Еколог підприємства не буває успішним без розуміння сенсу сталого розвитку: баланс економіки і вимог екологізації

• Чи пам’ятаєте, як ви стали на шлях природоохоронної діяльності? 
• Чи був цей вибір свідомий?

«Люди в професії» — новий проект від журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства», в рамках щорічної ініціативи «Еколог року»

Щомісяця редакція журналу буде ділитися цікавими історіями про те, як кожен із вас став займатися питанням охорони довкілля і що було вирішальним у виборі професії. 

Ми переконані - #ЕКОменеджериважливі

Яна Бабич, інженер з екологічної безпеки «Укрбургаз»

Почалося з того, що я вступила у виш на спеціальність «Охорона праці і екологія в будівництві». На ІV курсі оголосили, що закінчимо ми навчання за спеціальністю «Прикладна екологія». Отримавши диплом з відзнакою і здобутою кваліфікацію інженера-еколога. Без жалю викинула з величезної коробки всі конспекти, які писалися протягом 5 років, адже перспективи бути екологом на той час не бачила. А вже за два тижні пошкодувала про свій легковажний вчинок. Сама собі не вірила, але я влаштувалася на роботу інженером з охорони навколишнього середовища на підприємство з виготовлення напівфабрикатів. Ох! Як же б мені хотілося мати під рукою ті викинуті списані зошити, в яких містилася вся актуальна інформація щодо складання звітів, отримання дозволів, процедури проведення контролю викидів тощо, оскільки в ті далекі часи початку 2000-х років не було можливості, як зараз, в інтернет-мережі отримати всю необхідну базу. За три роки я зрозуміла те, чому вчили у виші: «Не треба зубрити матеріал, треба знати де піддивитися».

Потім життєві обставини змусили змінити місце проживання і звісно ж роботу. 10 років я працювала на посаді бухгалтера з обліку паливно-мастильних матеріалів. І, навіть, в бухгалтерському обліку екологія не відпускала мене. Контроль роздільного накопичення відпрацьованих олив, облік відходів, опрацювання договорів та передача відходів на утилізацію також входили в коло моїх обов᾽язків.

«Все, що не робиться — робиться на краще!» Це мій девіз! Я потрапила під скорочення. Вже невдовзі я перейшла на суміжне підприємство! І ким би ви думали? — Інженером з екологічної безпеки! Протягом чотирьох років і дотепер я працюю в Буровому управлінні «Укрбургаз» вже старшим інженером відділу екологічної безпеки. 

Я зрозуміла, що нарешті на своєму місці. Мені доводиться вивчати технологічні процеси, обладнання, вичитувати робочі проєкти, співпрацювати з розробниками проєктно-нормативної документації, знаходити спільну мову з постачальниками послуг, укладати договори і багато іншого. Я не соромлюся проясняти питання, в яких у мене виникають сумніви, консультуюся з профільними фахівцями. Дуже вдячна своєму керівнику за розуміння важливості впровадження екологічних покращень та всебічну підтримку, за допомогу у вирішенні складних або суперечливих питань.

З досвідом починаю розуміти, що не треба боятися аудитів, адже факт можливої перевірки стимулює бездоганно виконувати свою роботу, а сам процес аудиту виявляє слабкі сторони, від яких слід позбавитися, дозволяє отримати сторонню думку, консультацію, підказку, проходить обмін досвідом.

Робота екологом є досить цікавою, оскільки вимагає вміння знайти ту грань, де б зійшлися вимоги екологічного законодавства та інтереси підприємства.

Щоб йти в ногу із сучасними реаліями треба тримати руку на пульсі законодавчих змін. Я підписана на екологічні сторінки у соцмережах, проходжу онлайн курси і вебінари, вивчаю законодавчу базу, нормативно-правові акти, які безпосередньо стосуються виробничої діяльності підприємства. Мною розроблена і впроваджена програма вступного інструктажу з екологічної безпеки при прийнятті на роботу, інструкція щодо поводження з відходами, форма розрахунку кількості викидів в атмосферне повітря від різних джерел для подальшого нарахування суми екологічного податку, проєкт «Green office», в процесі розробки знаходяться інформаційні знаки екологічного спрямування, намагаюся мінімізувати друк документів, натомість запровадити їх використання в електронному вигляді. Усі стенди наочної агітації в обов’язковому порядку укомплектовані екологічними пам’ятками.

На роботі і в побуті я поступово доводжу до відома оточуючих, що сьогоднішнє ставлення до навколишнього середовища матиме наслідки в найближчому майбутньому. І саме від нас залежить яким буде це майбутнє.

Окрім, виконання безпосередньо робочих обов’язків, мені також цікаво ділитися  екологічними знаннями з молоддю. Наразі я співпрацюю з адміністрацією школи. За підтримки профспілки та керівництва нашого підприємства для стимулювання учнів самостійно впроваджувати екологічні навички у шкільне середовище придбали інформаційний стенд, контейнери для сортування сміття, контейнер та біопрепарат для компостування харчових відходів їдальні. Діти взяли участь у всеукраїнському проєкті «Zero waste school» і здобули перемогу!  Дуже радію, що все ж таки у молодого покоління є розуміння екологічних проблем та також є і бажання щодо пошуку шляхів їх вирішення.

Цікаво було перевірити рівень своїх знань і практичних навичок, тому вирішила взяти участь у Першій Всеукраїнській Олімпіаді екологів підприємств, приємною несподіванкою став вихід у фінал. Спілкування з колегами з різних куточків України та з різних сфер підприємств, було дуже інформативним і дало поштовх до подальшого вдосконалення. Ця подія і досі є стимулом не зупинятися на досягнутому і розвиватися далі.

Кожен із охочих долучитися до Другої Всеукраїнської олімпіади для екологів підприємств та вибороти звання «Еколог року — 2021» може за посиланням

Хочеться вірити, що завдяки небайдужим фахівцям-екологам, які об’єднують свої зусилля задля спільної мети, наша країна найближчим часом стане прикладом впровадження ефективних екологічних рішень, матиме потужний потенціал та багаті природні ресурси для прийдешніх поколінь.

Дуже часто порівнюю повсякденну працю еколога із сходженням на Говерлу. Буває важко і страшно, перехоплює дихання, серце аж вискакує, але підіймаєш голову і крок за кроком рухаєшся далі — все вище і вище. І отримуєш насолоду від краєвидів – результатів твоїх зусиль!

Юлія Бойко, еколог-практик, експерт ПАЕУ

У професію я потрапила випадково, проте ні разу не пошкодувала!

Вчитися за спеціальністю еколога — вирішила за компанію із друзями. Навчалась також за компанію, проте, коли ми з теорії  вже перейшли до практики — то зрозуміла — на скільки це цікаво, та як екологія «затягує».

Ця професія ніколи не дозволить нудьгувати. Бо ж еколог — це  «восьминіг». Він повинен об’єднати в собі знання та навички не лише еколога, а й юриста, бухгалтера, технолога, дипломата, менеджера, тощо. Отже, тільки встигай слідкувати за змінами, які постійно відбуваються у цих сферах та постійно розвиватися й навчатися.

Крім того, якщо ви вже попали у цю сферу, то ніколи не зможете вже жити по-іншому. Не зможете не сортувати сміття й набридати іншим, що так необхідно робити, не зможете не посадити дерево навесні, не зможете не прибирати берег річки на суботнику, не зможете байдуже зі сторони спостерігати за негативними змінами у стані довкілля — просто не зможете.

Я еколог за освітою, професією та станом душі. І дуже рада, що зробила саме такий «випадковий» вибір професії у свій час, завдяки чому на сьогодні все збіглося й зійшлося, як у гарному вислові: «Роби  те, що любиш й люби  те, що робиш».

Дмитро Дрягун, головний фахівець з охорони навколишнього середовища «Нафтогазвидобування»

Ще з дитинства я цікавився природними процесами та явищами, прагнув усвідомити їх закономірність. У шкільні роки не гаяв час і при кожній можливості отримати знання брав участь в польових практиках. Відвідував факультативи, брав участь в олімпіадах з біології, географії та фізики, отримував призові міста. У шкільні роки паралельно навчався в Полтавському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді за спеціальністю біологія. Визначним моментом в обранні майбутньої спеціальності було проходження шкільної навчальної практики в Регіональному ландшафтному парку «Нижньоворсклянський». Вже в той момент мені було зрозуміло, що майбутня професія буде тісно пов’язана навколишнім природним середовищем. 

В подальшому, пройшовши навчання, у 2012 році я закінчив ХНУ імені В.Н. Каразіна за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища», отримавши кваліфікацію магістра екології та охорони навколишнього середовища. 

Під час навчання був головою студентського наукового товариства екологічного факультету. Безпосередньо організовував разом з членами СНТ та викладачами факультету студентську наукову конференцію, що на даний час набула статусу Міжнародної, а саме науково-практичної конференції «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта–наука–виробництво». Традиційно щорічно беру безпосередню участь в конференції.

Постійно підтримую зв’язок з рідним факультетом. В останні роки був головою державної екзаменаційної комісії екологічного факультету. Завжди цікаво тримати руку на пульсі університетського життя та брати участь у його неперервному русі.

Найтепліші спогади про навчання пов’язані з проходженням польових практик в Криму, західній Україні та біологічній стації університету в с. Гайдари, що на Харківщині. Це постійні виїзди в природні умови, що дозволяли «доторкнутися» та візуалізувати те, що вивчали в теорії протягом навчального року, дозволяло осягнути всю сутність природних процесів, що відбуваються в екосистемах.

На час навчання, після отримання у 2011 році кваліфікації бакалавра екології та охорони навколишнього середовища, розпочав свій трудовий шлях за спеціальністю у Державній екологічній інспекції у Полтавській області. За результатами конкурсу на посаду державного службовця був працевлаштований провідним спеціалістом — державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Відтоді, паралельно навчаючись на магістратурі екологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, реалізовував державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, що дозволило максимально освоїти обрану галузь знань, отримати цінні вміння та навички, працюючи  безпосередньо за спеціальністю. Робота вимагала високого рівня компетентності, що спонукало до постійного самовдосконалення.

Кар’єрний шлях у Державній екологічній інспекції у Полтавській області було пройдено мною на різних посадах — від провідного спеціаліста до начальника відділу — старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. За час роботи було освоєно різні напрямки екологічної політики держави, серед яких: поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, охорона та раціональне використання водних ресурсів, охорона земель та надр, охорона атмосферного повітря. Останні п’ять років роботи в інспекції очолював відділи за напрямками реалізації екологічної політики на обласному рівні – охорона та раціональне використання водних ресурсів, охорона земель та надр, охорона атмосферного повітря. 

Враховуючи, що екологія є міждисциплінарною наукою постійно доводилося вивчати питання інших галузей знань, серед яких: правознавство та технічні науки. Розвиненість та різна направленість господарської діяльності Полтавської області спонукала до вивчення особливостей різних галузей економіки регіону — нафтопереробної промисловості, нафтогазовидобувної галузі, гірничозбагачувальної сфери, агропромислового комплексу, харчової та легкої промисловості, комунального господарства та інших сфер.  

Після отримання кваліфікації магістра екології та охорони навколишнього середовища у ХНУ імені В.Н. Каразіна, не залишив шлях здобуття знань та навчався у Національній академії державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління.

На даний час працюю головним фахівцем з охорони навколишнього середовища в Приватному акціонерному товаристві «Нафтогазвидобування», найбільшій в Україні приватній газовидобувній компанії, що входить до найбільшого енергетичного холдингу в Україні — ДТЕК. Основними моїми обов’язками є організація та забезпечення заходів з охорони навколишнього середовища, контроль їх виконання при здійсненні господарської діяльності на всіх об’єктах компанії, серед яких газоконденсатні свердловини, установки підготовки вуглеводневої сировини та газопроводи.

Виконання своїх обов’язків — це постійна наполеглива праця та вимогливість до себе, які потребують значного обсягу знань і компетентностей, що, своєю чергою, спонукає мене до постійного самовдосконалення.

Оскільки невіддільною частиною сталого розвитку є збалансованість природокористування та ефективність впроваджених екологічних заходів, від того як я буду виконувати свої посадові обов’язки, від ефективності прийнятих рішень залежить розвиток компанії та галузі в цілому, а також гармонізація суспільних відносин, що базуються на принципах відповідальності, відкритості та довіри. 

Робота в компанії, що є флагманом газовидобувної галузі, серед кращих спеціалістів своєї справи, як в Україні, так і за її межами, є результатом неперервного отримання знань та досвіду протягом всього трудового шляху — це те, чим я дорожу і пишаюся.   

Гадаю, що саме наполеглива праця, самовдосконалення і любов до справи приводить кожного до того місця, стану та самовизначення себе, як невіддільної частини суспільства, того гвинтика в загальному надскладному механізмі.

Кожна ваша історія важлива для нас!

Автору найкращої історії — професійний подарунок від редакції «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» та запрошення на фінал проєкту «ЕКОтрансформація» у грудні 2021 року.

Прес-служба Ecobusiness Group