Держекоконтроль: ПАЕУ щодо необхідності балансу відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії

Сьогодні, 17 березня на засіданні екокомітету ВР України буде розглянуто Проект Закону № 3091-д* від 15.03.2020 р. «Про державний екологічний контроль» (ініціатори: Комітет з питань екологічної політики)

В Професійній асоціації екологів України акцентують увагу, оновлена редакція ПЗУ № 3091-д, доопрацьована Екологічним Комітетом, частково враховує раніше наведені пропозиції та зауваження, які неодноразово надавалися, наданий текст є більш якісним.

Попередні зауваження ПАЕУ

Це дає основу для оптимізму, що реформа справді буде не паперовою, а запустить ті зміни, яких давно потребує ринок і всі ми, як громадяни України.

ПАЕУ неодноразово і послідовно наголошує на необхідності балансу відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії. Наразі, текст ПЗУ розбалансований в бік необмежених можливостей інспектора, без підкріплення його від-ті, цим максимально розширюються повноваження контролюючого органу в умовах тотальної корупції. 
Навіть, якщо це буде повністю переформатований орган. 

Якщо з частковим виведенням з-під дії основного закону можна продовжувати розгляд, то баланс має бути забезпечено однозначно!

Людмила Циганок, президент ПАЕУ зазначає, текст акту потрібно ще ретельно доопрацювати і ось чому:

1. Формальний підхід до здійснення заходів  без огляду території для суб’єктів господарювання з середнім і незначним ступенем ризику та без участі уповноваженої особи:
А) Факт виконання умов дозвільного документу та встановлення факту дотримання вимог природоохоронного законодавства можливий лише за умови огляду території та приміщень. 

Б) Здійснення ефективних заходів без супроводу уповноваженої особи є неможливим, оскільки уповноважена особа забезпечує супровід та доступ до території, приміщень, документів та надання необхідних пояснень.

2. Відсутність механізмів стимулювання для суб’єктів господарювання у випадку дотримання законодавства

3.Надмірне розширення повноважень нового контролюючого органу (ДЕК) щодо запитів, звітності за межами заходів та під час проведення планових та позапланових перевірок:  
А) здійснення позапланових перевірок без попередження (у тому числі у вихідні та нічний час);

Б) покладає обов’язок на всі промислові підприємства протягом 12 годин звітувати у Держекоконтроль про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, правил внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта господарювання.

В) доповнення новою підставою «звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження».

4.Різке підвищення розмірів штрафів за порушення. Відсутність співрозмірності між встановленим розміром штрафу за недопущення інспектора до проведення заходу контроля - 300 МЗП (1,5 млн грн.) з розмірами інших штрафів за фактично вчинені порушення екологічного законодавства - від 30 до 60 МЗП (140 - 280 тис. грн.). 

5.У прикінцевих та перехідних положеннях пропонуємо:

• передбачити механізми для доброчесного органу державного екологічного контролю та  мінімізувати   ризики перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу. Зокрема, у Кодексі законів про працю України пропонується  встановити обов’язок власника або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею в тому числі і вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і вчинення правопорушень, передбачених статтею 166-21 КУпАП
• У Законі України «Про державну службу» запропоновано визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень.

Прес-служба ПАЕУ