Новини

Повернутися до переліку новин

РЕЗОЛЮЦІЯ Національного ECOBUSINESS FORUMу-2021 «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу»

Нагадаємо, 21 та 22 жовтня в Києві було проведено Професійною асоціацією екологів України Національний ECOBUSINESS FORUM-2021 «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу». Раніше проект зібрав екологів та управлінців у місті Одеса та Дніпро

За результатами роботи були напрацьовані пропозиції до відповідальних структур та органів.

РЕЗОЛЮЦІЯ

Національного ECOBUSINESS FORUMу-2021 «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу»

Ми, 152 управлінців, експертів та фахівців-екологів присутніх офлайн та 165 присутніх онлайн на дводенному форумі, присвяченому гострим нагальним проблемам екологізації економіки та кліматичним викликам, провівши масштабну роботу згідно програми порядку денного, розуміючи важливість питань екотрансформації та зеленого переходу, сподіваючись на увагу перших осіб держави до нижчевикладеного, звертаємо увагу на наступні ключові перепони реальним реформам, та готові сприяти їх подоланню:

  1. Законодавча, виконавча та судова гілки влади досі не готові до сприйняття європейських цінностей у сфері довкілля, останнім часом соціальна дистанція між спрямованими на зелений перехід і сталий розвиток громадами та бізнесом,  і спрямованими лише на контроль і нагляд органами влади – стрімко зростає. Така тенденція є тривожною і потенційно небезпечною для Української держави.
  2. На рівні держави рішення щодо екомодернізації не приймаються колегіально, більшість ЦОВВ не розуміють і не поділяють європейські екологічні цінності, займаються популізмом та відверто саботують євроінтеграцію. 
  3. Згідно Угоди про Асоціацію Україна-ЄС має бути імплементовано близько 30 природоохоронних директив ЄС. Однак, даний процес значно загальмовано по ряду напрямків. Це викликано тим, що запозичуються правильні слова з реформування нашого екологічного законодавства, проте з правильних слів вихолощується їх зміст, постійно додаються дискримінаційні, а часто і корупційні положення, які не мають жодного стосунку до належного екологічного врядування в розумінні Організації Економічного Співробітництва і Розвитку.
  4. Разом з тим, частина депутатського корпусу блокує законодавчі ініціативи у сфері екомодернізації та сталого розвитку, генерує законопроекти, спрямовані на подальше визискування природних багатств України. Ці депутати послідовно не підтримують екологічні законодавчі новели або додають до них власні корупційні та бізнес-інтереси, що робить проекти законів завідомо не прохідними.

Такий підхід до екологічного врядування робить Україну неконкурентоспроможною на міжнародному ринку інвестицій та знижує якість життя її громадян.

Переконані, в усіх вкрай важливих законопроектах має бути 

  • відображений перехід від контролю за екологічними нормами (Україна не є стороною переговорів при їх визначенні) до досягнення спільних екологічних Цілей сталого розвитку (а не завдань, які Уряд сам собі ставить) 
  • надані більш прозорі механізми участі всіх зацікавлених сторін у встановленні цілей розвитку і їх реалізації
  • прогнозованість реформ для всіх учасників взаємодії. 

ПРОПОНУЄМО:

1) Оголосити Указом Президента 2022 рік – Роком екологічної свідомості та екотрансформації (для максимального зростання екологічної свідомості, розробки освітніх програм, запуску на рівні держави масштабної  пропаганди екологічності та свідомого споживання).

2) ВРУ розглянути підготовлений ПАЕУ Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо створення служби з охорони довкілля та на законодавчому рівні визначити створення служби з охорони довкілля у складі суб’єктів господарювання, які належить до середнього та великого підприємництва та здійснюють плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та виконання функції служби охорони довкілля в порядку сумісництва особами, які мають освіту за екологічним напрямком або залучення  сторонніх спеціалістів   на   договірних   засадах,   які   здійснюють господарську діяльність у сфері природничих і технічних наук у складі суб’єкта господарювання,  який належить до малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва. 
Обґрунтування - в публічній заяві

3) Кабміну забезпечити синхронізацію діяльності ЦОВВ, зміцнити інституційну спроможність та визначити джерела фінансування ключових реформ, доручивши виконання цих функцій новому віцепрем’єру з екотрансформації економіки.

4) Кабміну вирішити питання створення єдиного контролюючого органу у системі Міндовкілля, що передбачено ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наголошуємо, Проект Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 від 19.02.2020 абсолютно неспроможний досягти бажаної цілі , бо монополізує контрольні функції в руках одного органу влади та наділяє його надто широкими правами на втручання у діяльність суб’єктів господарювання. 

Модель правового регулювання здійснення контрольних заходів, запропонована у Проекті, порушує загальноправовий принцип пропорційності, спрямований на забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів. 

Екологічний контроль виводиться з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є базовим актом у цій сфері і приймався з метою створення єдиного узгодженого правового поля, яким регулюється порядок проведення заходів контролю суб’єктів господарювання.

Занадто широкі повноваження запропонованого контрольного органу створює підґрунтя для великої кількості безпідставних позапланових перевірок та передбачає можливість проведення заходу контролю без керівника чи уповноваженої особи суб’єкта господарювання. 

Додаткові аргументи та пропозиції викладено у Додатку 1 >>>

 

5) Голові ВР забезпечити прийняття Проекту Закону України № 2207-1-д «Про управління відходами»: реформа не відбулась, ринок потребує дієвих державних механізмів для повторного використання відходів, підприємство, як господарюючий суб’єкт, зацікавлений в раціональному використанні природних ресурсів (використання видобувних відходів, як втосировини, а не тільки природних ресурсів (піска, глини) для будівництва доріг, дамб), зменшенні обсягів утворення відходів, в межах наданих у користування родовищ забезпечує використання видобувних відходів як вторинної сировини.

При цьому, підприємство не  просить спеціальних норм чи нормативних актів для раціонального поводження з природними ресурсами, а просто ПРОЯВЛЯЄ ВОЛЮ І РЕАЛІЗУЄ ЇЇ. Зрозуміло, що обсяги відходів, які утворюються, не можуть бути використані в межах одного родовища, але можуть бути використані в межах держави для будівництва транспортних шляхів, створення буд.матеріалів, тощо.

Для цього необхідно: державні механізми для повторного використання відходів (наприклад стимулювання використання природних ресурсів при можливості їх заміни вторинною сировиною, високий екологічний податок за використання природних ресурсів (пісок); розвиток технологій утилізації відходів та їх ринок; державне сприяння вивченню і належному фінансуванню досліджень і  робіт щодо вироблення методів і способів використання відходів у інших галузях виробництва; надання економічних преференцій інвесторам, які готові інвестувати у сферу переробки відходів та підприємствам, що використовують відходи як вторинну сировину.

Окрім того, важливо усунути ряд невизначеностей, серед яких Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів від 31.08.1998 № 1360. 

Транспортний засіб є найбільшим джерелом антропогенного забруднення навколишнього середовища. Незважаючи на це, важко уявити життя сучасного суспільства без, наприклад, автомобільного або авіаційного транспорту, що постійно вдосконалюється: збільшується потужність двигуна, поліпшується дизайн, вдосконалюється система безпеки, підвищується комфортабельність, а внаслідок технічного розвитку змінюється морфологічний склад транспортного засобу, для його виробництва використовуються все нові і нові матеріали.

Відходи утворюються на всіх етапах життєвого циклу транспортного засобу -  під час його виробництва, експлуатації, технічного обслуговування та виведення автомобіля з експлуатації.

В Україні ситуація щодо утилізації та рециклінгу відходів транспорту має хаотичний та неврегульований характер. Переробка вторинних ресурсів транспортного комплексу має соціальний, екологічний та економічний ефекти, що сприяють розвитку ринку вторинних матеріальних ресурсів, екологічної безпеки довкілля та здоров’я людини, економії природних ресурсів та корисних копалин, підвищенню зайнятості населення, поліпшення умов існування суспільства і розвитку бізнесу в сфері переробки вторинних матеріальних ресурсів. 

Вважаємо за необхідне розпочати процес гармонізації та подальшої імплементації Директиви ЄС 2000/53/ЄC.  

Деталі – в додатку 2 до Резолюції >>>

 

6) Невідкладно розпочати імплементацію Директиви 2010/75/ЄС, яка була успішно реалізована в країнах ЄС.

Попередні спроби врегулювати дане питання завершилися відхиленням законопроекту № 4167 та стали свідченням, що:

  • країна через інструмент депутатського корпусу, не дивлячись на матеріальну і моральну підтримку ЄС, не виявляє бажання формувати систему сталого та раціонального використання природних ресурсів, застосовувати найкращі технології. 
  • Україна залишається сировинним придатком та ускладняються можливості позбавлення цього статусу. При цьому, країна втрачає підтримку європейських партнерів.

Наразі зареєстровано три законопроекти, спрямовані на впровадження Директиви 2010/75/ЄС:

  • Проект Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (№ 6004 від 07.09.2021)
  • Проект Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021 (альтернативний)). 
  • Проект Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (№ 6004-2 від 22.09.2021 (альтернативний)). Нещодавно ООН визнала право на ДОСТУП до безпечного для життя і здоров'я довкілля, а не право на довкілля, як пропонується в цьому законі. 

З аналізу вказаних проєктів складається стійке враження, що дії окремих народних обранців націлені не на реальні реформи, а на продукування законодавчого спаму, деякі з ініціатив копі-пейст на старий проєкт, який вже тричі був провалений в раді, а інші – зосереджуються на популістських лозунгах, що не мають інструментарію реалізації, вкотре цинічно використовуючи «конституційні права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля». 

Із зазначених проєктів альтернативний Проект Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№ 6004-1 від 07.09.2021) більше за інші відповідає вказаним критеріям, оскільки передбачає:

  • СПІЛЬНІ дії  як держави щодо створення необхідних умов для впровадження найкращих доступних технологій, так і суб’єктів господарювання щодо виконання цих умов
  • СПІЛЬНИЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД впровадження як для держави, так і для бізнесу з прив’язкою, у т.ч. до економічних показників і можливостей держави.
Деталі – в додатку 3 >>>

 

7) Кабміну при формуванні держбюджету розглянути критичну необхідність зміни механізму розподілу екоподатку.

Деталі – в додатку 4 >>>

 

8) Учасники форуму занепокоєні випадками недоброчесних практик у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної політики (екотажу, екорейдерства, екотероризму, грінвошинг). 

Відсутність визначення та критеріїв цих недоброчесних практик - як у науковому, так і у правовому полі - суттєво руйнує довіру як до природоохоронної сфери, так і перешкоджає приходу інвестора. 

Пропонуємо дослідити ці недоброчесні практики, дати визначення та критерії поняттям ЕКОТЕРОРИЗМУ, ЕКОРЕКЕТУ, ЕКОТАЖУ, ЕКОРЕЙДЕРСТВУ, ГРІНВОШИНГУ та публічно розглянути можливість внесення законодавчих змін, що визначать відповідальність за здійснення таких недоброчесних практик в разі доведення вини.

Комплексне та публічне дослідження, а також законодавче врегулювання, цього питання забезпечить залучення інвестицій, довгостроковій капіталізації бізнесу, створити вигідні прозорі правила гри, повернути довіру до всіх – бізнесу, держави, небайдужих громадян!

Деталі – в додатку 5 >>>

 

9) З метою декарбонізації енергетичного сектора необхідно терміново внести відповідні зміни у нормативно-правову базу держави та технічну документацію щодо використання зеленого водню у газотранспортній системі та житлово-комунальній сфері України.

 

10) З метою врегулювання питань очистки стічних вод, акцентуємо окрему увагу на необхідності змін, викладених

в додатку 6 >>>

 

11) Враховуючи те що реєстрація звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин не передбачена на рівні Закону та відсутні затверджені наказом Міндовкілля інформаційні та технологічні картки адміністративної послуги з цього питання з боку Департаментів екології, в зв’язку  з чим здійснюється зволікання у частині проведення вищезазначеної реєстрації, пропонуємо внести зміни до «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затвердженої наказом Мінприроди №7 від 10.02.1995р., виключивши з тексту зміст пункту 1.11.

Деталі – в додатку 7 >>>

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!