«Забруднювач платить!» VS «Забруднювач інвестує!»: який принцип обере Україна задля скорочення забруднення довкілля

Попередити проблему VS компенсувати наслідки: чи є в України шанс «зелені» фінанси використовувати за призначенням? Над таким питанням працювали делегати IV ECOFORUM–2019, що відбувся в День Землі у столиці 22 квітня 2019 року. За ініціативи ECOBUSINESS та PAEU (Professional Association of Ecologists of Ukraine) у дискусійній панелі, до якої було залучено народного депутата, провідних експертів галузі, головних екологів провідних підприємств та всіх учасників заходу обговорювалися питання подальших дій професійної спільноти та законодавчої влади, щоб нарешті питання було розглянуто на найвищому рівні!

Нагадаємо, у розвинутих країнах світу введення екологічного податку зумовлене потребою часткової компенсації негативного впливу на довкілля небезпечних факторів, що виникають у процесі діяльності суб’єктів господарювання. У зв’язку з тим, що такий вплив є об’єктивно неминучим, передбачено економічне стимулювання суб’єктів господарювання до скорочення забруднення навколишнього середовища.

В Україні ж впровадження в 1992 році збору за забруднення обґрунтовувалося необхідністю акумулювати кошти для заміщення використаних природних ресурсів. Але відрахування до спеціальних фондів охорони довкілля почали здійснювати лише з 2006 року.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до БКУ про цільове направлення екологічного податку» від 24 грудня 2015 р. № 918-VIII, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 55 % екологічного податку, з яких 25 % — кошти міського бюджету,30% — обласного бюджету.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення реалізації природоохоронних заходів.

Отже, з усіх зовнішніх джерел фінансування екологічних проектів найбільш реалістичним джерелом є місцеві екологічні фонди.

На сьогодні проекти з охорони навколишнього природного середовища фінансуються переважно за власні кошти підприємств. Проблема, що є надзвичайно гострою для більшості промислових підприємств України…

Але коли ці гроші витрачають не на усунення причин виникнення екологічних проблем, а на боротьбу з їх наслідками, то наскільки б Уряд не підвищував податки, на рівні забруднення це жодним чином не позначиться.

Чи є рішення?

Зменшити негативний вплив на довкілля можуть лише об’єкти, які цей вплив справляють — великі промислові підприємства. А спосіб його зменшення є тільки один — екологічна модернізація. Тож необхідно не просто невпинно збільшувати екологічний податок, а й стимулювати підприємства інвестувати в екологічні заходи. На зміну фіскального принципу «Забруднювач платить!» має прийти стимулюючий принцип «Забруднювач інвестує!».

Варто зазначити, екоподаток в Україні зростає, і бізнес ставиться до цього з розумінням, однак протягом останніх кількох років цей податок перетворився в абсолютно стандартний фіскальний інструмент.
Щоб реалізувати такий підхід, необхідно дати змогу промисловим підприємствам зменшувати платежі з екологічного податку на суму здійснених екологічних інвестицій.

Певна річ, надходження до бюджету скорочуватимуться. АЛЕ! Як зазначають експерти PAEU одночасно скорочуватимуться й видатки бюджету на боротьбу з наслідками промислових забруднень, оскільки усуватимуться їх причини. А найголовніше — проведення екологічної модернізації автоматично запускає всі економічні процеси, тому що потрібно спроектувати природоохоронне обладнання для модернізації (робота для інженерів), налагодити його виробництво (робота для машинобудівників), побудувати споруди та змонтувати агрегати (робота для будівельників) і підтримувати необхідні режими експлуатації (робота для промисловців).

Робота професійної спільноти триває. Вже 16 травня 2019 року всі, кому небайдужі питання зеленої модернізації бізнесу в Україні, зможуть долучитися до обговорення з участю в резолюції до відповідних органів законодавчої та виконавчої влади у КРУГЛОМУ СТОЛІ, ініційованому PAEU (Professional Association of Ecologists of Ukraine). Докладніше за посиланням

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»