Збільшити екоподаток за викиди двоокису вуглецю пропонує МВФ: чи посильне завдання для світової економіки та реалії для України

Якщо рівень викидів СО₂ не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був три мільйони років тому, йдеться в дослідженні, опублікованому 10 грудня 2018 року в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може привести до стрімкого підйому рівня світового океану й інших змін.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) хоче запровадити по всьому світу податок на викид в атмосферу двоокису вуглецю (вуглекислого газу), пише DW.

Паризька кліматична конвенція передбачає скорочення викидів в атмосферу на 30% до 2030 року і податок є «найбільш ефективним інструментом», щоб досягти цілі — вважають у МВФ.

Розмір податку може становити 70 дол. США за тонну викиду вуглекислого газу. Збір дасть змогу зменшити використання природного палива, під час згорання якого і виділяється двоокис вуглецю. Додаткові гроші зможуть виділяти на перехід на відновлювані джерела енергії.

За підрахунками МВФ, у Китаї, де найбільші викиди у світі, податок зможе скоротити викиди вуглекислого газу на 30%.

Водночас у країнах, де також використовують енергію із відновлюваних джерел, податок зможе зменшити викиди на 10%.

Нагадаємо, в Україні з січня цього року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення становить 10 грн (замість 0,41 грн, як у 2018 р.) Відповідні зміни внесено до п. 243.4 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Водночас розширено перелік суб’єктів, які не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю. До них належать суб’єкти господарювання, зазначені у п. 240.1 ПКУ, які здійснюють такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ПКУ).

Але у випадку перевищення річного обсягу викидів двоокису вуглецю у 500 тонн на рік, такі суб’єкти будуть зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Крім того, вони повинні скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити екологічний податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно, змінилась база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю. Так, з 01.01.2019 р. база оподаткування за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (новий п. 242.4 ПКУ).

Ці зміни внесено Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.

У межах євроінтеграції Україна має виконати низку зобов’язань перед ЄС у питаннях посилення захисту навколишнього середовища та поступового скорочення шкідливих викидів.

Разом з тим головною проблемою впровадження природозахисних заходів є відсутність належної фінансової підтримки з боку держави. Практика використання екоподатку свідчить про те, що накопичення екологічного податку в бюджеті є вкрай неефективним, а кошти, отримані державною від сплати екоподатку, розчиняються в бюджеті та не використовуються за цільовим призначенням.

Через це екологічний податок не виконує в Україні своєї ролі, він не фінансує природоохоронних заходів, а підприємства — платники екоподатку не мають стимулу для екологічної модернізації, оскільки сплата податку і витрати на екологічну модернізацію є для них великим фінансовим навантаженням.

Відтак у цій сфері гостро назріла необхідність реформування механізму використання податку, а також створення стимулюючих факторів для платників податку.

Очевидно, на зміну фіскального принципу «Забруднювач платить!» має прийти стимулюючий принцип «Забруднювач інвестує!».

Більше за посиланням

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»