Новини

Повернутися до переліку новин

Прикладні питання щодо постпроектного моніторингу

Відповіді на наступні питання були надані в курсі «Післяпроєктний моніторинг: основи організації та проведення» 

Де розміщується Звіт з післяпроєктного моніторингу і хто його експертує (на сайті об’єкта планованої діяльності, ЦОУ або ТОУ — незалежно від того хто видавав Висновок ОВД)?

 Відповідь:

Суб’єкт, якому надається звіт по ППМ, періодичність надання такого звіту, спосіб надання (паперова, електронна форма, розміщення на сайті) визначається конкретним висновком з ОВД.

Наразі наявна практика, коли надання звіту з ППМ здійснюється УЦО, УТО, органу місцевого самоврядування, Держекоінспекції.

Контроль за виконанням висновків з ОВД, у т. ч. і в частині ППМ, надання звітів по ППМ здійснюється Держекоінспекцією.

Маючи результати інструментальних замірів на джерелах викиду, чи потрібно виконувати результати розсіювання на програмному комплексі? Для яких джерел розрахунок розсіювання не вимагається?

Відповідь:

Враховуючи п. 1.6. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108, джерела викидів, віднесені до третьої групи, не потребують здійснення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

Що означає «виявлено значний негативний вплив»? 

Відповідь:

Нормативна термінологія «значний негативний вплив» — відсутня. Дана термінологія закону є оціночною та суб’єктивною. Законодавець не визначає критерії ідентифікації впливу як «значного негативного» та критерії «істотних» змін в результатах оцінки впливу на довкілля.

У переліку зауважень і пропозицій до повідомлення про заплановану діяльність від громадських організацій міститься рекомендація щодо встановлення стаціонарного поста спостереження за станом повітря в СЗЗ з датчиком концентрації пилу

При цьому стаціонарних джерел викидів в кар’єрі немає. Джерелами слугують кар’єрна техніка, кар’єрний виробіток і тимчасові відвали. Кар’єр у міру відпрацювання просувається щодня.

Установлення такого поста є недоцільним, адже він не відображатиме реальної картини на відміну від установленого стаціонарно. Яка ваша думка?

Відповідь:

Чинним законодавством, зокрема, Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 827, передбачена можливість добровільного встановлення підприємствами стаціонарних пунктів спостереження.

Враховуючи те, що стаціонарні джерела відсутні, пересувні джерела забруднення та територія можливої концентрації ЗР постійно мігрує, дані стаціонарного пункту спостереження будуть не інформативними, не репрезентативними та не відображатимуть впливу планованої діяльності.

При цьому, обґрунтовуючи доцільність чи недоцільність встановлення такого пункту, варто також звернутись до Порядку.

Зокрема, залежно від рівня забруднювальних речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднювальної речовини, відповідно до таких критеріїв: режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднювальної речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2.

При цьому режим фіксованих вимірювань для пилу взагалі не передбачено.

Чи має право УЦО, УТО затверджувати (погоджувати) ППМ та вимагати надання звіту? Яким документом це передбачено?

Відповідь:

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» визначає за необхідності плани ППМ складової звіту з ОВД.

При цьому критерії такої «необхідності» законодавець не визначає.

У ст. 13 Закону мовиться, що коли це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроєктного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення.

Тобто плани ППМ, показники, які досліджуються, мають бути узгоджені з попередніми дослідженнями підприємства та показниками, які описані у звіті. За таких умов забезпечується виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу.

Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроєктного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Також ст. 13 Закону передбачає, що за результатами післяпроєктного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Тобто законодавець передбачає узгодження додаткових заходів за потреби за результатами ППМ, а не узгодження програми ППМ на етапі надання висновку.

Норми законодавства щодо надання звіту за результатами ППМ не передбачені.

Нагадаємо, що в дистанційний курс «Післяпроєктний моніторинг: основи організації та проведення» це лише частина загального проєкту інформаційно-освітніх заходів, присвячених процедурі оцінки впливу на довкілля, кожен з яких долучає представників уповноваженого органу, громадських організацій, численну кількість представників бізнесу. Кожна із зацікавлених сторін має можливість ставити пряме запитання та отримувати відповідь.

Наша мета — з’ясувати неузгодженості та колізії процедури, інструменти, які передбачені законодавцем, але до цього часу залишаються не використані, та сформувати прозорий, ефективний механізм оцінки впливу не лише планованої, а й реалізованої діяльності.

Очевидно, це довгий шлях, але ми зробили перші кроки і впевнено рухаємося далі. Команда ПАЕУ була залучена до розроблення Методичних рекомендацій щодо оцінки впливу на довкілля ТЕС та ТЕЦ і збирає ініціативи щодо інших видів діяльності, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Водночас ми ініціюємо освітні програми за напрямком оцінки впливу на довкілля. 

Долучайтеся! 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!