Роль та завдання екологічного податку

Продовжуючи шукати відповіді на запитання Як фіскальний інструмент перетворити в інструмент покращення стану довкілля в Україні, ми звернулися за коментарем до Олександра Скакальського, координатора громадської спілки «Громадська екологічна платформа».

Для того, щоб дискусія, яка триває в Україні в професійному колі про роль екологічного податку в сфері охорони навколишнього природного середовища була дійсно фаховою, слід повернутися до визначення понять, до так званої «матеріальної частини».

Одним з поширених «академічних» визначень податку є наступний:
це обов’язковий платіж з метою фінансового забезпечення держави або муніципальних утворень.

Серед багатьох функцій податків я виділив би дві найбільш специфічні саме для податку екологічного.

Перша – функція регулююча, саме її я вважаю основною, вона закладає ідеологію екологічного податку і полягає  у забезпеченні можливості з боку держави стимулювати або дестимулювати певні сфери життєдіяльності,  зокрема рівень техногенного навантаження.

Окремо виділяють також одну додаткову функцію – відтворювальну, яка призначена для акумуляції коштів на відновлення ресурсів, що використовуються.

Як вбачається з наведених  визначень, екологічний податок слід сприймати саме в якості інструменту впливу на рівень та обсяг потрапляння забруднень у навколишнє середовище і зміни його якісних характеристик. Ну і, звичайно, як інструмент, що забезпечує реалізацію природоохоронних заходів за рахунок відповідних бюджетів за місцем заподіяння екологічної шкоди. Ці заходи я часто називаю «реабілітаційними».

Виходячи із функціонального призначення екологічного податку, логічним є виглядає намагання збільшити розмір його ставок, адже за існуючого становища реалізація регулюючої функції податку обмежена відсутністю стимулів.

Попри поступове зростання ставок екологічного податку фінансова мотивація забруднювачів до зниження викидів, скидів та розміщення відходів є недостатньою. В окремих галузях економіки розмір сплати екологічного податку знаходиться на рівні 0,1 % від загального обсягу виробленої продукції.

В рамках одного з проектів, пов’язаного  з аналізом перешкод на шляху впровадження принципів зеленої економіки в Україні, було опитано представників бізнесу і отримано цікаві результати: близько 60 % опитуваних є платниками екологічного податку і половина опитуваних не вважає його суттєвим і обтяжливим для підприємства. Більшість опитуваних навіть погоджується з тим,  що ставки екологічного податку можливо збільшити.

Можливо важко чітко визначити величину, на яку потрібно збільшувати ставки екологічного податку, та терміни, в рамках яких воно має відбутися, але той факт, що це треба робити для мене є беззаперечним.

Питання «повернення» коштів екологічного податку підприємствам на реалізацію природоохоронних заходів для мене особисто навіть не варте уваги.

Воно порушує ідеологію екологічного податку і несе колосальні корупційні ризики. Це все одно, що повертати акцизний податок виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Я допускаю, що економічні механізми стимулювання та допомоги суб’єктам господарювання у реалізації таких заходів мають бути створені, але аж ніяк не у вигляді повернення податків.

Що це мають бути за механізми (пільгове кредитування або інші види пільг) – є предметом дискусії, але тільки після підвищення існуючих ставок екологічного податку і реалізації головного принципу «забруднювач платить».

Останнім часом багато розмов іде про неефективне використання екологічного податку на місцевому рівні і на тлі цього відбувається часткова «централізація» в процесі його адміністрування.  В цьому аспекті я прибрав би спекуляції і не ставив би питання неефективності самої системи міжбюджетного розподілу від надходжень екологічного податку. Це прямі недоліки і неефективність конкретних представників місцевої влади і до цього треба ставити питання. Територіальні громади мають вимагати від своїх керівників ефективної роботи. Це не має бути підставою забирати податок до бюджету центрального рівня.     

Більше за темою:

Екологічний податок в Україні: як фіскальний інструмент перетворити в інструмент покращення стану довкілля

Екологічний податок–2019 в Україні: «гарячі» зміни як крок до європейської моделі розвитку чи елемент посилення тиску на бізнес?

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»