Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Екологічний податок в Україні: як фіскальний інструмент перетворити в інструмент покращення стану довкілля

Тема екоподатку є гострою та актуальною в Україні вже не перший рік. Це питання турбує як професійну екологічну спільноту, так і кожного громадянина України, адже безпосередньо впливає на якість життя.

Вже 22 квітня 2019 року «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» ініціює проведення дискусійної панелі з найкращими експертами, щоб дати відповідь на головне запитання — як фіскальний інструмент перетворити в інструмент покращення стану довкілля.

Дискусія відбудеться в межах щорічної професійної події — ECOFORUM, що вже 22 квітня в Києві збере фахівців й керівників екологічних та юридичних служб промислових
підприємств, топ-менеджерів, які здійснюють загальне управління компанією або екологічними аспектами її діяльності.

Стаття за темою: Екологічний податок–2019 в Україні: «гарячі» зміни як крок до європейської моделі розвитку чи елемент посилення тиску на бізнес?

Екологічний податок — механізм відшкодування шкоди природі, заподіяній в результаті діяльності людини. У багатьох країнах світу це досить дієвий спосіб підтримки екології великими підприємствами, які відраховують відсоток від свого прибутку на екопроекти.

В Україні все відбувається трохи в іншому ключі — гроші виділяються, але на екологію йде лише мізер. У чому проблема і як зробити так, щоб екоподаток йшов за призначенням, про це далі у матеріалі від OBOZREVATEL

  • В Україні з 2011 року працює екоподаток. Відповідно до закону, його платять ті підприємства, які забруднюють природу. Всі виручені гроші повинні йти на відновлення екології.
  • Правда, як показує практика, гроші йдуть або не за призначенням, або просто «розмиваються» по кишенях чиновників.
  • У Верховній Раді запропонували два проекти закону, що дозволять підприємствам самостійно визначати, на що саме можуть піти кошти від екоподатку.
  • Експерти заявляють, такий підхід активно застосовується у багатьох країнах світу, а також дає можливість бізнесу прямо підвищувати екологічність своїх потужностей.

Грошей багато – толку мало

У цивілізованих країнах екологічний податок стягується з підприємств, що забруднюють середовище (найчастіше великі підприємства, металургійної, хімічної промисловості). Отримані кошти йдуть на вирішення екологічних проблем: будівництво очисних споруд (води, повітря і таке інше), безпечної утилізації відходів, збереження природних заповідників, флори, фауни, ландшафтні роботи і так далі.

В Україні така практика також розписана на рівні законів, але з певними нюансами. З ними розберемося по порядку.

За даними Державної фіскальної служби, екоподаток в нашій країні зараз стягується в такій пропорції:

За викиди від стаціонарних джерел забруднення стягується екоподаток двох видів:

  • якщо джерело двоокис вуглецю, то податок перераховується до загального фонду ГБ в розмірі 100 %;
  • -якщо інші види забруднюючих речовин: 45 % податку — до загального фонду держбюджету і 55 % — до спеціального фонду місцевого бюджету.

Тобто де-факто: 45 % йде до держбюджету, 55 % — в спецфонд місцевих бюджетів. На місцевому рівні гроші розподіляються за принципом 30/25 — в обласний та до місцевих бюджетів відповідно.

При цьому з 1 січня 2019 року ставка за викиди вуглецю виросла в 25 разів, з 0,41 грн /т до 10 грн/т. За попередньою оцінкою, сума надходжень становитиме приблизно 3 млрд грн. Ще 4-5 мільярдів країна отримує від зазначеного вище екологічного податку. Це колосальні гроші. Куди ж вони йдуть?

Одна з головних проблем нинішньої системи — кошти на рівні державного бюджету йдуть в загальний фонд, на місцевому рівні — в цільові. Найчастіше гроші «розмиваються», йдуть не на прямі екологічні проекти, а на ремонт каналізації, або інші комунальні об'єкти.

«Ремонтувати каналізації — це, звичайно, добре, але цим повинні займатися місцеві бюджети. На рівні держави гроші йдуть не завжди за призначенням. Їх можуть перекинути на покриття пенсій, постачання армії і так далі. До того ж, у нас в країні не так багато екопроектів, з фахівцями також проблема, тому цим питанням не дуже цікавляться. Тим більше, на скільки пам'ятаю, з 2017 року місцеві бюджети істотну частину грошей просто не використовували», — пояснює OBOZREVATEL голова « Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами» Кирило Косоуров.

Стаття за темою: Шкода, завдана довкіллю: чи є шанс її компенсувати?

Простіше кажучи, мільйони банально «осідають» і ось тому кілька наочних прикладів.

Цікаву інформацію про екологічну ситуацію на Прикарпатті висвітлює видання Firtka. В одному з матеріалів наводяться дані, що місцева влада Івано-Франківської області витрачає гроші від екоподатку не за призначенням — це майже 100 млн гривень щорічно (виділяються на екологію з місцевих бюджетів).

Наприклад, на реконструкцію очисних споруд в селищі Брошнів-Осада (Івано-Франківська область) ще в 2016 році було виділено 10 млн грн. А роботи, станом на березень 2019 року, так і не завершилися.

В деяких районах області під прикриттям досить загального позначення «охорони водних ресурсів» чиновники присвоїли майже 23 млн грн за останні 3 роки. Хоча місцеві екологи вважають, що потрібно було проводити інші роботи і зовсім не там.

Схожа ситуація і в підконтрольних Україні деяких районах Донбасу. Як пише «Екологія промислового краю», Донецька ОДА активно присвоює гроші від екоподатку, не маючи навіть в своєму штаті необхідних фахівців. Тільки за період з 2016 по 2018 рр. місцевий департамент використовував на екологію понад 360 млн гривень.

«Окремо проводились роботи з реконструкції очисних споруд деяких міст Донецької області, які відбувалися за механізмом надання субвенцій місцевим органам влади. За низкою реконструкцій порушено кримінальні провадження щодо розтрати бюджетних коштів (Бахмут, Костянтинівка)», — пише видання.

При цьому, як запевняють у ЗМІ, місцеві органи продумали схеми з присвоєння грошей під різні проекти. Кошти витрачаються хаотично, без будь-якої продуманої стратегії.

«Реконструйований відділення сортування в Краматорську, що черговий раз було помпезно відкрите директором Департаменту (Екології та природних ресурсів. - Ред.), НЕ ПРАЦЮЄ. Однак договори на сортування зазначене КП укладає з іншими комунальними підприємствами, в свою чергу, це є фіктивною діяльністю і додатковим навантаженням на тариф. КП «ДРЦПВ» на оренді автомобілів і розміщенні відходів заробило — 3, 983 млн грн (з урахуванням фіктивної діяльності — торгівля документами), при цьому витративши 467,7 млн грн», — підкреслюють журналісти.

Важливо відзначити, суми надходжень від екоподатку в країні загалом налічують мільярди гривень.

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» за матеріалами OBOZREVATEL

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!