Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Які головні проблеми слід невідкладно вирішити в системі державного екологічного контролю

Осінь прогнозує нам низку законодавчих інновацій. Сфера охорони довкілля потерпає від подвійних стандартів. По-блюзнірськи лунають демонстративні «геройські» звіти окремих чиновників в соціальних мережах та інтернеті про те, що якесь окреме підприємство було оштрафоване, в той час, як міжнародний фонд дикої природи (WWF) заявляє про те, що країна потопає в смітті, чиновники безкарно полюють в заповідних карпатських лісах на ведмедів, сотнями гектарів вирубуються ліси, Україна ризикує залишитися без питної води тощо.

Прикро, але сьогодні Україна є екологічно небезпечною не лише для себе та своїх громадян, а й створює небезпеку для всіх сусідніх держав та справедливо отримує претензії та вимоги усунути причини критичної ситуації в довкіллі. В кінцевому результаті, все це мільярдні збитки для економіки, здоров'я українців, екосистеми держави.

Реформа системи державного екологічного контролю назріла давно. Однак, доки точаться жваві дискусії в експертному середовищі щодо ПЗУ 3191 та 3091-1, ПАЕУ наголошує на головних проблемах, які слід вирішити негайно.


Каталізаторами національної екологічної катастрофи в однаковій мірі є:

- держава в особі регуляторних, дозвільних органів (оскільки відсутня інтегрована актуальна відкрита система екологічної інформації, умови дозвільних документів є формальними, не враховують кумулятивний вплив (наприклад, при отриманні дозволу на викиди фонові концентрації ЗР надаються без врахування впливу інших підприємств) та контролюючих органів (постійна неузгодженість законодавства щодо процедури перевірок (мораторії, відсутність уніфікованого акта, критеріїв оцінки), формальний характер системи контролю, в окремих випадках — відсутні інструменти контролю (наприклад, за органами місцевого самоврядування), не дивлячись на постійне оновлення облич у владі, Державна екологічна інспекція залишається інструментом адміністративного тиску на бізнес;

- суб’єкти господарювання, оскільки бізнес керується суто економічними мотивами. У випадку, якщо можна уникнути отримання дозвільного документа, отримати дозвільний документ з умовами, які не відповідають фактичному стану довкілля (тому що державний уповноважений орган не має достовірної інформації про стан довкілля), оскаржити результати перевірки чи не допустити оформлення результатів перевірки, розраховуючи на колізійність законодавства, непрофесійність інспекторів, корупційну складову, бізнес може застосовувати ці інструменти.

При цьому, бізнес, знову ж керуючись економічними мотивами, активно застосовує практику приватного екологічного аудиту. Тобто, суб’єкт господарювання зацікавлений у контрольній функції, але, на жаль, не зі сторони держави (оскільки держава не виконує функцію контролю, а збирає «данину»). За таких умов надання додаткових повноважень державному контролюючому органу, тим більше процедурно не врегульованих, —катастрофічно небезпечно;

- органи місцевого самоврядування, оскільки система контролю за ОТГ, природними ресурсами в межах ОТГ, їх несанкціонованим використання, забрудненням, засміченням взагалі відсутня.

Що стосується громадян, фізичних осіб, то кожен з них є учасником вище вказаної групи в тій чи іншій мірі. За належної системи відносин, кожна фізична особа буде її складовою і розбудовником екологічної культури, та не потребуватиме додаткової контрольної функції.


При цьому, глобально, в системі державного екологічного контролю на сьогодні проблемними питаннями є:

1. Недопущення до перевірки.

Основною причиною недопущення є відсутність належного нормативного регулювання: тривалі мораторії, відсутність нормативних підстав (критеріїв оцінки, уніфікованого акта перевірки), неузгодженість законодавства (навіть зараз, в умовах карантину, два закони від 17.03.2020 № 530-IX та № 533-IX по-різному передбачають умови мораторію!)

Тому, суб’єкт господарювання в умовах, які створив законодавець, лише користується своїм правом.

І в таких умовах варто усунути неузгодженості в наявній системі, а не формувати новий закон, який створить ще більше питань, створити додаткові інструменти, які будуть заохочувати до проведення контрольної функції (наприклад, перевірка, як умова отримання дозвільного документу). Такі інструменти забезпечують системний підхід (необхідність отримання дозволу — зацікавленість в перевірці — фактичний стан — адекватні дозвільні умови) та реформують систему.

Друга причина недопущення — корупційна складова, коли 80% порушень під загрозою призупинення діяльності підприємства — купляються. Тому додаткові повноваження контролюючому органу в частині призупинення діяльності стан довкілля нашої держави не покращать, а навпаки, ще більше розбалансують ситуацію.

2. Низька якість перевірок.

Матеріали перевірок мають формальний характер. Відсутність матеріально забезпечення (транспорту, лабораторного контролю), належної професійної підготовки, корупційної зацікавленості, виключає можливість здійснити належну перевірку повною мірою.

Інструментами вирішення питання та шляхами реформування системи екологічного контролю за даним напрямком є:

- належне фінансове забезпечення контролюючого органу,

- постійне щорічне підвищення кваліфікації у т.ч. практичні заходи на базі великих суб’єктів господарювання (ознайомлення з технологією, основним, допоміжним виробництвом). Оскільки здійснюючи перевірку, інспектор повинен знати що і де запитувати, у кого, і які можуть бути відповіді. Перевірка без відсутності представника підприємства, як це пропонує проєкт 3091 не дасть ніяких результатів.

Ефектом належного матеріального забезпечення контролюючого органу, підвищення кваліфікації та неупередженого проведення перевірки буде запобігання порушенням, належне використання природних ресурсів і, як наслідок, сталий економічний розвиток держави.

3. Відсутність повноважень для контролю органів місцевого самоврядування та дозвільні органи у сфері довкілля.

Система контролю за ОТГ, природними ресурсами в межах ОТГ, їх несанкціонованим використання, забрудненням, засміченням відсутня. Реформування повинно бути спрямоване на визначення вичерпного порядку, способу та підстав для здійснення посадовими особами контролюючого органу заходів державного екологічного контролю щодо вказаних суб’єктів.

Визнаємо, що окремі ідеї, закладені у проєкті № 3091, є гідними, але як норма права - будуть декларативними, не зможуть реформувати систему, а навпаки, ще більше, з ширшим колом повноважень притиснуть бізнес, відлякають інвестора (у т.ч. модернізацію та екологізацію підприємств, як основного забруднювача), ще більше дестабілізують економіку, стан довкілля нашої держави та кожного з нас.

ПАЕУ поділяє бажання змін, але ще більше жадає, щоб ці зміни були системними, далекоглядними, збалансованими та виправдали наші спільні очікування.


Пресслужба ПАЕУ

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!