Бізнес має інвестувати кошти в чисті технології та процеси, а це завжди НДТМ

• Як українська промисловість рухатиметься до скорочення викидів? Це питання сьогодні дуже актуальне як для підприємств, так і для громадськості.
• Чи будуть імплементовані в національне законодавство умови, які неможливо виконати?

Зараз українські підприємства мають чудову нагоду досягти необхідних стандартів. Потрібно тримати руку на пульсі!

Проект Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» має на меті встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення, контролю та попередження забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом впровадження інтегрованого дозволу для найбільших промислових забруднювачів, вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), моніторингу викидів і контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл.

Цей проект Закону розроблено на виконання Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 402 (далі — Концепція), та з метою імплементації вимог Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) (далі — Директива).

Але як українська промисловість рухатиметься до скорочення викидів? Це питання сьогодні є дуже актуальним як для підприємств, так і для громадськості.

Нагадаємо, у січні Професійна асоціація екологів України (PAEU) надала ПРОПОЗИЦІЇ до проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» , щоб запобігти неочікуваним ризикам.

Експерти ПАЕУ відзначили, що законопроектом пропонується не поширювати на нові дозвільні процедури дію Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Це протирічить, як діючому законодавству, так і здоровому глузду - вивести «дозвільний документ» з-під дії «дозвільного закону».

Фактично, це положення створює основу для корупції та робить процедуру більш довгою та бюрократичною.

Як підприємства відреагували на проект Закону та які найближчі перспективи?

Нагадаємо, нещодавно GIZ розпочала впроваджувати в Україні амбітний проект «Найкращі доступні технології та методи управління для України». Він має на меті сприяти впровадженню в українській промисловості європейських best available techniques — найкращих доступних технологій — для зменшення обсягів промислового забруднення та негативного впливу на довкілля.

В інтерв’ю GMK Center директор проекту «Найкращі доступні технології та методи управління для України» Габріель Зауер розповідав:
«Підприємці хочуть знати більше. Хочуть розуміти, що на них чекає і прагнуть брати безпосередню участь у реалізації. Ми плануємо реалізувати два пілотних проекти: один — для тестування інтегрованої дозвільної системи, другий — для тестування фінансової схеми інвестування у впровадження НДТМ в українські компанії. Вони цікавляться і пілотами, і тим, як взяти в них участь. Проект «Найкращі доступні технології та методи управління для України» має чотири компоненти. Наразі ви майже закінчили роботу над першим компонентом — розробкою законопроекту. Що далі?

GIZ підтримує впровадження НДТМ в Україні за чотирма напрямами. Проект триватиме до 2023 року, але він не охоплює всього масштабу процесу. Впровадження НДТМ триватиме, ймовірно, до 2028 року, і керуватиме ним  Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Найближчим часом ми плануємо долучитися до процесу розробки системи управління даними (DMS), формування спеціалізованих тренінгів та тестування нової системи через пілотні проекти. Згодом маємо намір долучитися до розробки DMS. Це в основному онлайн-інструмент для подання заявок, коментарів, видачі та публікації інтегрованих екологічних дозволів. Вірогідніше за все, він запрацює в 2021 році».

Переклад довідників з НДТМ (best available techniques reference documents (BREFs) та Висновків НДТМ (ВАТ Conclusions — ВАТС) триватиме майже рік і здійснюватиметься  поступово, сектор за сектором.
Документи, що міститимуть перелік НДТМ, мають бути відповідними до законодавства України, містити зрозумілі для українців терміни та бути написані зрозумілою мовою.

Загалом планується переклад до восьми галузевих та двох горизонтальних BREF і ВАТС до кінця 2021 року.
Третій компонент НДТМ — пілотний проект з видачі комплексних дозволів українським компаніям. Які компанії мають намір брати в ньому участь? Про які сектори йдеться?

Передбачається, що до пілоту будуть включені такі сектори, як виробництво чавуну і сталі, видобувна та цементна промисловість.
Наразі розпочалася робота зі створення системи управління даними, інтегрованої до структури Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Наразі Міністерство розробляє спільну платформу для всіх типів ІТ-рішень. Буде проведено тендер для пошуку ІТ-партнера, який надаватиме підтримку щодо розробки таких рішень.

Чи включатимуть НДТМ до Закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (№ 0875)?

Прогнозується лише часткове включення. Так стверджує керівник проєкту. Є можливість пов’язати інтегровані екологічні дозволи зі встановленими обмеженнями на викиди парникових газів. Важливо уникнути суперечностей щодо визначень та термінології в цих двох законах.

Впровадження Директиви вплине не лише на промисловців, а й на інші сфери: адміністративні процеси, моніторинг, звітність та верифікацію, вторинне законодавство тощо.

Чому НДТМ має мотивувати українську промисловість використовувати інтегровані дозволи?

Якщо український виробник хоче експортувати свою продукцію до Європейського Союзу, але має не дуже екологічне виробництво, ЄС може задіяти мито на імпорт, так званий carbon border, і бізнес стане неконкурентоспроможним.
Тож коли є бажання бути успішним експортером в Європейському Союзі, доведеться здійснити певну модернізацію.
Бізнес має інвестувати кошти в чисті технології та процеси, а це завжди НДТМ. Це одна зі сторін мотивації.
Держава може в певних випадках допомогти бізнесу залучити інвестиції, оскільки для досягнення граничних показників викидів, зазначених в НДТМ, часто-густо потрібні солідні кошти. Це той випадок, коли втручання держави в ринок є виправданим. Припускаю, що буде створено механізм, щоби фінансування відповідних проектів було реалістичним для бізнесу.

Яким буде фінансовий механізм?

Заплановано створити механізм фінансування, який зменшує навантаження на бізнес і водночас вимагає від нього вкладати в модернізацію частину власних коштів (або брати позику в банку). Безумовно, 100-відсоткових дотацій за кожну інвестицію в НДТМ не буде. Наразі невідомо, який відсоток покриватимуть дотації.

Цей механізм заплановано впровадити на національному рівні. Це допоможе бізнесу здійснювати необхідні інвестиції. Високі відсоткові ставки є серйозною перешкодою для масштабних інвестицій, але остаточна схема поки що не розроблена.

В GIZ обіцяють перевірити процедуру фінансування у процесі реалізації пілотного проекту. Для цього буде залучено фінансову установу. Ідея у частковому субсидуванні інвестицій та частковому внесенні власних коштів компанії (або залученні позикових коштів). Головна роль такого інституту полягатиме в адмініструванні процесів.

Прес-служба PAEU