестабілізують тендітні гірські екосистеми, появу нових, масштабних загроз (проекти забудови полонини Боржава, лижний комплекс на Свидовці, вакханалія з міні-гес та ін.) прогнозовано зростуть масштаби паводків.

За моїм прогнозом, до 2030 року паводки будуть кожних 2-3 роки, близько 10 % території Карпат буде непридатною для господарського використання через відсутність лісів, зруйновані дороги, знищену інфраструктуру.

До 2050 — 20 % території Карпат стане непридатною для господарського використання через щорічні паводки.

Час приймати рішення!

 

Що необхідно зробити терміново: рецепт ПАЕУ

Лісове господарство.

Ліквідація Держлісагентства та його територіальних органів. Функція лісника має докорінно змінитись — від насадження і рубок — до сприяння природньому поновленню і охорони. Від суцільних рубок потрібно відмовитись назавжди, у горах не рубають ліси, рубають окремі дерева. Так забезпечується екологічна рівновага, що дозволяє тривало, невичерпно користуватись екосистемними послугами гірських лісів.

Реорганізація системи ведення лісового господарства регіону за принципом — вирощуємо не те, що потрібно людині, а те, що потрібно природі.

На заміну штучно створеним насадженням монокультур ялини мають зрости близькі до природніх змішані хвойно-широколистяні буково-ялицеві ліси, бучини та діброви. Природа знає краще, де який ліс має бути у сучасних умовах, який ліс більш стійкий до змін клімату, хвороб та шкідників.

Водне господарство

Імплементація Директиви 2007/60/ЄС ЄС, де чітко прописаний порядок оцінки і управління ризиками, пов'язаних з підтопленням.

Відображення у публічній кадастровій карті та винесення в натуру прибережних та водоохоронних смуг, заплав, заборона будівництва у на вочевидь ризикованих ділянках.

Будівництво мостів арочного типу.

Термінове припинення незаконного видобутку піску та гравію (крім сухої частини заплави).

Створення ГІС системи управління водним басейном та системи раннього оповіщення про загрозу паводку.

Сільське господарство

Визначення шляхів прогону худоби на літні пасовища, місць випасання, встановлення правил випасання худоби на полонинах.


Підготував Валентин Щербина, віце-президент ПАЕУ, Голова Комітету ПАЕУ з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття, розвитку екомереж

Відео за темою:

 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!