Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Екологічні фінанси повинні бути інструментом досягнення конкретних цілей екологічної політики

Відповідно до дослідження, проведеного Центром екологічної політики та права при Єльському університеті, Україна у 2016 році посіла 44 місце в рейтингу екологічної ефективності серед 180 країн світу. Екологічні проблеми є першочерговим питанням країн ЄС, оскільки забруднення навколишнього середовища є причиною збільшення смертності. Фундаментом природоохоронної політики в економічно розвинених країнах є максимальне забезпечення дотримання екологічних стандартів на всіх стадіях діяльності природокористувачів.

Екологічний податок є одним із інструментів держави в охороні навколишнього природного середовища. Метою податку є стимулювання суб’єктів господарювання до зниження обсягів викидів/скидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря/водні об’єкти, встановлення прямої залежності розміру податкових відрахувань від ступеня негативного впливу на довкілля, мобілізація коштів до бюджетів різних рівнів з метою фінансування витрат на охорону та раціональне використання природних ресурсів.

Податками/платежами за забруднення, що справляються з кількості забруднення, що викидається в навколишнє середовище, можуть переслідуватися дві широкі цілі, якими визначаються два загальних типи даного інструменту:

  • стимулює податки/платежі, які стягуються з метою змінити поведінку, що завдає шкоди навколишньому середовищу, без первинного наміру отримати доходи для держави (в дійсності, надходження від податку з фіксованою ставкою неминуче падають, якщо податок ефективний, а оподатковувана база скорочується); і
  • податки/платежі як джерело надходжень, які можуть впливати на поведінку і при цьому приносять істотні доходи, що перевищують надходження, необхідні для збору самого податку/платежу.

Стимулюючі платежі за забруднення можуть бути «оптимальними» і регулювати рівень викидів окремих підприємств-забруднювачів виключно за допомогою ринкових механізмів, оскільки досягаються визначеними цільовими показниками по викидах з економічно оптимальним розподілом викидів між підприємствами-забруднювачами.

Однак подібні податки рідко можна реалізувати на практиці навіть в розвинених країнах, оскільки, як правило, органи регулювання прагнуть охороняти здоров'я населення і навколишнє середовище з допомогою індивідуальних дозволів.

Навіть для забезпечення цього обмеженого стимулюючого впливу підприємства-забруднювачі повинні бути чутливі до змін у виробничих витратах, обумовлених платежем за забруднення, ставка платежу повинна бути досить високою для того, щоб дотримання вимог було економічно ефективним, і моніторинг викидів і правозастосування щодо неплатників повинні бути жорсткими.
Податки і платежі за забруднення можуть служити джерелом надходжень для цільових екологічних програм.

Для того, щоб платежі за забруднення були дієвим джерелом надходжень, оподатковувана база повинна бути досить стабільною для забезпечення передбачуваного потоку надходжень; тягар платежів має бути або широко розподілено, або приходитися на ту частину об'єктів регулювання, яка отримує найбільшу вигоду від виплати надходжень; адміністративні витрати слід утримувати на низькому рівні.

Оскільки важко забезпечити дотримання даних умов в системі платежів за забруднення, особливо в системі, що охоплює велику кількість забруднюючих речовин, в країнах ОЕСР (скор. ОЕСР, англ. Organisation for Economic Co-operation and Development) прийнято вважати, що вона не є ефективним джерелом цільових доходів.

ОЕСР – міжнародна організація, членами якої на сьогодні є 34 країни. 70 країн мають статус партнерів ОЕСР, беручи участь у багатьох сферах її діяльності. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ, поряд з МВФ та Світовим банком.

На практиці податки/платежі за забруднення завжди розробляються як частина набору інструментів екологічної політики.

В ОЕСР зазначають, хоч би якою була мета введення і перегляду системи платежів за забруднення, вона повинна бути спрямована на досягнення конкретних цілей екологічної політики.

Для підвищення дієвості платежів за забруднення необхідно відповісти на два питання:

  1. Чи є платіж за забруднення оптимальним інструментом політики для досягнення мети екологічної політики;
  2. Які інші інструменти політики та інститути необхідні для того, щоб платіж за забруднення служив поставленій меті?

Потреба в реформуванні сфери екологічних фінансів в Україні назріла давно! Професійна асоціація екологів України пропонує:

Пресслужба ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!