Про ПЗУ №3091: перше засідання робочої групи Міндовкілля

Перше засідання Робочої групи Міндовкілля з опрацювання проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстраційний номер 3091 від 19.02.2020): позиція ПАЕУ.

18 серпня 2020 року відбулося перше засідання робочої групи на Міністерства довкілля та захисту природних ресурсів щодо реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та доопрацювання проєкту Закону Про державний екологічний контроль № 3091 від 19.02.2020.

Головою робочої групи Романом Шахматенко, в частині реформування державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, озвучені питання щодо доцільності/недоцільності:

• надання Державній екологічній інспекції статусу правоохоронного органу;
• делегування органам місцевого самоврядування функцій щодо здійснення заходів державного екологічного контролю;
• підстави для позапланових перевірок здійснення заходів державного екологічного контролю;
• зупинення діяльності суб’єктів господарювання,
• продовження (зупинення) перебігу перевірки,
• здійснення заходів державного екологічного контролю щодо фізичних осіб,
• здійснення перевірок в неробочий час, наприклад, вночі,
• оскардження результатів перевірок.

ПАЕУ запрошено до робочої групи та експертною групою ПАЕУ надано пропозиції та зауваження до проєкту 3091 у вигляді порівняльної таблиці

Що стосується окремих питань, озвучених паном Романом, позиція ПАЕУ нижче.

1. Щодо доцільності/недоцільності надання Державній екологічній інспекції статусу правоохоронного органу.

Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначає правоохоронні органи – як органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

На даний час на рівні закону повноваження Державної екологічної інспекції, у т.ч. і щодо реалізації правоохоронної функції, а саме – дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначені ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища України»

Даною статтею передбачається, що у структурі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, можуть створюватися спеціальні підрозділи, працівники яких мають право носити форму встановленого зразка і вогнепальну зброю.

Посадові особи спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Шкода, заподіяна майну посадової особи спеціального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Законодавством України передбачається охорона честі, гідності, здоров'я і життя працівників спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Тобто, на даний час на рівні закону повноваження Державної екологічної інспекції як правоохоронного органу ВРЕГУЛЬОВАНО, визначено право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї, спеціальний захист працівників контролюючого органу та членів їх сімей, загальнообов’язкове державне страхування.

Завдання держави полягає у забезпеченні та реалізації вже визначеного статусу посадових осіб контролюючого органу. Заміна понять навряд чи вирішить наявні проблемні питання в системі державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища і точно не зможе реформувати систему.

2. Щодо доцільності/недоцільності делегування органам місцевого самоврядування функцій щодо здійснення заходів державного екологічного контролю.

У відповідності до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Тобто, повноваження органів місцевого самоврядування повинні бути спрямовані на вирішення питань місцевого значення.

В свою чергу, за статтею 16 Конституції України обов’язком держави є забезпечення екологічної безпеки, а за Законом України «Про національну безпеку України» екологічна безпека є складовою національної безпеки.

Також, Конституція України, як Основний закон України, який виражаючи суверенну волю народу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Делегуючи повноваження із здійснення державного екологічного контролю, забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки, органам місцевого самоврядування, основна мета яких – вирішення питань місцевого значення, законодавець порушує Конституцію України, загальну систему відносин, а держава, в особі органів влади самоусувається від виконання конституційних обов’язків.

3. Щодо доцільності/недоцільності зупинення діяльності суб’єктів господарювання.

Захід реагування у вигляді є тимчасової заборони (обмеження) діяльності є виключним заходом і обрання цього заходу є можливим лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами субєкта господарювання і публічними інтересами.

Водночас, якщо звернутись до результатів діяльності Держекоінспекції за 2017, 2018, 2019 рік, то отримаємо показники, за яких лише кожен третій позов інспекції про призупинення діяльності задовольняється.

Враховуючи положення проєкту та поточний, систематичний стан справ, - наявна реальна перспектива безпідставної призупинки 2/3 підприємств відносно яких буде винесено таке рішення.

Завдання реформування - усунути наявні недоліки в системі природоохоронного контролю, а не формувати нові .

4. Щодо доцільності/недоцільності здійснення перевірок в неробочий час, наприклад, вночі.

Основною метою реформування системи державного екологічного контролю має бути безпечний стан довкілля України, дії спрямовані на усунення порушення, консультативна підтримка субєкта господарювання, як основного забруднювача.

Не дивлячись на поширену практику недопущення до перевірок, бізнес, в першу чергу, керуючись економічними мотивами, активно застосовує практику приватного екологічного аудиту. Тобто, суб’єкт господарювання зацікавлений у контрольній функції, але, на жаль, не зі сторони держави (оскільки держава не виконує функцію контролю, а збирає «данину»).

Функція державного екологічного контролю повинна здійснюватися спільно із суб’єктом господарювання, що дає можливість:

- з’ясувати фактичні обставини діяльності кожного підприємства, технологічний регламент роботи, основне, допоміжне обладнання і об’єкти ;

- у випадках наявності, виявити порушення, причини, за яких ці порушені здійснювалися,

- роз’яснити шляхи усунення порушень.

Більше того, майже всі забруднювачі є об’єктами підвищеної небезпеки, доступ на які здійснюється у спеціальному порядку, у т.ч. шляхом проходження інструктажів з охорони праці, забезпеченням спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту.

Перетворення контрольної функції лише на можливість доступу до території підприємства будь-яким способом і в будь-який час не забезпечить вирішення проблемних питань системи екологічного контролю, а навпаки, буде формувати «захисту» реакцію зі сторони бізнесу.

5. Щодо доцільності/недоцільності оскарження результатів перевірок.

Можливість оскарження дій, бездіяльності, рішень посадових осіб органів державної влади є конституційним правом, гарантованим Основним законом.

Наразі саме зараз судова влада є лакмусом правомірності дій контролюючого органу та необхідним елементом системи стримувань і противаг, започаткованим в перших демократичних конституціях світу.

Виключення можливості оскарження дій посадових осіб контролюючого органу суперечить загальним принципам правової держави.

Аналогічні пропозиції також озвучені більшістю членів робочої групи.

Окремо, паном Романом, крім вказаних питань, було зазначено про близько 20 напрямків реформування системи державного екологічного контролю.

ПАЕУ вдячні Міндовкілля, Роману Шахматенко за долучення до робочої групи та задля конструктивного діалогу просимо чітко окреслити кожен з напрямків реформування ДЕІ.