Новини

Повернутися до переліку новин

Обираючи професію еколога потрібно бути готовим до…

Проєкт «Люди в професії» — новий проєкт від журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» в рамках щорічної ініціативи «Еколог року»

Щомісяця редакція журналу буде ділитися цікавими історіями про те, як кожен із вас став займатися питанням охорони довкілля і що було вирішальним у виборі професії. 

Кожна ваша історія важлива для нас! Долучайтеся до проєкту!

Надсилайте свою історію на адресу: liudmyla@ecolog-ua.com

Автору найкращої історії — професійний подарунок від редакції «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» та запрошення на фінал проєкту «ЕКОтрансформація» у грудні 2021 року.

Ваагн Мнацаканян, начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці Маріупольської міської ради, віцепрезидент ПАЕУ з екологізації громад

Чи думав я, коли закінчив школу з медаллю та вступав до університету за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання», що потраплю у сферу екології та ще й на службу в органи місцевого самоврядування? Звісно ж, ні! 

Але, якщо зазирнути в минуле, то передумови для цього все ж таки були: це і майбутня участь у студентському самоврядуванні, і організація заходів на екологічні теми, і життя у промисловому місті наштовхує на деякі думки. Апогеєм цих думок була зустріч з ректором університету (фаховим екологом), під час якої обговорювався інноваційний екологічний проєкт щодо вивчення екосистеми Азовського моря. Мені захотілося взяти учать у даному дослідженні, адже це так круто провести усе літо на морському узбережжі, ставити експерименти, вивчати нові явища…Так я і вирішив продовжити свою діяльність у цьому напрямку, вступивши до аспірантури за напрямком «Екологічна безпека».

Пройшовши шлях від асистента до молодшого наукового співробітника на кафедрі охорони праці й навколишнього середовища, з’явилося чітке розуміння, що сфера екології, охорони довкілля — це для мене. Так, у 2015 році захистив дисертацію за напрямком «Екологічна безпека» та здобув ступень кандидата технічних наук.

Улітку 2013 року мені запропонували подати документи до кадрового резерву Маріупольської міської ради, і я не дуже вірив в те, що до держслужби можна потрапити без «блату». Але в січні 2014 року було відкрито нову вакансію начальника відділу енергоменеджменту, я погодився піти на службу в місцеву раду, і все поїхало… Нові знання, нові знайомства, нові ідеї та амбітні завдання!

Але, в момент коли ти обираєш службу в органах місцевого самоврядування, не можеш навіть уявити собі, яка це велика відповідальність, об’єм і різновид робіт.

Перш за все, складаючи присягу, слова «вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки», сприймаються не так серйозно, як потім ти усвідомлюєш в процесі служби. 

По-друге, з перебігом роботи змінюється ставлення щодо додержання прав та свобод людини і громадянина, адже твоя служба покладена на добробут громади, а громада має різні верстви населення, то тут уже необхідно навчатися, як без негативу та конфліктів врегулювати питання різних сфер життя населення. 

По-третє, екологічна діяльність на держслужбі — це, також публічна посада, що потребує вміння ефективної комунікації у медіапросторі, на офіційних заходах тощо.

Отже, обираючи службу в місцевому самоврядуванні або державній службі, потрібно бути готовим приймати великий запит від населення. Тому ти мусиш постійно вдосконалювати організацію своєї роботи, підвищувати професійну кваліфікацію, проявляти ініціативність і творчість у роботі. Окрім того, потрібно не забувати про шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турботу про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Святослав Куруленко, радник президента Торгово-промислової палати України, завідувач кафедри екологічного менеджменту, аудиту та сертифікації ЦПКВГ

Вирішальним у виборі професії еколога стало моє захоплення спортом.

Коли був студентом Донецького політехнічного інституту (спеціальність «механічне обладнання підприємств чорної та кольорової металургії»), я відчайдушно захопився сучасним п’ятиборством. Це один із важких видів спорту, який потребує повної віддачі. І я віддавав всі свої сили, весь свій час, всі свої прагнення і мрії саме йому. Тренування, змагання, протиборство, перемоги та поразки — ось воно, моє студентське життя. 

А щодо успіхів у навчанні — не до того тоді було. 

Не знаю, про що я тоді думав, на що сподівався, як уявляв своє професійне життя. Швидше за все, я бачив себе тоді у спорті, тренерській роботі.

Але ж людина передбачає, а вирішує доля. А вона була до мене прихильною.

Почався процес розподілу студентів-випускників на їх перші робочі міста. Тоді кожен мріяв залишитися працювати у Донецьку, і залишали — найкращих. А я, м’яко кажучи, був далеко не найкращим студентом і залишитися в Донецьку навіть не мріяв. Як раптом вердикт — мене направляють на роботу в Донецьку філію НВО «Енергосталь». Виявилось, що я, як майстер спорту з п’ятиборства, мав у складі команди спортсменів-п’ятиборців виступати на спартакіаді України і захищати «честь Донецької області». 

В «Енергосталі» було місце інженера відділу, що займається розробкою екологічних проєктів. Ну, як то кажуть, «екологія так екологія». Ось таким чином я і став екологом, вірніше, екологом-п’ятиборцем.

Варто зазначити, що людина я захоплива. І згодом питання охорони навколишнього середовища заполонили мене. Я вже не пам’ятаю як, але ж професійна діяльність еколога невдовзі стала для мене основною.

Попереду були 25 років роботи в «Енергосталі», де я пройшов шлях від інженера до головного інженера проєкту. Далі — запрошення на посаду керівника управління екологічної безпеки в Донецькій області. Після десяти років результативної роботи в одній із найбільш екологічно складній області України — робота в Міністерстві екології (під різними назвами, на різних керівних посадах). А зараз я залюбки очолюю кафедру в одному з міністерських закладів, передаю свій досвід сучасним екологам; із задоволенням займаюсь громадською екологічною діяльністю.

А щодо спорту — він завжди зі мною. Він став моїм захопленням та напрямом громадської діяльності. Зараз я є віце-президентом Федерації сучасного п’ятиборства України, президентом Федерації сучасного п’ятиборства в Донецькій області.

Ось так і триває моє життя в єдності спорту та екології. І не було б мого щастя одне без одного.

 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!