Зелена економіка: як досягти балансу

21-22 жовтня 2021 р. відбувся Національний екобізнес-форум «Зелена економіка: як досягти балансу» у Києві. Збалансувати економічний ріст та екологічну безпеку, знайти інструменти декарбонізації та підібрати дієві заходи адаптації до змін клімату – такі завдання  стояли перед експертами події та її учасниками. 

Серед тем, що були озвучені — сучасні екологічні тренди, стан та перспективи реалізації процесу екотрансформації та ревіталізації вугільних регіонів, існуючі регіональні та національні екостратегії та особливості їхнього впровадження

Форум охопив такі сектори економіки країни, як видобувна промисловість, електроенергетика, металургія, харчова промисловість, транспорт, сільське господарство, ЖКГ (водоканали, комунальні підприємства сфери відходів тощо), а також державний сектор.

Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, організатор форуму, у своєму вступному слові звернулась з закликом до всіх зосередити увагу і зусилля над напрацюванням інструментів вирішення проблем, що гальмують екомодернізацію всіх сфер і галузей! 
«Всі реформи мають конектитися з реальністю, повинні підкріплюватися детальними планами реалізації та джерелами фінансування! Втрата часу і «заговорювання реформ» робить україну не конкурентоспроможною на міжнародному ринку інвестицій та знижує якість життя її громадян», — зазначила людмила і акцентувала:
     «Переконані, в усіх вкрай важливих законопроектах має бути:

• відображений прагматичний підхід щодо переходу на нові екологічні норми, відсутня жорстка прив'язка до європейських норм (Україна не є стороною переговорів при їх визначенні)
• надані більш прозорі механізми реалізації
• прогнозованість реформ для всіх суб’єктів взаємодії»

Серед пропозицій на відкритті пролунало:

1. Кабміну важливо забезпечити синхронізацію діяльності цовв, зміцнити інституційну спроможність та визначити джерела фінансування ключових реформ, доручивши виконання цих функцій новому віцепрем’єру з екотрансформації економіки.
2. Оголосити рішенням президента 2022 рік – роком екологічної свідомості та екотрансформації (для максимального зростання екологічної свідомості, розробки освітніх програм, запуску на рівні держави масштабної  пропаганди екологічності та свідомого споживання).

Все це та більше конкретних пропозицій вже зафіксовано РЕЗОЛЮЦІЄЮ форуму.

Постійна Представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева у своєму відеозверненні до учасників форуму зазначила, що перехід до зеленої економіки є центральним елементом угоди про асоціацію між Україною та європейським союзом. Хоча було досягнуто певних успіхів у гармонізації нормативно-правової бази України із законодавством ЄС, потрібно докласти ще багато зусиль, щоб зловити зелену хвилю і зробити стрибок до зеленої економіки.

«Згідно з доповіддю ПРООН про стан людського розвитку за 2020 рік, країни, які напрацьовують нові, більш сталі шляхи розвитку, будуть сильнішими, стійкішими і значно заможнішими, ніж вони могли уявити до пандемії COVID-19, – сказала пані Ґерчева. – Ми втілюємо цілу низку екологічних ініціатив в Україні, зокрема докладаємо чимало зусиль для захисту довкілля та зниження ризиків і управління стихійними лихами в донецькій та луганській областях. ПРООН підтримує зусилля місцевих громад покращити управління відходами домогосподарств і промисловості, зокрема шляхом формування відкритого діалогу між представниками промисловості, бізнесу, уряду та громадянського суспільства».

Пані Ґерчева також підкреслила, що зменшення обсягів відходів або забезпечення їхньої належної утилізації є вкрай важливою складовою процесу розвитку України, від чого залежить якість життя і можливості самозабезпечення, а також перехід до динамічної зеленої і сталої економіки.

Сергій Натрус, директор департаменту екології та  природних  ресурсів Донецької облдержадміністрації зазначив пріоритетні напрями реалізації департаментом державної екологічної політики:

• Екологічна просвіта та інформування;
• Атмосферне повітря;
• Оздоровлення басейну річки сіверський донець та інших водних об’єктів;
• Поводження з відходами;
• Розвиток природно-заповідної справи;
• Моніторинг навколишнього природного середовища.

Фактори, які заважають реалізації державної екологічної політики за пріоритетними напрямами:

1. Низька пріоритетність, а іноді повне ігнорування питань захисту навколишнього природного середовища керівниками підприємств-забруднювачів 
2. Пасивність територіальних громад під час проведення громадських обговорень з екологічних питань
3. Низький рівень екологічної свідомості населення

Основні шляхи вирішення проблемних питань у галузі екологічної просвіти та інформування:

• Інформування про стан довкілля та популяризація екологічних цінностей
• Просвітницька діяльність
• Науково-методичне забезпечення просвітницької діяльності
• Партнерство та координація взаємодії між владою, бізнесом і громадянським суспільством

Шляхи розв’язання проблем у сфері охорони атмосферного повітря:  

• Технічне переоснащення виробничого комплексу через впровадження інноваційних технологій, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;
• Впровадження новітніх технологій, технічного переоснащення та/або реконструкції застарілого обладнання, ремонту пилогазоочисного обладнання та підвищення ефективності очистки з урахуванням відповідних проєктних показників для підприємств, що є основними забруднювачами атмосферного повітря;
• Підтримка використання автотранспортних засобів, що відповідають європейським стандартам;
• Використання передового світового досвіду в галузі охорони атмосферного повітря.

Основні екологічні проблеми у сфері водних ресурсів у донецькій області пов’язані із:

1. Забрудненням водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства
2. Проблемами щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти
3. Забрудненням підземних водоносних горизонтів
4. Порушенням гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону
5. Підтопленням земель та населених пунктів регіону

Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається проблема щодо забруднення водних об’єктів та підземних горизонтів в результаті багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття десятків нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі.

Основні екологічні ризики внаслідок неконтрольованого затоплення шахт:

• Ризики аварійних водогазоприпливів до експлуатованих гідравлічно пов’язаних шахт
• Додаткові осідання й зрушення денної поверхні з ризиком руйнівних деформацій будівель, шляхів, інженерних мереж тощо
• Додатковий розвиток площ підтоплення й затоплення прилеглих земель, міст і селищ (більшість шахт є містоутворювальними)
• Забруднення підземних і поверхневих водних об’єктів та питно-господарських водозаборів на їх основі
• Прискорення руху забруднень унаслідок підтоплення й затоплення полігонів промислових і побутових відходів
• Розширення площ техногенних землетрусів (підземних гідрогеомеханічних поштовхів і деформацій порід

Георгій Гелетуха, д.т.н., Голова правління, Біоенергетична асоціація України роз'яснив учасникам про стан та перспективи розвитку біоенергетики в Україні.

Ризики для теплопостачання України у 2021 – 2022 рр.

• Високі ціни на природний газ навіть після завершення опалювального сезону. Ціна в жовтні 2021 виявилась максимальною за останні 8 років. 
• Відміна спеціальних обов’язків (псо) щодо продажу природного газу підприємствам теплопостачання (тке) з 20 травня 2021 р. 
• Ризик припинення транзиту через територію України російського газу після 2024 р. 
• Тренди на декарбонізацію, згідно яких нові проєкти з видобутку та споживання природного газу не будуть пріоритетними у країнах ЄС. 
• Поступове підвищення вартості СО2 також сприятиме підвищенню вартості природного газу.

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану», № 5464 від 05.05.2021 р. Пропонуються зміни в Закон України «Про альтернативні види палива»: 

1. Визначення терміну «біометан» — це біогаз, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає нормативно-правовим актам на природний газ для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання в якості моторного палива.
2. Створення державного реєстру біометану — електронна система облікових записів, призначену для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, а також для формування гарантій походження біометану, їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану.
3. Гарантія походження біометану формується за допомогою реєстру біометану центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно — енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації розповів про вітроенергетику та ключеві інструментм зеленого переходу.

НПДВЕ до 2030 року має передбачати:

• Збалансований розвиток усіх видівВДЕ;
• Чітко встановлені цілі розвитку для кожного виду ВДЕ та механізм контролю за досягненням цих цілей;
• Чітке розмежування між великою та малою гідроенергетикою;
• Будівництво маневрових потужностей для стабільної інтеграції ВДЕ в ОЕС України, впровадження систем накопичення енергії;
• Введення нових стимулюючих ринкових механізмів підтримки ВДЕ, таких як fip/сfd, корпоративні рра, тощо;
• Проведення аукціонів з ВДЕ;
• Впровадження механізму гарантії походження.

Пропозиції УВЕА до НПДВЕ 2030:

1. Стимулювання виробництва електроенергії з ВДЕ на ринкових засадах 
2. Стимулювання виробництва електроенергії з ВДЕ на ринкових засадах без державної підтримки (корпоративні ppa)
3. Включення до енергетичної стратегії україни до 2050 року   сценарію будівництва маневрових потужностей та energy storage
4. Закладення основи для розвитку гібридних станцій з ВДЕ в Україні
5. Сприяння розвитку офшорної вітрової енергетики та водневих технологій

Євгенія Угро, менеджер з розвитку бізнесу, торговий відділ Посольства Австрії розповіла про «зелені» розробки та їх впровадження.

Австрія — світовий трендсетер «зелених технологій». Ключові сектори «зелених» розробок в Австрії:

• Відновлювані джерела енергії / енергонакопичення та розподіл
• Переробка та утилізація відходів / управління природними енергоресурсами (в т. ч. водою)
• Енергоефективність
• Циклічна економіка

«Зелені» технології— рушій стабільного зростання австрійської економіки з року в рік.

• 6 % середній щорічний приріст продажів
• 10,94 млрд євро експорт, 2019
• 15,24 млрд євро обсяг продажів «зелених» технологій, 2019

Ініціативи з розвитку «зелених» джерел енергії:

1. Громади відновлюваної енергії (ГВЕ)
2. Фізичні особи, муніципалітети, юр. особи місцевих органів влади, малі та середні підприємства можуть об’єднуватися у ГВЕ
3. 28~64% для членів ГВЕ зменшення плати за використання електромережі

Юлія Головчук, експертка комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ розтавила акценти щодо основних вимог законодавства в галузі атмосферного повітря та організації діяльності на підприємстві.

Діюча система охорони атмосферного повітря на підприємстві:

• Проведення інвентаризації джерел викидів 
• Проведення пуско-налагоджувальних робіт до проведення інвентаризації 
• Проведення інструментальних вимірювань
• Неврахування особливостей технологічних процесів 
• Технологічні нормативи
• Методики розрахунку обсягів викидів 

Перспективі зміни у законодавстві:

1. Імплементація європейських директив 
2. Врахування особливостей технологічних процесів
3. Час на реагування на позаштатні та аварійні випадки без санкцій 
4. Безперервний моніторинг на основних джерелах викидів 
5. Специфіка оцінювання відповідності граничним  обсягам викидів
6. Значні інвестиції та час на реалізацію екомодернізації 

Тетяна Завгородня, менеджер відділу по екології ДТЕК розповіла учасникам заходу про основні проблеми досягнення вимог НПСВ в Україні:

1. Ціна на ринку електроенергії (РДН) не покриває в повному обсязі операційні витрати вугільного блоку ТЕС.
2. В Україні відсутні джерела фінансування заходів НПСВ — незважаючи на загальнодержавне завдання з їх забезпечення до 2020 року відповідно до прийнятої Енергетичної стратегії України.
3. В Україні відсутній ринок потужності — як інструмент фінансування нового будівництва та реконструкцій, а також забезпечення необхідних резервів.
4. В Україні відсутні преференції для реконструйованих енергоблоків — після встановлення газоочисного обладнання у енергоблоків знижується ефективність, вони програють ринкову конкуренцію енергоблокам без газоочисного обладнання.
5. За відсутності джерел фінансування, оператори українських ТЕС будуть вимушені виводити потужності із експлуатації, оскільки блоки не відповідатимуть встановленим нормативам викидів.
6. Визначені на державному рівні цінові обмеження прайс-кеп нової моделі ринку.
7. Борг ДП «Ннергоринок» перед генеруючими компаніями ТОВ «ДТЕК Енерго», який склався до введення нової моделі ринку електричної енергії 6,7 млрд грн, та відсутність механізму повернення цих коштів.
8. Виконання НПСВ суперечить принципам нової моделі ринку (ринкова ціна на електроенергію не покриває капіталоємні проекти з екомодернізації, відсутні гарантії роботи блоків у довгостроковій перспективі, зменшення ефективності і програш конкуренції після встановлення газоочисного обладнання).

Відсутність механізмів фінансування призведе до виникнення дефіциту потужності тес і шахт.

За відсутності джерел фінансування, оператори українських тес будуть вимушені виводити потужності із експлуатації, оскільки блоки не відповідатимуть встановленим нормативам викидів

Виникнення дефіциту потужності і загроза роботи енергосистеми в 2025 

Фактичне зупинення роботи галузі:

• Закриття 12 вугільних тес та повне зупинення видобутку енергетичного вугілля в Україні
• Близько 100 тис. Працівників галузі залишаться без роботи (без коштів для існування залишаться близько 250-300 тис. Осіб – сімей працівників)
• Регіони недоотримають близько 12 млрд грн. В рік у вигляді заробітної плати скорочених працівників
• Загроза фактичного існування вугільних регіонів і мономіст ТЕС (11 міст, близько 200 тис. Осіб) і шахт (34 міста та селища, близько 660 тис. Осіб)
• Скорочення зборів та податків: єдиний соціальний внесок – 2.7 млрд грн на рік; військовий збір – 0.2 млрд грн на рік
• Держава недоотримує 64 млрд грн ВВП на рік

Можливі механізми фінансування і повернення інвестицій в екомодернізацію

Джерела фінансування

• Комерційні кредити:

Недоліки:

• Висока відсоткова ставка
• Відсутність довгосрокових гарантій повернення коштів - відмова банків в кредитуванні 

⇔ Кредити державного банку за державною програмою:

Переваги:

• Можлива помірна відсоткова ставка
• Обов'язкове кредитування екомодернізації за державною програмою

⇔ Власні кошти оператора установки:

Недоліки:

• Відсутність коштів операторів установок в умовах кризи в енергетичній галузі

Джерела повернення залучених коштів. Всі джерела повернення коштів  передбачають підвищення ціни електроенергії або отримання надходжень із державного бюджету

⇔ Ціна електроенергії

Потрібне суттєве підвищення ціни електроенергії (більше +25%) і збільшення часу напрацювання установок  на рік (більше 7000 годин). Що є нереалістичним.

Ціна електроенергії не може розглядатись як джерело повернення інвестицій в екомодернізацію

⇔ Акциз  на електроенергію

• Використання акцизу на електроенергію  для фінансування екомодернізацій в енергетиці

Переваги: не потребує підвищення вартості електроенергії

Недоліки: зменшення джерел надходжень і створення додаткового дефіциту в державному бюджеті 

⇔ Екологічний податок

Переваги: не потребує підвищення вартості електроенергії

Недоліки: перерозподіл надходжень місцевих бюджетів в т.ч. Із фінансуванням проектів в інших регіонах. Недостатній обсяг екологічного податку для реалізації програми нпсв

Джерела повернення залучених коштів. Всі джерела повернення коштів  передбачають підвищення ціни електроенергії або отримання надходжень із державного бюджету (рекомендовано для подальшого опрацювання)

• Конкурс на нове будівництво (реконструкцію)

Переваги: визначений діючим законодавством механізм

Недоліки:

• Програма нпсв встановлення газоочисного обладнання на визначених тес не підпадає під логіку конкурентного конкурсу
• Підвищення тарифу укренерго на передачу

⇔ Допоміжна послуга

• Платежі установкам що пройшли екомодернізацію за збереження потужності

Переваги: аналогічні механізмі використовуються в європі для підтримку традиційної генерації і забезпечення необхідних резервів

Недоліки: підвищення тарифу укренерго на диспетчеризацію

⇔ Pso механізм

• Введення окремого платежу для кінцевих споживачів на екомодернізацію потужностей

Переваги: механізм добре опрацьований  в європейських країнах. Наразі використовується в польші для модернізації вугільних тес. Не призводить до суттєвого підвищення цін для кінцевих споживачів

Недоліки: пряме підвищення платежів за електроенергію кінцевих споживачів

Пропозиції по досягненню вимог НПСВ в Україні:

1. Переглянути енергетичну стратегію 2035 з урахування зменшення ролі теплової генерації
2. Негайно розробити та прийняти механізми фінансування заходів НПСВ без яких неможливе досягнення скорочення викидів
3. Запустити процес фінансування природоохоронних заходів скорочення викидів НПСВ з врахуванням що на реалізацію проектів необхідно 3-5 років

Незважаючи на те, що природоохоронні реформи в україні втілюються досить повільно, викликають безліч дискусій, беззаперечним є факт – тема еко стає кроссекторальним питанням і виходить на найвищий рівень вирішення!