Новини

Повернутися до переліку новин

Які ризики з’явилися в організації ефективного контролю видобутку сланцевого газу в зв’язку з прийняттям ЗУ №1423

Які ризики з’явилися в організації дійсно ефективного контролю в зв’язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (надалі ЗУ №1423)? 

Роз’яснення надають експерти Професійної асоціації екологів України

В Україні сьогодні є майже 3,5 тисячі старих свердловин – вони законсервовані або ліквідовані. Проте, є можливість невелику частину з них відновити. 

На тривалість процесу буріння впливають глибина свердловини та стан бурового обладнання. 

Для порівняння: свердловину глибиною 6 км новий верстат бурить півроку, старий — два роки.

Вартість буріння, в свою чергу, залежить від глибини й інших геологічних умов: 

  • свердловина до 3 км коштуватиме $2,5-5 млн, 
  • від 3 до 5 км – $ 10-12 млн, 
  • глибока – понад 5 км – може обійтися в $15-20 млн.

Довідково: Технологія видобутку сланцевого газу методом «гідророзриву» передбачає створення системи вертикальних та горизонтальних свердловин, в які під тиском закачується суміш з води, піску та наповнювачів, що підвищують в’язкість розчину і викликає просторове утворення мікротріщин (hydro-fracing) та збільшення площі дренування. Після зниження тиску, вода вільно витікає з утворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу. Воду, що відкачали мають піддавати очищенню і використовувати повторно для проведення гідророзривів. 

Поклади сланцевого газу залягають на глибині понад два з половиною кілометри, а водоносні горизонти розташовані на глибині до 500 метрів.


Виходячи з особливостей технології, варто виокремити такі питання щодо екологічної безпеки розробки родовищ сланцевого газу в Україні:

  1. забезпеченість площ видобутку водними ресурсами та висока вірогідність забруднення водних ресурсів; 
  2. можливість незворотної втрати великих площ земельних ресурсів; 
  3. виникнення деформацій поверхні, підвищення сейсмострушуваності; 
  4. невизначеність реакції навколишнього середовища на сумісну дію техногенних впливів, зумовлених розвідкою та видобутком газу та інших виробництв (хімічні та видобувні підприємства), а також наслідків глобальних змін клімату (збільшення кількості та масштабності опадів, частоти і висоти повеней).
  5. можливість потрапляння газу в атмосферу (від 4 до 8% газовіддачі) на етапі будівництва та експлуатації свердловини (метан в декілька десятків разів ефективніше ніж вуглекислий газ створює відомий «парниковий ефект»). 

Довідково: 

За оцінками провідних експертів розвинутих країн ЄС (Англія, Франція та. ін.), СНД, США, головними факторами екологічної небезпеки видобутку сланцевого газу є надходження у геологічне середовище (підземну гідросферу) великої кількості токсичних речовин та їх активний рух у породному масиві при гідророзривах. 

При середніх показниках буріння до 10 свердловин/км 2 на площі Юзівській (~4 тис.км 2 ) та Олеській (~6 тис.км 2 ) буде пробурено до 100 тис. свердловин з можливістю закачки в них до 15 000 м 3 /1св х 100 000 св≈1,5 млрд м 3 , з яких 1,2 млрд м 3 у вигляді високотоксичних стоків повернуться на поверхню. Навіть після ефективної очистки вони повернуться у річки і поверхневі водойми, які є суцільно зарегульованими і значно забрудненими. 


Крім того, тиски гідророзривів сягають (за даними експертів) 500-1500 атмосфер, що є еквівалентом тиску породного шару товщиною 1700-5000 м. 

Останнє може свідчити про ризик гідрогеоміграції у горизонти прісних підземних вод, які залягають на менших відстанях від горизонтів зі сланцевим газом. 

Деякі важливі акценти:

  1. У зв’язку із прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (надалі ЗУ №1423) територіальні громади набувають права контролю за використанням та охороною земель. Існують ризики в організації дійсно ефективного контролю. Хоча і теперішня система не ідеальна.
  2. ЗУ №1423 передбачено що земельні ділянки для нафтогазовидобування будуть передаватися в користування територіальними громадами.
  3. Вимоги Висновків ОВД носять формальний  характер. Сама громадськість, на території якої буде здійснюватися планована діяльність, не обізнана із суттю справи, а тому байдужа. Надають зауваження та пропозиції ГО, які налаштовані «зірвати кошти», та яким байдужа доля довкілля громади.
  4. Найбільш характерними порушеннями вимог природоохоронного законодавства є засмічення та забруднення земельних ділянок.
  5. ЗУ №1423 скасовано документ дозвільного характеру «Дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву земельних ділянок», який носив виключно корупційний характер. Вказаний Дозвіл був передбачений додатком до Закону України від 19 травня 2011 року № 3392-VIП «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності». Роботи щодо збереження грунтового покриву будуть здійснюватися виключно на підставі робочих проектів, розроблених у відповідності до ст.54 ЗУ «Про землеустрій».
  6. ЗУ №1423  визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Прес-служба ПАЕУ

#державне регулювання #Ініціативи PAEU #прийняття законопроекту #сланцевий газ #нормативно-правова база

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!