Внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державний екологічний контроль»: ПОСИЛЕННЯ ДИСБАЛАНСУ У ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ
Наразі ми маємо досить дискусійний доопрацьований проект Закону про державний екологічний контроль (реєстр. №3091).
Одним із питань дискусії є відсутність механізмів та запобіжників для подолання корупційних ризиків здійснення державного екологічного контролю.
З метою мінімізації ризиків перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу, передбачити механізми запобігання неправомірно адміністративного тиску на бізнес як громадськими організаціями, так і бізнес спільнотою пропонувалося передбачити відповідальність посадових осіб контролюючого органу.
Аналогічну позицію підтримує і Державна регуляторна служба
За відсутності будь-яких аргументів упущення механізмів відповідальності, не приймаючи пропозиції щодо запобігання прогнозним перегибам зі сторони контролюючого органу, суб’єктами законодавчої ініціативи запропоновано Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. №5414)
Крім приведення у відповідність норм КУпАП в частині назви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного екологічного контролю, проектом запропоновані зміни до ст. 188-5 та передбачено статтю Стаття 172-9-3. «Порушення законодавства у сфері здійснення державного екологічного контролю».
Зокрема:
1. Порушення вимог Закону України «Про державний екологічний контроль» під час здійснення заходів державного екологічного контролю, а саме:
- дії щодо внесення відомостей до інформаційно-телекомунікаційної системи заходів державного екологічного контролю
- безпідставне накладення адміністративно-господарських санкцій у виді штрафу.
Водночас, дії щодо:
- безпідставного здійснення планових, позапланових заходів, порушення порядку їх здійснення, строків, періодичності;
- безпідставного винесення припису,
- безпідставного складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- безпідставного складання вимог, приписів, постанов у справах про адміністративні правопорушення, претензії щодо відшкодування збитків (шкоди) заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та позовів, -
застосування заходів відповідальності НЕ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ.
Було б логічно, якби суб’єкт законодавчої ініціативи, прагнучи сформувати прозору і дієву систему контролю, закладав би до неї важелі і систему стримувань і противаг, у т.ч. і в частині відповідальності кожного учасника процесу.
Але, текст даного проекту ясно констатує, у законодавця інша мета. І на жаль, це не безпечне довкілля…
2. Запропонований розмір санкції посадової особи контролюючого органу, передбачений ч.1 ст. 172- 9-3 по відношенню до санкції посадової особи підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, передбаченої ч. 1 ст. 188-5, також викликає питання.
Запропонований мінімальний розмір санкції посадової особи контролюючого органу, передбачений ч.1 ст. 172- 9-3 | Запропонований мінімальний розмір санкції посадової особи підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, передбаченої ч. 1 ст. 188-5 |
3 400 грн | 17 000 грн |
При цьому, за своїм статусом посадова особа контролюючого органу є НЕЗАЛЕЖНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ СУБ’ЄКТОМ, який самостійно одноособово здійснює оцінку підконтрольного суб’єкта, складає припис та контролює його виконання, здійснює інші дії, а відповідальна посадова особа підприємства – ПІДПОРЯДКОВАНА особа керівнику підприємства, не наділена управлінсько-господарськими функціями та повноваженнями.
Прес-служба ПАЕУ
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»