Перспективи дерегуляції: приклад державницької позиції Державної регуляторної служби в критичних умовах

З метою забезпечення безперервного функціонування діяльності суб’єктів господарювання з питань ліцензування у сфері господарської діяльності в умовах правового режиму воєнного стану та створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні, що дозволить зберегти економічну стійкість країни, а в подальшому її структурної перебудови та відновлення, ДРС спільно з Мінекономіки ініційовано запит до бізнесу та громадськості щодо дерегуляції бізнесу у воєнний час. 

ПАЕУ були надані пропозиції, ключові моменти яких:

• збільшення строків отримання дозвільного документу після закінчення воєнного стану до трьох місяців;
• звільнення суб’єктів господарювання, які розташовані на територіях, де велися бойові дії та таких, що тимчасово окуповані від адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності;
• зупинення на час воєнного стану зобов’язань щодо виконання інструментально-лабораторних вимірювань та зобов’язань щодо передачі небезпечних відходів суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Наразі ДРС запропоновано зміни до регуляторних актів Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Попередньо Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 р. № 314 (надалі – Постанова) були вирішенні певні дерегуляційні питання. 

Основні моменти проєктів, не охоплені діючими нормативними актами:

1. У період дії правового режиму воєнного стану право на провадження видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, та право на провадження господарської діяльності, що передбачає дозвіл, .тимчасово може набуватися суб’єктами господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності без отримання ліцензії або дозвільного документу, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Проектами передбачається, що особливості провадження господарської діяльності, яка не може набуватися суб’єктами господарювання на підставі подання тимчасової декларації, у період дії правового режиму воєнного стану, визначаються Кабінетом Міністрів України. 

ПАЕУ, звертає увагу, що серед переліку видів господарської діяльності у природоохоронній сфері, які не можуть провадитися  на підставі подання декларації в умовах воєнного стану затвердженого Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 р. № 314 (надалі – Постанова), та передбачають отримання ліцензії вказано поводження з небезпечними відходами, а також дозвіл на спеціальне водокористування та висновок з оцінки впливу на довкілля.

ДРС були підтриманні пропозиції ПАЕУ щодо виключення оцінки впливу на довкілля з Додатку 2 Постанови.

Сподіваємося, що КМУ розблокує питання здійснення всіх видів діяльності, охоплених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

2 У період дії правового режиму воєнного стану інформація щодо набуття суб’єктом господарювання права на підставі декларації про провадження господарської діяльності, без отримання ліцензій або документу дозвільного характеру, вноситься до відповідних реєстрів та повідомляється суб’єкту господарювання за допомогою засобів телекомунікацій протягом двох робочих днів з моменту отримання органом ліцензування такої  декларації.

Особливості провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, дозвільній діяльності, у період дії правового режиму воєнного стану, можуть встановлюватися у відповідних умовах, що затверджуються Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим законом органом державної влади.

Декларація, що подана відповідно до вимог цього Закону суб’єктами господарювання у період воєнного стану для набуття права на провадження окремих видів господарської діяльності без одержання ліцензії за своїм правовим статусом прирівнюється до ліцензії та відповідного дозвільного документу.

3. У строк не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, зобов’язані отримати відповідні ліцензії в порядку, передбаченому законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

З дня наступного за днем після спливу трьох місяців з моменту припинення чи скасування правового режиму воєнного стану декларація є недійсною. 

Звертаємо увагу, що Постановою передбачався місячний термін для отримання дозвільного документу, в свою чергу, як і зазначала ПАЕУ, збільшення до трьох місяців строків отримання дозвільних документів узгоджується з підзаконними нормативними актами та є виправданим відносно суб’єктів господарювання. 

4. Строки дії діючих строкових ліцензій, дозволів автоматично продовжуються на період воєнного стану та вважаються діючими протягом трьох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану.
5. У період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану до суб’єктів господарювання не застосовується адміністративна відповідальність за порушенням законодавства під час провадження господарської діяльності на територіях адміністративно-територіальної одиниць, які віднесені Кабінетом Міністрів України до таких, де ведуться (велися) бойові дії та таких, що тимчасово окуповані (на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

ПАЕУ звертала увагу на необхідності звільнення суб’єктів господарювання, які розташовані на територіях, де велися бойові дії та таких, що тимчасово окуповані від адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності.

Водночас, умови звільнення від адміністративної відповідальності, відсутність факту вини зі сторони суб’єкта господарювання та обставин війни як непереборної сили, дають підстави звільнення і від кримінальної та цивільно-правової відповідальності.